Рішення № 19902249, 08.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2011 р. Справа № 5023/7893/11

вх. № 7893/11

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судовогозасідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

прокурора - Лубченко Є.М., посвідчення № 862 від 13.07.2011 року

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 220/70/д від 11.01.2011 року

3-й особи - <Текст >відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 305-16 від 04.01.2011 року 3-й особи - <Текст >

розглянувши справу за позовом Військової прокуратури Київського гарнізону м. Київ в інтересах держави. в особі Міністерства оборони України м. Київ 3-я особа <Текст >

до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 10195,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Військова прокуратура Київського гарнізону звернулася до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 10195,35 грн. , у тому числі 7821,87 грн. пені, 1513,90 грн. 3 % річних, 859,60 грн. інфляційних за договором № 5-112/2005/786/ВП-2005 на надання послуг з контролю та якості приймання продукції, укладеним між сторонами 21.10.2005 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 18.10.2011 року по 08.11.2011 року.

Представник прокуратури в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позов прокурора та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви. Зокрема, відповідач посилається на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2011 р. по справі № 5023/7840/11 порушено провадження про визнання відповідача банкрутом та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; забороняється нарахування неустойки (штраф, пеня), інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Таким чином, відповідач вважає, що пеня, інфляційні та 3% річних не підлягають стягненню з відповідача по день введення господарським судом мораторію, тобто до 22.09.2011 року.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд встановив наступне.

20 жовтня 2005 року між Міністерством оборони України (Виконавець послуг) та Харківським державним авіаційним виробничим підприємством (Замовник послуг) був укладений Договір про надання послуг з контролю якості та приймання продукції №5-112/2005/786/ВП-2005.

Згідно пунктів 1.1 вказаних Договору Виконавець (Позивач) прийняв на себе зобов'язання щодо забезпечення підпорядкованим йому військовим представництвом № 118 (далі - Представництво) надання послуг Замовнику з контролю якості продукції та її приймання відповідно до вимог нормативно-технічної документації та умов, що вказані в договорах на постачання продукції Замовника, по мірі її пред'явлення останнім або за узгодженими графіками згідно затвердженого Переліку продукції, що підлягає контролю якості і прийманню Виконавцем.

Виконанням обов'язків з боку Виконавця згідно п. 2.2 Договору вважається здійснення Представництвом контролю якості та приймання продукції і складання "Акта про надання послуг з контролю якості та приймання продукції (виконання робіт)" (далі - Акт).

В свою чергу Замовник, згідно пунктів 1.2, 2.2. зобов'язався оплатити Виконавцеві надані послуги шляхом передоплати або у 10-ти денний термін після затвердження Замовником Акту про надання послуг.

З матеріалів справи вбачається, що Акти затверджені Виконавцем 20.01.2011 року, були направлені Замовнику, та отримані ним 25.01.2011 року, про що свідчить поштовий штамп про отримання Актів. Оскільки Замовник не поставив дати підписання Акту, днем підписання вважається день отримання Актів Замовником, тобто 25.01.2011 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що протягом 10 днів Замовник повинен був оплатити надані йому послуги починаючи з 26.01.2011 року (з наступного після отримання Акту дня), тому днем оплати вважається 03.02.2011 року.

Отже - затверджений Сторонами Акт є остаточним документом, що підтверджує факт виконання обов'язків з боку Виконавця та являється підставою для фінансових розрахунків між Замовником та Виконавцем.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 6.2. Договору за порушення строків оплати послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми затриманого платежу за кожний день затримки.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем послуг за договором, позивачем нарахована пеня за період з 03.02.2011 року по 07.06.2011 року, розмір якої складає 7821,87 грн..

Посилання відповідача на те, що протягом дії мораторію не нараховується неустойка за неналежне виконання господарського грошового зобовязання, суд вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів Харківського державного авіаційного виробничого підприємства введено ухвалою господарського суду Харківської області по справі № 5023/7840/11 від 22.09.2011 року, а пеня у розмірі 7821,87 грн. нарахована за період з 03.02.2011 року по 07.06.2011 року, що передував введенню мораторію на задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин, суд вважає позовну вимогу прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 7821,87 грн. пені обґрунтованою, законною та підлягаючою задоволенню.

Оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобовязання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних. За таких обставин, вимоги прокурора про стягнення 859,60 грн. інфляційних та 1513,90 грн. 3 % річних, нарахованих за період з 03.02.2011 року по 07.06.2011 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що протягом дії мораторію не нараховуються як неустойка так і інші санкції за неналежне виконання господарського грошового зобовязання, в тому числі інфляційні витрати, суд вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки за своєю правовою природою передбачені законом забезпечення не відносяться до неустойки (штрафу, пені), не є штрафними санкціями за невиконання або неналежне виконання грошового зобовязання, а є сумою, на яку збільшується загальна сума боргу в разі прострочки виконання грошового зобовязання.

Крім того, слід зазначити, що період, за який прокурором нараховані інфляційні та 3 % річних - з 03.02.2011 року по 07.06.2011 року, передував введенню мораторію на задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин, судом відхиляються заперечення відповідача, оскільки вони ґрунтуються на довільному та помилковому тлумаченні приписів чинного законодавства, та позбавлені правового та фактичного обґрунтування.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул.. Сумська, 134, р/р 26001301780096 в філії "Краснобаварське відділення Промінвестбанку", МФО 351287, код ЄДРПОУ 14308894) на користь Міністерства оборони України (03168 , м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, р/р 31251 273 210 014 в ОПЕРУ ДКУ МФО 820172, ОКПО 00034022) 7821,87 грн. пені, 1513,90 грн. 3 % річних, 859,60 грн. інфляційних.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул.. Сумська, 134, р/р 26001301780096 в філії "Краснобаварське відділення Промінвестбанку", МФО 351287, код ЄДРПОУ 14308894) на користь Державного бюджету України (Управління Державного Казначейства України в Дзержинському районі м. Харкова, ЄДРПОУ 24134567, МФО 851011, номер рахунку 31210206700003 , код одержувача 03500039) - 1411,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

<Дата >

Суддя (підпис< Текст >Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний ___ листопада 2011 року.