Рішення № 19902247, 07.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2011 р. Справа № 5023/8420/11

вх. № 8420/11

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судовогозасідання Федорова К.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

3-ї особи <Текст >відповідача - не з'явився 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "Свідіс-Україна", м. Київ 3-я особа <Текст >

до ФОП ОСОБА_2, м. Люботин, Харківська область 3-я особа <Текст >

про стягнення 46134,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Свідіс-Україна" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) 33853,26 грн. основного боргу, інфляційні нарахування у сумі 3450,67 грн., пеню у сумі 2602,29 грн., 17% річних у сумі 6228,62 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 634 від 31.08.10 р. право вимоги за яким, позивач отримав на підставі договору цесії № Ц-52 від 01.12.10 р.

Позивач в призначене судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце слухання даної справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

31.08.10 р. між ТОВ "Колорит ЛТД" та відповідачем було укладено договір поставки № 634 (а.с.17-20) та доповнення до нього № 1 (а.с.21), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити у зумовлені договором строки покупцеві (відповідачу) товари для ремонту автомобіля, промислові та інші фарби 31.08.10 р. між ТОВ "Колорит ЛТД" та відповідачем було укладено договір поставки № 634 (а.с.17-20) та доповнення до нього № 1 (а.с.21), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити у зумовлені договором строки покупцеві (відповідачу) товари для ремонту автомобіля, промислові та інші фарби (товар), а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і розрахуватись з постачальником на умовах даного договору.

(товар), а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і розрахуватись з постачальником на умовах даного договору.

ТОВ "Колорит ЛТД" виконало свої зобов'язання за договором поставки повністю, здійснило поставку товару на суму 35853,26 грн., що підтверджується відповідною видатковою накладною № 1503 від 31.08.10 р. (а.с.23).

Згідно п. 7.4 вказаного договору, ціна товару остаточно вказується сторонами у видатковій накладній.

Відповідно до п. 8.1 вказаного договору, остаточний розрахунок за отриманий товар покупець здійснює не пізніше 21 днів з дати виписки видаткової накладної.

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконав неналежним чином, сплативши позивачу лише 2000,00 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою (а.с. 34).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 33853,26 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 22.09.10 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару, за договором № 634 від 31.08.10 р.

01.12.2010 року між позивачем та ТОВ "Колорит ЛТД" був укладений договір уступки вимоги (цесії), відповідно до умов якого ТОВ "Колорит ЛТД" уступило право вимоги 35853,26 грн. заборгованості та всі права, які забезпечують виконання відповідачем зобов'язання за договором поставки № 634 від 31.08.10 р. позивачеві.

07.06.11 р. відповідачем було отримано від позивача претензію № 48 від 25.05.11 р., в якій позивач повідомляє відповідача про відступлення права вимоги та просить відповідача погасити суму заборгованості 33853,26 грн. протягом семи робочих днів з дня отримання даної вимоги (а.с. 24-25).

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 33853,26 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 9.3 договору № 634 від 31.08.10 р. передбачена пеня за несвоєчасно проведені розрахунки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період вчинення правопорушення за кожен день прострочення зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене та те, що відповідача визнано судом таким, що прострочив з 22.09.10 р., перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача пені такими, що підлягають задоволенню в сумі 1164,46 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 9.2 договору № 634 від 31.08.10 р. передбачено, що в разі прострочення покупцем оплати товару, він сплачує 17% річних за весь період користування грошовими коштами, які належать до сплати постачальнику.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 3450,67 грн. інфляційних нарахувань та 17% річних в сумі 6228,62 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються зокрема і з витрат на оплату послуг адвоката.

Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір надання адвокатських послуг (а.с. 37), вартість послуг виконавця (ОСОБА_3) за вказаним договором сторонами визначено у 10000,00 грн.

Позивачем надано суду докази на підтвердження перерахування ОСОБА_3 10000,00 грн. за вказаним договором (а.с. 39).

Позивачем надано суду свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1477/10 на ім"я ОСОБА_3.

Таким чином, позивачем доведено факт понесення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати (в тому числі і витрати на оплату послуг адвоката) покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ст. ст. 610, 611, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 624, ст. 625, ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193, ч.6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 62433, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свідіс-Україна" (вул. Вікентія Хвойки, б.21, оф. 202, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ 37195126, р/р 26006000146763 в ПуАТ "СЕБ Банк" у м. Києві, МФО 300175) 33853,26 грн. заборгованості, 3450,67 грн. інфляційних нарахувань, 17% річних в сумі 6228,62 грн., 1164,46 грн. пені, 9688,34 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 446,97 грн. державного мита та 228,64 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 1437,89 грн. пені, в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Інте Т.В.

Повне рішення складено 10 листопада 2011 року.