Рішення № 19902149, 07.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2011 р. Справа № 5023/7231/11

вх. № < Текст >

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Гончаренко С.В., посвідчення №152 від 21.08.09р.;

позивача - не з`явився;

3-й особи - не з`явився;

відповідача - не з`явився; 3-й особи - < Текст >

розглянувши справу за позовом Прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Державна податкова інспекція Дзержинського району міста Харкова, м. Харків

до Приватного підприємства "Геюр+", м. Харків 3-я особа < Текст >

про стягнення 104736,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дзержинського району міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного підприємства "Геюр +" збитки в сумі 104736,36 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує систематичним невиконанням відповідачем умов договору оренди землі №6355/05, який було укладено між сторонами 01.04.05р.

Ухвалою суду від 29.08.2011 року за позовною заявою було порушено провадження у справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалами суду від 12.09.2011 року та 27.09.2011 року розгляд справи відкладався.

Ухвалою суду від 27.09.2011 року було задоволено клопотання позивача про продовження строку розгляду справи на 15 днів, розгляд справи продовжено до 10.11.2011 року.

07.11.11р. представник прокуратури надав заяву про долучення документів до матеріалів справи, які долучено судом до матеріалів справи.

Представник прокуратури в судовому засіданні 07.11.11р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання 07.11.11р. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання 07.11.11р. не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про, що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Представник відповідача в судове засідання 07.11.11р. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав. На час проведення судового засідання в матеріалах справи міститься копія ухвали суду від 25.07.11 р., що направлялася відповідачу на адресу вказану в позовній заяві та повернулася на адресу суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 27.09.2011 року сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника прокуратури, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

01 квітня 2005 року на підставі рішення ХХI сесії Харківської міської ради ХХIV скликання від 28.04.2004р. №66/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації", між Харківською міською радою та Приватним підприємством «Геюр +» було укладено договір оренди землі, відповідно до п.п. 1, 2 якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Харків, перехрестя пров. О. Яроша та пр. Леніна, загальною площею 0,3960 га.

Договір, відповідно до п. 8, укладено на період будівництва - до 31.12 2006 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації - до 31.12.2029 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 9 договору оренди орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок відділу державного казначейства. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку на період будівництва становить: 2004 рік – 1066,76 грн.; 2005 рік – 1422,35 грн.; 2006 рік –2094,01 грн.; на період експлуатації: 2006 року – 8255,28 грн., 2007 року – 11964,18 грн.

Згідно з п. 11 договору орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Прокурор в своїй позовній заяві зазначає, що обов'язки, передбачені договором орендодавець виконує повністю, проте орендар систематично порушує п. 9, 11 Договору, ст. 21 Закону України «Про оренду землі», п. 1 ст. 792 ЦК України, згідно яких він зобов'язаний орендну плату за ділянку сплачувати рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця. Орендну плату відповідач вносив несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв’язку з чим станом на 17.08.11 року утворилась заборгованість, яка складає 104736,36 грн. та на час звернення до суду з відповідним позовом не погашена, та продовжує зростати.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України та ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 21 цього Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю".

Згідно ст.2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про плату за землю" пласники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про плату за землю" несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про плату за землю" платежі за землю у вигляді земельного податку чи орендної плати зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст. 14, 27 Закону України "Про плату за землю" контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на момент розгляду справи, відповідач 104736,36грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання з оплати орендної плати за договором оренди землі від 01 квітня 2005 року, який укладено між позивачем та відповідачем по справі.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором оренди землі 01.04.2005 року та документів, що спростовували викладене у позові, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в суді, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості з орендної плати за землю у сумі 104736,36 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 193, 198, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 16, 526, 530, 759, 792 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 14, 20, 27 Закону України "Про плату за землю", ст.ст. 21 Закону України "Про орендну плату”, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Геюр +» (м. Харків, вул. Петровського, 29, р/р 260093013917 у АКБ «Золоті Ворота» МФО 351931, ідентифікаційний номер 32005408) на користь Харківської міської ради (61200, м. Харків, м-н. Конституції, 7, р/р № 3141254470002 в УДК у м. Харкові, ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490 Банк ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код платежу 24060300) 104736,36 грн. заборгованості з орендної плати.

Стягнути з Приватного підприємства «Геюр +» (м. Харків, вул. Петровського, 29, р/р 260093013917 у АКБ «Золоті Ворота» МФО 351931, ідентифікаційний номер 32005408) на користь Державного бюджету України (одержувач управління Державного казначейства у м. Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31110095700002, код бюдж. класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) – 1047,36 грн. державного мита.

Стягнути з Приватного підприємства «Геюр +» (м. Харків, вул. Петровського, 29, р/р 260093013917 у АКБ «Золоті Ворота» МФО 351931, ідентифікаційний номер 32005408) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішення законної сили.

< Дата >

Суддя (підпис< Текст > Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 10.11.11р.

Справа № 5023/7231/11.