Рішення № 19901813, 24.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7117/11

вх. № 7117/11

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судовогозасідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за дов.

відповідача - не з'явився.

3-я особа - не з'явився. 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ПАТ "Банк Золоті ворота" м. Харків 3-я особа <Текст >

до Київський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, м. Харків 3-я особа фізична особа - ОСОБА_2, м.Харків

про виключення майна з акту опису та зняття з-під арешту

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ПАТ "Банк Золоті ворота" про зобов'язання Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції зняти арешт з майна та виключити його з акту опису та арешту майна, що належить ОСОБА_2 та знаходиться в іпотеці у позивача відповідно до договору іпотеки №05-058 від 23.02.2005 року, а саме: трикімнатну квартиру №9 загальною площею 104,60 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в призначене судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив. В попередніх засіданнях подав письмові заперечення на позов.

Представник третьої особи в призначене судове засідання не зявився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Справа розглядається на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Між Акціонерно-комерційним банком "Золоті ворота" (з 14 травня 2010 року назву Банку було змінено на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» (Позивач) та фізичною особою ОСОБА_2 (далі - Позичальник, Іпотекодавець), 21 лютого 2005 року було укладено договір № 167 про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (відновлювальної), разом з усіма змінами до нього, за умовами якого Банк зобов'язується надати Позичальникові кредит в рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 525 000,00 гри. (ліміт), а Позичальник зобов'язується повернути кредит у терміни, встановлені графіком платежів, але не пізніше 11.04.2011 року, сплатити проценти за користування кредитом в розмірах та на умовах, визначених п.1.1 Кредитного договору.

В забезпечення виконання всіх вимог Банку за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 укладено Договір іпотеки № 05-058 від 23.02.2005 року, зі всіма змінами до нього, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 543 (далі - Договір іпотеки).

Предметом Договору іпотеки є трикімнатна квартира, загальною площею 104,60 кв. метрів, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.4.1 Договору іпотеки, він набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання Іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором.

Згідно з п.3.8 Договору іпотеки, зобов'язання за Кредитним договором вважаються виконаними, якщо відбулося погашення кредиту, відсотків, неустойки та інших можливих витрат, пов'язаних із неналежним виконанням Іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором.

За умови того, що на теперішній час зобов'язання Позичальника (Іпотекодавця) за Кредитним договором не виконані, Договір іпотеки є чинним та є способом забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором.

Згідно з п.4.7 Договору іпотеки, до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором на Майно накладається заборона відчуження.

24.02.2005 року до Державного реєстру іпотек внесено запис про реєстрацію іпотеки вищевказаного Майна, копія якого міститься в матеріалах справи.

28.08.2011 року позивачем (Банком) був отриманий лист Київського ВДВС ХМУЮ (вих. № 9125 від 15.07.2011 року), в якому повідомлялось про знаходження в провадженні відділу виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-42541/10/12, виданого 23.09.2010 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суми заборгованості у розмірі 463 404,00 грн., витрат на ІТЗ судового процесу у сумі 140,00 грн., а всього - 463 544,00 грн.

Зі вказаного листа також вбачається, що разом з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно ОСОБА_2 в межах суми боргу. Окрім цього, Банку як Заставодержателю було роз'яснено його право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

Відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч.1 ст.585 Цивільного кодексу України, право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст.575 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку»).

Положеннями ст.1 Закону України «Про іпотеку» визначено поняття пріоритету як переважного права однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно. Вищий пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості державної реєстрації (ч.8 ст.З Закону України «Про іпотеку»).

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством (ч.1 ст.4 Закону України «Про іпотеку»).

За таких підстав, позивач - Банк має вищий (переважний) пріоритет на задоволення своїх вимог за рахунок переданого в іпотеку Майна з урахуванням реєстрації такої іпотеки у відповідності до вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи, право застави (іпотеки) у позивача на трикімнатну квартиру, загальною площею 104,60 кв. метрів, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, виникло 23.02.2005 року (в день нотаріального посвідчення Договору іпотеки), а зареєстрована така застава була 24.02.2005 року, тобто, ще задовго до винесення Київським районним судом м. Харкова рішення про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суми заборгованості у розмірі 463 404,00 грн., а також видання на виконання цього рішення відповідного виконавчого листа та відкриття Київським ВДВС ХМУЮ виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого документа.

У відповідності до статті 572 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника (право застави).

Крім того, у відповідності до положень статті 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст.54 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Відповідно до ч.7 ст.54 Закону України "Про виконавче провадження", спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Згідно зі ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 26.12.2003 р. №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК, ст. 12 ГПК позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача - Київський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_2 та знаходиться в іпотеці у ПАТ "Банк Золоті Ворота" відповідно до укладеного Договору іпотеки № 05-058 від 23.02.2005 року, а саме: трикімнатної квартири, загальною площею 104,60 кв. метрів, розташованої за адресою: АДРЕСА_1., обґрунтованими наданими до матеріалів справи, законними і такими, що підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець при накладенні арешту на майно боржника, не складав акт опису й арешту майна боржника відповідно до ч.5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», а тому позовні вимоги в частині виключення майна з акту опису та арешту майна, що належить ОСОБА_2 та знаходиться в іпотеці у ПАТ "Банк Золоті Ворота" відповідно до укладеного Договору іпотеки № 05-058 від 23.02.2005 року, а саме: трикімнатної квартири, загальною площею 104,60 кв. метрів, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" відділи державної виконавчої служби звільняються від сплати державного мита, в зв'язку з чим в порядку ст.ст.44-49 ГПК України судові витрати залишаються на позивача.

Керуючись ст.54, 60 Закону України "Про виконавче провадження" ,ст.ст.1,12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,- <Текст >

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Київський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (61002, м. Харків, вул.Студентська, буд.5/6, код ЄДРПОУ 34952440) зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_2 та знаходиться в іпотеці у ПАТ "Банк Золоті Ворота" відповідно до укладеного Договору іпотеки № 05-058 від 23.02.2005 року, а саме: трикімнатної квартири, загальною площею 104,60 кв. метрів, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині вимоги про виключення майна з акту опису та арешту - відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Прохоров С.А.

повний текст рішення виготовлено та підписано судом 31.10.2011 року