Рішення № 19901734, 28.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7369/11

вх. № 7369/11

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1.за довіреністю №76 від 05.10.11р.

відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю від 09.08.11р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "ВО Зоотовари", м. Бровари

до ТОВ "УБФ", м. Харків

про стягнення 32900,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВО "ЗООТОВАРИ" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УБФ" (відповідач) про стягнення основного боргу у сумі 32900,44 грн. за поставлений товар згідно договору № 1852 від 26.10.2010 р.

Позивач через канцелярію суду 25.10.11р за вх.№ 32859 надав доповнення до позовної заяви про сплату заборгованості за поставлений товар на суму 32900,44 грн.,яка судом залучається до матеріалів справи.

В судовому засіданні призначеному на 25.10.2011р. було оголошено перерву до 28.10.2011р.

Сторони до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 28.10.2011р., надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач через канцелярію суду 28.10.11р. за вх.№ 33057 клопотання про долучення до матеріалів справи доказів у підтвердження залишків товару на складі відповідача на суму 32900,44грн.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

26.03.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1852, відповідно до умов якого, позивач (Продавець) зобов'язаний був передати у власність відповідача (Покупець) товар, а Покупець зобов'язувався прийняти цей товар, сплатити його вартість згідно з умовами договору.

07.04.2010р. покупець отримав товар, передбачений Договором, на загальну суму - 40 900,44 грн.

13.05.2010р. та 11.08.2010р. відповідачем було перераховано 3000,00 грн. та 5000,00 грн., відповідно, в якості розрахунку за поставлений відповідно Договору товар.

Таким чином, неоплаченим залишився товар в сумі 32900,44 грн.

18.02.2011 року позивач звернувся до відповідача з претензію про сплату зазначеної вище заборгованості, але відповідач вартість товару не сплатив.

За умовами укладеного Договору (п. 4.1.) кожен понеділок Покупець висилає Продавцю електронний звіт про кількість та вартість реалізованого на протязі попереднього (звітного) тижня одиниць товару, на електронну пошту Продавця. Також, відповідно до пункту 4.2. Договору, Покупець здійснює оплату Продавцю за реалізований товар на наступному тижні, що наступає після закінчення 7 (семи) календарних днів з дати складання звіту з продажів згідно п. 4.1. Оплата повинна була здійснюватись шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Продавця, зазначений в Договорі або в рахунку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, умовою настання обов'язку по оплаті товару є факт його реалізації відповідачем.

Відповідач, на виконання умов даного Договору, після реалізації частини товару в травні та серпні 2010 року перераховав позивачу 8000,00грн..

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, залишок товару на загальну суму 32 900,44грн. до цього часу не реалізовано і він знаходиться на складі відповідача, а тому зобов'язання з оплати товару у відповідача не настало, оскільки відсутня подія, яка відповідно до ст. 530 ЦК України, є передумовою.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в позові повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, судові витрати у даній справі слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 529, 530 Цивільного кодексу України, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Суддя

Повний текст рішення підписано 01 листопада 2011 року.