Рішення № 19901694, 25.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7332/11

вх. № 7332/11

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № б/н від 11.08.2011 р.; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько - німецьке підприємства "Бруксафоль-Курсор Фолієн", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн ХХІ", м. Харків

про стягнення 22196,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько - німецьке підприємство "Бруксафоль-Курсор Фолієн" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-ХХІ" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 17997,57 грн., суми інфляційного збільшення в розмірі 3221,57 грн. та 3% річних в розмірі 977,79 грн.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 25.10.2011 р. за вх. № 32862, надав документи згідно супровідного листа, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 25.10.2011 р. за вх. № Д1925, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (повідомлення, а.с.49) .

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Позивач, поставив на адресу відповідача товар, що підтверджується матеріалами справи, а саме:

- накладною №7174/01 та 7161 від 16.01.2009р. на загальну суму 4986,73 грн., (отримання товару підтверджується копією Довіреності серії ЯНА №860966/1242 від 14.01.2009р.);

- накладною №2543 від 26.01.2009р. (рахунок №2543 від 15.01.2009р.) на суму 10916, 04 грн. (отримання товару підтверджується довіреністю серії ЯНА №860972/1248 від 16.01.2009р. на ім'я ОСОБА_2);

- накладною №2548 від 02.02.2009р. (рахунок № 2548 від 26.01.2009р.) на загальну суму 6 187,44 грн. (отримання товару підтверджується довіреністю серії ЯНА №860999/1275 від 09.02.2009р. на ім'я ОСОБА_2);

- накладною №2555 от 12.02.2009р. (рахунок №2555 від 05.02.2009 р.) на загальну суму 987,73 грн. (отримання товару підтверджується довіреністю серії ЯПН №727019 від 10.02.2009р. на ім'я ОСОБА_2).

Проте, така поставка товару відбулася не в межах виконання договору оскільки, вищевказані накладні не містять посилання на будь-який договір.

Тобто, між сторонами фактично було укладено окремі договори купівлі-продажу відповідно до кожного відвантаження товару позивачем та прийняття його відповідачем згідно відповідної накладної. А письмовим підтвердженням укладання такого договору, у відповідності до п. 1 ст. 208 ЦК України слугує відповідна письмова накладна із зазначенням найменування товару, його кількості та ціни. Проте, з урахуванням особливостей укладення цих договорів купівлі-продажу єдиною істотною їх умовою (договірною категорією) сторони визначили лише найменування та кількість товару і ціну відповідного договору, яка становить загальну вартість товару, який отримано відповідачем за відповідною видатковою накладною, а отже у подальшому сторони мали керуватися положеннями чинного законодавства, що регулює правовідносини купівлі-продажу та загальний порядок виконання зобовязань.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані послуги відповідачу, що підтверджується матеріалами справи, а саме:

- Актом виконаних робіт від 29.01.2009р. (рахунок №7250/02 від 26.01.2009р.) на суму 2 019,18 грн.;

- Актом виконаних робіт від 29.01.2009р. (рахунок №7250/03 від 26.01.2009р.) на суму 346, 60 грн.

Стосовно актів виконаних робіт, суд вказує на те, що, відповідно до ч.1 ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Отже, акти про виконання робіт підписані сторонами та скріплені печатками.

Всього вартість поставленого товару та виконаних робіт становить 25292,80грн.

Відповідач вартість отриманого товару та послуг наданих позивачем сплатив лише частково - в сумі 7295,23грн., внаслідок чого сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 17997,57грн.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки сторонами строку виконання обовязку відповідача щодо оплати товару встановлено не було то, у відповідності до ст.ст. 530, 655, 692 ЦК України, відповідач повинен був розрахуватись за отриману продукцію та отримані послуги у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачем.

Позивачем було надіслано вимогу про виконання зобов'язання 09.10.2009 року на фактичну та юридичні адреси відповідача. Відповідач отримав зазначені вимоги 13.10.2009 року (фактична адреса) та 16.10.2009 року (юридична адреса), проте сума заборгованості у розмірі 17997,57грн. відповідачем не сплачена.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту відвантаження товару згідно вищеперелічиних накладних та виконання робіт, недоведеність з боку відповідача факту повного розрахунку з позивачем, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 17997,57грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми втрат від інфляції в сумі 3221,57грн. та 3% річних в сумі 977,79грн. правомірні, обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню повністю, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 221,97грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 206, 208, 509, 526, 530, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-ХХІ" (юридична адреса: 61023, м. Харків, вул.. Весніна, 5; фактична адреса: 61125, м. Харків, вул. Маломясницька, б.2, код ЄДРПОУ 33478156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько - німецьке підприємство "Бруксафоль-Курсор Фолієн" (юридична адреса: 61103, м. Харків, вул. 23 Серпня, буд. 53а, кв. 68; фактична адреса: 61057, м. Харків, пров. Театральний, 11/13, оф. 404, код ЄДРПОУ 30881680) суму основного боргу в розмірі 17997,57грн., суму інфляційного збільшення в розмірі 3221,57 грн., річних у розмірі 977,79 грн., 221,97грн. державного мита та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 27 жовтня 2011 року.