Рішення № 19901600, 13.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7388/11

вх. № 7388/11

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 04.10.2011 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Науково-виробнича компанія "Технокон", м. Харків

до ПП "Сигма Проект", м. Харків

про стягнення 65171,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Техноком" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "СИГМА Проект" (відповідач) про стягнення суми заборгованості за договором на виконання робіт по створенню (передачі) науково - технічної продукції № 2/07-15 від 19.02.2008 р. у розмірі 65171,40 грн.

Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 13.10.2011 р. за вх. № Д 1863, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

19 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Технокон» (позивач по справі) та Приватним підприємством «СИГМА Проект» (відповідач по справі) був укладений Договір на виконання робіт по створенню (передачі) науково-технічної продукції № 2/07-15.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 331 Господарського кодексу України, за договором на створення і передачу науково-технічної продукції одна сторона (виконавець) зобов'язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, а замовник зобов 'язується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх.

Згідно п. 1.1. договору, відповідач доручає, а позивач приймає на себе розробку робочого проекту будування слаботочних інженерних систем: охоронної сигналізації, відео спостереження, контроль та управління доступом, радіофікація, технічного обліку теплової енергії у споживача на об'єкті: «Будування багатоповерхового житлового будинку з вбудованими та прибудованими приміщеннями культурно-побутового, адміністративного призначення і торгівельним центром, з підземним паркінгом та автостоянкою для гостей по вул. Шевченко (район вул. Саперної) у м. Харкові».

Згідно з п.п. 2.2., 2.3. Договору на виконання робіт по створенню (передачі) науково-технічної продукції № 2/07-15 від 19 лютого 2008 року, загальна сума договору становить 93102,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 15517,00 грн. За виконання «Виконавцем» проектних робіт і отриману технічну документацію, «Замовник» перераховує «Виконавцю» аванс у розмірі 30% від загальної вартості робіт у розмірі 27930,60 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 4655,10 грн.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вищезазначених умов договору, 08 травня 2008 року відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача аванс у розмірі 27 930,60 грн.

Відповідно до Календарного плану робіт (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною Договору на виконання робіт по створенню (передачі) науково-технічної продукції № 2/07-15 від 19 лютого 2008 року, строком виконання робіт за договором є три місяці від дня отримання авансу.

Положеннями п.3.1 вищезазначеного договору передбачено, що після завершення робіт «Виконавець» повинен надати «Замовнику» акт здачі-приймання виконаних робіт, який протягом 5-ти днів повинен бути оформлений і повернутий «Виконавцю».

Як свідчать матеріали справи, на виконання п.3.1 Договору на виконання робіт по створенню (передачі) науково-технічної продукції № 2/07-15 від 19 лютого 2008 року, 19 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Технокон» та Приватним підприємством «СИГМА Проект» був підписаний без зауважень та скріплений печатками підприємств акт здачі-приймання науково-технічної продукції № 1-2/07-15.

19 серпня 2008 року разом із зазначеним актом здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «НВК «Технокон» було надано Приватному підприємству «СИГМА Проект» рахунок від 19 серпня 2008 року на суму 65 171 гривня 40 копійок та податкову накладну № 160 від 19 серпня 2008 року на суму 65 171 гривня 40 копійок.

Відповідно до п.2.4. Договору на виконання робіт по створенню (передачі) науково-технічної продукції № 2/07-15 від 19 лютого 2008 року, залишок суми, котра складає 65 171, 40 грн. (Шістдесят п'ять тисяч сто сімдесят одна гривня 40 копійок), в т.ч. ПДВ 20% -10 861, 90 грн. (Десять тисяч вісімсот шістдесят одна гривня 90 копійок), за виконані «Виконавцем» проектні роботи і отриману технічну документацію, «Замовник» перераховує «Виконавцю» частинами, після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт обома сторонами і надання «Виконавцем» рахунку.

Проте, як свідчать матеріали справи, оплата за виконані позивачем вищезазначені роботи відповідачем не була здійснена, тому на сьогоднішній день сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором на виконання робіт по створенню (передачі) науково-технічної продукції № 2/07-15 від 9 лютого 2008 року становить 65171, 40 грн.

Стеттєю 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки змістом Договору на виконання робіт по створенню (передачі) науково-технічної продукції № 2/07-15 від 19 лютого 2008 року не встановлений строк (термін) виконання зобов'язання Приватним підприємством «СИГМА Проект» щодо оплати ним залишку суми за виконані ТОВ «НВК «Технокон» роботи в розмірі 65171,40грн., позивачем 05 серпня 2011 року було надіслано відповідачу вимогу про погашення заборгованості.

Але відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору в частині своєчасної та належної оплати за виконані ТОВ «НВК «Технокон» роботи в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача у розмірі 65171,40 грн. перед позивачем за договором, господарський суд приходить до висновку, що сума у розмірі 65171,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 651,71 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", ст.ст. 509, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст. 331 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "СИГМА Проект" (адреса: 61021, м. Харків, майдан Свободи, 7, корп. 2, к. 398, код ЄДРПОУ 32760917, відомості про відкриті поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Технокон", юридична адреса: 61044, м. Харків, пр-т Московський, 257, оф. 902, поштова адреса: 61145, м. Харків, вул. Космічна, 4, кв. 18, код ЄДРПОУ 34331220, відомості про відкриті поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) суму основного боргу у розмірі 65171,40 грн.; 651,71 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 17.10.2011 р.