Рішення № 19901130, 07.11.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.11.11 Справа № 5021/2233/2011. За позовом: Конотопського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця», м.Київ До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Конотоп

Про стягнення: 37945,38 грн.

Суддя В.М.МОЇСЕЄНКО

Представники:

Від позивача Буряченко С.Л.

Від відповідача не зявився

Прокурор Передерій І.Г.

За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.

Суть спору: прокурор просить стягнути з відповідача на користь Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» заборгованість по орендній платі в сумі 3794,38 грн. відповідно до договору оренди державного майна № 1421 від 30.10.2009р., а також стягнути судові витрати, повязані з розглядом справи.

Відповідач подав заперечення на позов від 12.10.2011р. № б/н , згідно яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що орендоване ним майно не використовувалося по незалежних від нього обставинах.

Позивач подав пояснення від 03.11.2011р. на заперечення відповідача проти позову, з доводами відповідача не погоджується, оскільки відповідачем не надано доказів в підтвердження його позиції по справі.

03.11.2011р. від відповідача надійшла заява, згідно якої він зазначає, що проти позовних вимог заперечує та просить розглядати справу за його відсутністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив, що вимоги прокурора, позивача підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

30.10.2009р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області ( орендодавцем ) та відповідачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ( орендарем) було укладено договір № 1421 оренди державного майна, за умовами п.1.1 якого орендодавець передав , а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно частину першої пасажирської платформи та привокзальної площі загальною площею 34,15 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Станції Конотоп ДТГО «Південно-Західна залізниця» , вартість якого визначена за незалежною оцінкою і становить 40640,00 грн., майно було передано в оренду з метою розміщення магазину з продажу товарів підакцизної групи.

Згідно п.2.1 договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі ,але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна між балансоутримувачем та орендарем.

Як вбачається з матеріалів справи , відповідач , як орендар, приступив до користування майном відповідно до акту приймання-передачі орендованого майна від 30.09.2009р., підписаного представником балансоутримувача та орендарем.

За змістом п.3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 зі змінами та доповненнями, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - вересень 2009 року 627, 89грн..

Згідно п.3.2 договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

За умовами п.3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Сторони передбачили, що орендна плата відповідно до п.17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 зі змінами та доповненнями, перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця не пізніше 15 числа місяця у співвідношенні: 70% - до державного бюджету та 30% -балансоутримувачу (п.3.6 договору).

Згідно п.3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день, включаючи день оплати.

Крім того, відповідно до п.3.8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом три місяці, орендар сплачує також штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Згідно п.3.11. договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Строк дії договору оренди встановлено з 30 жовтня 2009 року по 02 червня 2010 року включно, (п.10.1 договору).

У разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути майно протягом трьох робочих днів балансоутримувачу (п.10.10. договору). Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання, обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (п. 10.11. договору).

Листом від 11.05.2010 року за №18-09-0137 орендодавець повідомив відповідача про неможливість подальшого продовження або переукладення договору оренди державного майна №1421 від 30.10.2009 року, у зв'язку з чим, відповідно до ч. І ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна",ч.Іст.785 Цивільного кодексу України, п.5.10,10.10,10.11 договору, відповідач повинен був повернути об'єкт оренди балансоутримувачу в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі в оренду , з урахуванням нормального фізичного зносу шляхом підписання акту приймання-передавання.

Після закінчення строку дії договору відповідач свого обов'язку щодо повернення орендованого майна балансоутримувачу у строк, визначений у договорі оренди, не виконав.

Рішенням господарського суду Сумської області від 23.09.2010року у справі № 9/100-10, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2011р., відповідача зобов'язано повернути балансоутримувачу - Станції Конотоп ДТГО „Південно-Західна залізниця" державне нерухоме майно - частину першої пасажирської платформи та привокзальних площі станції Конотоп, загальною площею 34,15м.2, за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно акру приймання-передавання від 01.08.2011р. відповідач повернув балансоутримувачу майно з строкового платного користування.

Відповідно до п.3.1 договору № 1421 від 30.10.2009р. за користування майном , балансоутримувачем - Станцією Конотоп ДТГО „Південно-Західна залізниця" нараховано відповідачу орендну плату за період з 01.06.2010р. по 31.07.2011р. включно в розмірі 3794,38 грн. При нарахуванні орендної плати балансоутримувачем враховані вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009р. № 316 зі змінами внесеними Постановами Кабінету Міністрів України від 02.12.2009р. № 1341 та від 16.06.2010р. № 440, тобто до відповідача застосовані орендні ставки у розмірі 45 відсотків установленого обсягу.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ч.3 ст.18 Закону України « Про оренду державного та комунального майна», орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України та ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»,орендна плата повинна сплачуватись незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами та поясненнями представників сторін. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін мають бути викладені письмово.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 614 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що вжив заходів, спрямованих на повернення орендованого майна балансоутримувачу. Однак з доводами відповідача суд не погоджується , оскільки відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що він звертався до балансоутримувача з пропозицією прийняти майно у зв'язку з закінченням терміну договору оренди. Надані відповідачем копії скарг до Конотопської транспортної прокуратури не є доказами про вжиття ним заходів належного виконання зобов'язання щодо повернення орендованого майна за договором № 1421 від 30.10.2009 року, оскільки вони були подані на захист права здійснювати господарську діяльність та усунення перешкод у користувач майном. Подана відповідачем до Конотопського міськрайонного суду позовна заява від 01.12.2010 року про усунення перешкод у користуванні майном також не є доказом вжиття ним заходів належного виконання зобов'язання щодо повернення орендованого майна за договором № 1421 від 30.10.2009 року, оскільки вона була подана на захист права здійснювати господарську діяльність та усунення перешкод у користуванні належним відповідачу кафе „Експрес" площею 72,6 м2. Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 червня 2010року позовна заява ОСОБА_1 до ДТГО „Південно-Західна залізниця" про усунення перешкод у користуванні майном залишена без розгляду відповідно до поданої заяви.

Відповідно до п.3.6. договору оренди орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Надані відповідачем копії платіжних документів свідчать про сплату 70% орендної плати до державного бюджету. 30% орендної плати, належної до сплати балансоутримувачу орендованого майна перераховані відповідачем за квітень 2010 року у сумі 151,74грн., де 91,04грн. - 30% орендної плати, 18,21грн. - ПДВ на 30% орендної плати, 42,49грн. - ПДВ на 70% орендної плати.

Частиною 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У постанові Вищого господарського суду Сумської області від 17 лютого 2011 року у справі № 09/100-10 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, треті особи на стороні позивача - Державна адміністрація залізничного транспорту України Південно-Західної залізниці Міністерства транспорту та зв'язку України, Станція Конотоп ДТГО «Південно-Західна залізниця», про зобов'язання повернути балансоутримувачу державне майно - частину першої пасажирської платформи та привокзальної площі загальною площею 34,15 м2 після закінчення договору оренди №1421, укладеного 30.10.2009року, суд зокрема зазначив, що незважаючи на те, що майно фактично вибуло з володіння орендаря, він зобов'язаний скласти акт приймання-передачі, та по ньому повернути майно, оскільки саме такі умови повернення майна сторонами погоджені в договорі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору

Факт заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 3794,38 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема договором оренди державного майна № 1421 від 30.10.2009р., розрахунком розміру місячної орендної плати , розрахунками суми позову.

Доказів сплати боргу в сумі 3794,38 грн. відповідач не подав, тому суд вважає вимоги прокурора , позивача правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( 41600, АДРЕСА_2, ідент.номер НОМЕР_1) на користь Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» ( 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6, код 04713033) заборгованість по орендній платі в розмірі 3794,38 грн.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( 41600, АДРЕСА_2, ідент.номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету (код 22090200) 102 грн. державного мита.

4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( 41600, АДРЕСА_2, ідент.номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31215259700002, одержувач- Держбюджет м.Суми, код ЄДРПОУ 23636315, ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯМОЇСЕЄНКО В.М.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивні частина рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 07.11.2011р.