Рішення № 19900496, 01.11.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2011 року справа № 5020-1395/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромедком»

(ідентифікаційний код 35626044,

99058, м. Севастополь, вул. Г. Бресту, будинок 19, квартира 51)

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Сі Фіш Ко»

(99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, будинок 38, кв. 18,

ідентифікаційний код 37204329)

про стягнення 3805,19 грн.

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (ТОВ "Євромедком") - ОСОБА_1 - представник, довіреність № б/н від 07.07.2011;

Відповідач (ТОВ "СІ ФІШ КО") не зявився.

Сутьспору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромедком»звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Фіш Ко»про стягнення 3805,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору оренди нежитлового приміщення №06/10 від 16.08.2010 в частині належного виконання його умов, викладених у пунктах 1.3, 1.4, 1.5 Договору.

Ухвалою від 08.09.2011 позовну заяву прийнято до провадження суддею Погребняком О.С., справу призначено до розгляду у судовому засіданні 20.09.2011.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався 20.09.2011 на 04.10.2011, 04.10.2011 на 18.10.2011, 18.10.2011 на 01.11.2011.

У судове засідання 01.11.2011 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином та своєчасно, про причини незявлення не сповістив.

Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до даних Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк.с. 20-21), місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Фіш Ко»є адреса: 99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, будинок 38, квартира 18.

Поштова кореспонденція Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Фіш Ко», яка була направлена судом на означену адресу, повернулася відправнику з відміткою пошти про неможливість вручення у звязку з «закінченням терміну зберігання».

В пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка учасників судового процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Позивач у судовому засіданні виклав зміст позовних вимог, на задоволенні позову наполягав з підстав, викладених в ньому.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

16.08.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євромедком»(Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сі Фіш Ко»(орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №06/10 від 16.08.2010 (надалі Договір) (арк.с. 7-10).

Згідно з пунктом 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: - нежитлове приміщення в будівлі (літ. А), цокольний поверх загальною площею 63,64 кв.м, кабінет 12,3 кв.м, коридор (39,0 кв.м), сан. вузол (2.0 кв.м.), сходи (10,34 кв.м) (надалі приміщення), що розташоване в житловому будинку за адресою: м. Севастополь, вул. Піонерська, 3.

Відповідно до пункту 1.3 Договору за користування приміщенням орендар сплачує орендодавцеві орендну плату за місяць у розмірі 5 доларів США за один кв.м (по 8,00 грн. за 1 долар США) за приміщення, розташоване на цокольному поверсі 12,3 кв.м, що складає 492,0 грн., а також за користування коридором, сан.вузлом та сходами 3,95 кв.м, що складає 158,00 грн., а всього 650 грн.

Згідно з пунктом 1.4 Договору, орендна плата вноситься орендарем в касу або на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно до 10 числа наступного місяця з моменту підписання акту приймання-передачі.

Комунальні послуги сплачуються орендарем відповідно до виставлених рахунків та пропорційно займаної площі приміщення, відповідно до тарифів комунальних служб (п. 1.5 Договору).

Розмір орендної плати не залежить від результатів господарської діяльності орендаря та не може змінюватися до закінчення строку дії договору (п. 1.6).

Строк дії договору оренди встановлюється з 16.08.2010 по 31.12.2010 (п. 1.7 Договору).

Орендар зобовязаний, зокрема, своєчасно сплачувати комунальні послуги (електроенергію, гарячу та холодну воду та інш.), телефон протягом 5 днів з моменту отримання відповідних рахунків, приймати участь в витратах по утриманню прилеглої до ви ходу в орендоване приміщення території (вивіз снігу, сміття, прибирання території).

Відповідно до пункту 4.1 Договору, сторони несуть майнову відповідальність в розмірі матеріальних збитків, що виниклі в результаті порушення умов договору.

Актом прийому передачі майна від 16.08.2010, укладеному між сторонами підтверджується передача в оренду нерухомого майна орендодавцем орендарю (арк.с. 11).

Неналежне перерахування орендної плати та плати за комунальні послуги (відповідно до розрахунку позивача) і стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 3805,19 грн., з яких сума заборгованості за орендною платою 2834,69 грн., сума заборгованості за комунальними послугами 970,50 грн.

Враховуючи викладене, предметом спору по справі є стягнення з відповідача на користь позивача решти суми заборгованості у розмірі 3805,19 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобовязання (в тому числі господарське зобовязання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Згідно із статтею 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобовязується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обовязок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною пятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами пункту 1.4 Договору, орендна плата вноситься орендарем в касу або на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно до 10 числа наступного місяця з моменту підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Отже, судом встановлено, що відповідач припустився порушення умов Договору стосовно своєчасного внесення орендної плати та оплати комунальних послуг.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази погашення відповідачем суми заборгованості у розмірі 3805,19 грн. за Договором оренди нерухомого майна станом на дату розгляду справи - відсутні.

За викладених обставин суд вважає позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За викладених обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3805,19 грн. є обґрунтованими, та такими, що підтверджені наявними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього судові витрати, а саме: державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 8285, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Фіш Ко»(99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, будинок 38, кв. 18, ідентифікаційний код 37204329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромедком»(ідентифікаційний код 35626044, 99058, м. Севастополь, вул. Г. Бресту, будинок 19, квартира 51) суму заборгованості в розмірі 3805,19 грн. (три тисячі вісімсот пять грн., 19 коп.)

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Фіш Ко»(99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, будинок 38, кв. 18, ідентифікаційний код 37204329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромедком»(ідентифікаційний код 35626044, 99058, м. Севастополь, вул. Г. Бресту, будинок 19, квартира 51) державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

Суддяпідпис О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 04.11.2011