Рішення № 19900231, 03.11.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2011 р.Справа №18/2892/11

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», 36008, м. Полтава, вул. Комарова 2-а.

до Колективного підприємства «Побутовик - Котельва», 38600, смт. Котельва, вул.Петровського,2

про стягнення 2043,12 грн.

Суддя Тимченко Б.П.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1., дов. № 19/3234 від 10.11.2010 р.

від відповідача: не зявився

Суть справи: Розглядається справа за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»до Колективного підприємства «Побутовик - Котельва»про стягнення грошових коштів в сумі 2043,12 грн., в т. ч. 990,62 грн. за спожиту теплову енергію, 990,62 грн. пені, 37,69 грн. інфляційних нарахувань та 24,19 грн. 3% річних.

Про час, дату і місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений, але в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов не надав.

Позивач повідомив, що після звернення з позовними вимогами до суду відповідачем проведено оплату основного боргу в сумі 990,62 грн. та заявив клопотання про припинення провадження в цій частині в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору.

На підставі ст.22 ГПК України позивач зменшив суму позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 990,62 грн. пені, 37,69 грн. інфляційних збитків та 24,19 грн. 3% річних.

Судом задоволено клопотання позивача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Предметом діяльності ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»є забезпечення споживачів, в даному випадку КП «Побутовик - Котельва», тепловою енергією згідно договору № 2457 від 16.10.2006 року на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі договір).

Відповідно до п. 12 договору споживач зобовязується сплачувати за опалення та гаряче водопостачання у встановлений строк до 30 числа звітного місяця. Відповідач порушив умови укладеного договору і не розрахувався за спожиту теплову енергію.

Ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. У ст. 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Аналогічні положення закріплено у ч.1 ст. 193 ГК України. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», одним з основних обовязків відповідача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Ч.1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення взятих на себе зобовязань за договором не проводив розрахунки за спожиту теплову енергію. Так, за період з 04.01.2011 р. по 31.07.2011 р. утворилась заборгованість в сумі 990,62 грн.

Відповідно до довідки позивача, відповідачем проведено оплату боргу в сумі 990,62 грн., а тому в цій частині провадження підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідно зі ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобовязань, відповідно до ст.ст. 546,549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч.3 ст. 1 Закону України № 686 ХІУ від 20.05.1999 року “Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій"( із змінами і доповненнями) за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Пунктом 12 договору передбачено, що у випадку неоплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1 % за кожний день прострочення платежу, але не більше 100% боргу згідно із Законом України № 686 ХІУ від 20.05.1999 року.

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 990,62 грн. пені за період з 01.05.2011 року по 12.09.2011 року, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п.4 та п.6 ст. 231, ч.6 ст. 232 ГК України, п.12 договору є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми у розмірі 24,19 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 37,69 грн., суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 ЦК України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України та до п. 8 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93 (зі змінами та доповненнями) судові витрати з оплати державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача. Відповідно до довідки позивача, 31.10.2011 року відповідачем проведено оплату судових витрат в сумі 338,00 грн., в т.ч. 102,00 грн. державного мито, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Припинити провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 990,62 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.

3.Стягнути з Колективного підприємства «Побутовик-Котельва»( 38600, смт. Котельва, вул.. Петровського,2 код ЄДРПОУ 03056509, р/р 2600720162 в Ощадбанку, МФО 391087) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»(36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2-а, р/р 260007148 в «Полтавабанку», код ЄДРПОУ 03338030) 990,62 грн. пені, 37,69 грн. інфляційних збитків, 24,19 грн. 3% річних.

4.З набранням рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Б.П.Тимченко