Постанова № 1990008, 21.08.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.08

Справа №АС10/349-08.

За позовом прокурора Краснопільського району в інтересах держави в особі Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Родина» Краснопільського району

про стягнення 50700,77 грн.

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

Представники сторін:

від позивача Кривоносенко О.І.

від відповідача Стома І.В.

прокурор Кошлякова А.Ю.

Суть спору: прокурор просить суд стягнути з відповідача 50700,77 грн. заборгованості по податку з доходів фізичних осіб.

В судовому засіданні позивач подав заяву про зменшення суми позову в зв’язку із частковим погашенням відповідачем суми заборгованості, і просить суд стягнути 40600,77 грн. заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб.

Відповідач уточнену суму позову визнає у повному обсязі та просить суд розстрочити виконання судового рішення щодо сплати суми боргу до 01.09.2008р. у зв’язку із тяжким матеріальним становищем підприємства.

Також відповідач у судовому засіданні зазначив, що ним поступово щомісяця погашається сума боргу щодо сплати податку з доходів фізичних осіб відповідно до складеного графіку, затвердженого протоколом засідання комісії з питань забезпечення повноти і своєчасності сплати до бюджету податків та інших обов’язкових платежів, погашення заборгованості із виплати заробітної плати Краснопільської районної державної адміністрації від 24.01.2008р.

Прокурор проти відстрочки виконання судового рішення не заперечує, позивач при вирішенні поданого клопотання покладається на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

Відповідач – ТОВ «Родина» Краснопільського району зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності Білопільською районної державною адміністрацією №04058077Ю0010054 від 15.03.2000 р. та знаходиться на податковому обліку в Краснопільському відділенні Сумської МДПІ.

В ході проведеної перевірки відповідача щодо своєчасності сплати податку з доходів найманих працівників за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2007 р. позивачем складено довідку №17/019/24/03779515 від 29.01.2008 р., яким встановлена заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб в сумі 50700,77 грн., який отримано відповідачем.

Заборгованість відповідача також підтверджується актом звірки заборгованості по податку з доходів фізичних осіб по заробітній платі, станом на 29.01.2008 р. підписаному позивачем та відповідачем, в якому зазначено що підприємство має заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб в сумі 50700 грн.

Після часткової сплати суми боргу в сумі 10100 грн. на день розгляду справи заборгованість становить 40600,77 грн.

Згідно з п.1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 1.11 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Відповідно до ст. 2 Закону України від 22 травня 2003 року N 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" платниками податку з доходів фізичних осіб є резиденти, які отримують: як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи, та нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України.

Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до п. п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 Закону.

Підпунктом 3.2.1. п. 3.2. ст. З Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", передбачено, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Відповідно до статті 64 Бюджетного кодексу України податок з доходів фізичних осіб, який сплачується юридичною особою (працедавцем), зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням та місцезнаходженням її підрозділів, уповноважених підрозділів в обсягах податку, нарахованого працівникам цих підрозділів.

Сума податку за звітний місяць, яка піддягає перерахуванню до місцевого бюджету за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, визначається юридичною особою або уповноваженим підрозділом самостійно, виходячи із загальної кількості громадян, які працюють у цих підрозділах, та суми виплаченого (нарахованого) оподатковуваного доходу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті у територіальних управліннях Державного казначейства України, таким чином на відповідача покладено обов'язок нарахування, утримання та сплати податку до бюджету.

У зв'язку з тим, що відповідач не є платником податку з доходів фізичних осіб, то податкового боргу з цього податку не існує, а заборгованість по утриманому, але не перерахованому до бюджету податку з доходів фізичних осіб, який відображається тільки по бухгалтерському обліку відповідача, вважається бюджетним фондом і повинна належить державі.

Оскільки відповідачем на день розгляду справи не подано ні доказів сплати суми цього боргу, за таких обставин, вимоги позивача по стягненню 40600,77 грн. заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у виняткових випадках може відстрочити чи розстрочити виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють його виконання. Враховуючи скрутне фінансове становище відповідача, факт поступового погашення відповідачем суми боргу по сплаті податку з доходів фізичних осіб відповідно до складеного графіку, а також те, що прокурор та позивач не заперечують проти відстрочки платежу, суд вважає за доцільне задовольнити заявлене відповідачем клопотання та відстрочити виконання постанови до 01.10.2008 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Родина» (Краснопільський район, с.Порозок, вул. Миру,2, і.к. 03779515) в доход Державного бюджету України 40600,77 грн. податкового боргу зі сплати податку з доходів фізичних осіб з відстрочкою виконання постанови до 01.10.2008 р.

3. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили за заявою особи на користь якої ухвалена дана постанова.

4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

5. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

6. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписано 22.08.2008 року.