Рішення № 19899803, 14.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2011 р.Справа № 14-22/149-09-4220 За позовом Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави, в особі, якою є Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області;

до відповідача Одеської залізниці

про стягнення 175562,70грн.

Суддя Горячук Н.О.

Представники:

Від позивача: за дов. ОСОБА_2.

Від відповідача: за дов. ОСОБА_1

Суть спору: Кіровоградський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської залізниці збитків заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного використання поверхневих вод у сумі 175562,70грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.07.2010р. провадження у справі №14-22/149-09-4220 було зупинено до розгляду повязаної з нею справи №2а-5756/10/1570.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.09.2011р. провадження у справі №14-22/149-09-4220 поновлено, оскільки Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2010р. по справі №2-а-5756/10/1570 за позовом Одеської залізниці до Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області про визнання протиправними дій, скасування акту та припису у позові відмовлено повністю та Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011р. по справі №2-а-5756/10/1570 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2010р. по справі №2-а-5756/10/1570 за позовом Одеської залізниці до Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області про визнання протиправними дій при проведенні перевірки, скасування акту від 26.05.2009р. та припису від 02.06.2009р. №54 змінено, зазначену постанову в частині задоволення позовних вимог про скасування акту перевірки від 26.05.2009р. скасовано, в скасованій частині провадження закрито та в іншій частині постанову залишено без змін.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п. 7.3. Роз'яснень ВАСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища” від 27.06.2001 № 02-5/744, у справах про відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням вод та іншими порушеннями законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, слід керуватися приписами ст. 111 Водного Кодексу України та ст. 68 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" Розмір шкоди у таких випадках визначається відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18.05.1995 року № 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.1995 за № 162/698 (із змінами і доповненнями) та те, що забір поверхневих вод без відповідного дозволу в період з 16.12.2008 по 31.05.2009 було здійснено не з вини Знам'янького БМЕУ-3, а з вини сторонніх юридичних осіб - установ та організацій. Відповідачем надана довідка щодо розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів з якої вбачається, що сума збитків складає 35112,54грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін встановлено наступне:

26.05.2009р. Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області на Знамянському будівельно-монтажному експлуатаційному управлінні № 3 проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, в результаті якої встановлено, що джерелом водопостачання станції Помічна Знамянського будівельно-монтажного експлуатаційного управління є р. Чорний Ташлик, у верхньому бєфі підпірної плотини якої на території Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району розташований водоприймальний колодязь діаметром 4,5 м, біля якого встановлена насосна станція "Гребля" 1-го підйому, де здійснювався забір поверхневих вод для господарських та виробничих потреб ст. Помічна в період з 16.12.2008 р. по 31.05.2009 р. БМЕУ - 3 без дозволу (термін дії дозволу закінчився 15.12.2008р.) на спеціальне водокористування.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 26.05.2009р., протокол від 23.06.2009р. про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, яке Знамянським БМЕУ №3 сплачено.

За таких обставин встановлено факт порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища (забір поверхневих вод без дозволу на спеціальне водокористування).

Розрахунок розміру збитків, виконано відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації”, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001р. № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.01.2002р. за № 44/6332, заподіяних державі Знам'янським БМЕУ № 3 внаслідок забору поверхневих вод без відповідного дозволу, складає 175,562,70 грн., які розраховано по формулі (1) п. 6 Методики. Діючий на час порушення тариф на воду, як природний ресурс визначається відповідно до додатку № 2 до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008 р. № 309-VІ та складає 15,22 коп./куб. м.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Кіровоградській області, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 19.02.07р. за №55, Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області здійснює державний контроль, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обовязкових екологічних вимог, серед яких є й здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо.

Згідно із ст. 2 Водного кодексу України, завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення, і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод, та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, в тому числі, й у забрудненні навколишньою природного середовища, порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобовязані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Відповідно до п. 7.3 Розяснення ВАСУ „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища” №02-5/744 від 27.06.2001р., у справах про відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням вод та іншими порушеннями законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, слід керуватися приписами статей 440, 453 Цивільного кодексу Української РСР (1963р.), статті 111 Водного кодексу України (1995р. зі змінами та доповненнями) та статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"(1991р. зі змінами та доповненнями). Розмір шкоди у таких випадках визначається відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінекобезпеки від 18.05.95 №37 (з подальшими змінами), як правило, у повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

З матеріалів справи вбачається, що при розрахунку збитків позивачем застосована Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації за №290, якою встановлено єдиний порядок розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення відповідачем вимог водного законодавства саме на землях водного фонду. Методику №290 затверджено 29.12.2002р. (набрала чинності 18.01.2002р.), тобто після розяснення ВАСУ та після проведення перевірки а саме 26.05.2009р.

Розмір збитків обчислюється уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог водоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт самовільного водокористування. Основою розрахунків розміру збитків від самовільного використання водних ресурсів без дозволу є об'єм води, що використаний без дозволу на спеціальне водокористування, зазначений у довідці, що видана Знам'янським БМЕУ № З від 22.06.2009 р. № 2482.

Наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 № 290 затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 за № 44/6332, згідно пункту 6 за формулою (1) якої проведено розрахунок розміру завданих Одеською залізницею збитків, за самовільне водокористування. Відповідно, п. 6 Методики встановлює механізм розрахунку збитків такого виду порушення саме на землях водного фонду.

Відповідно до п. 1.4. Методики збитки розраховуються органами Держводгоспу в тому випадку, якщо вони завдані суб'єктами господарювання, які використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність на землях водного фонду.

Відповідно до п.1.3. Методики вона є обов'язковою для використання органами Держводгоспу України, які здійснюють контроль за раціональним використанням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів, у порядку, встановленому законодавством України, і може застосовуватися спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими державними органами відповідно до законодавства. Тобто, Кіровоградське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства входить до складу органів, які мають право на застосування названої Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків.

Статтею 18 Земельного кодексу України зазначено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Однією із категорій земель, визначених статтею 19 Земельного кодексу України є землі водного фонду.

Склад земель водного фонду, як самостійної категорії земель, є вичерпним і закріплений в переліку ст. 58 Земельного кодексу України (ЗКУ) і відповідає ст. 4 Водного кодексу України (ВКУ), згідно яких до земель водного фонду належать землі, зайняті: річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділенні під смуги відведення для них.

Правовий режим земель водного фонду розглядається в комплексі з правовим режимом водних відносин, які разом можна назвати водно-земельними відносинами і що виступають єдиним комплексним об'єктом правового регулювання. Виходячи з цих позицій, такі відносини регулюються як Земельним кодексом України (гл. 12), норми якого стосуються здебільшого земельних відносин, Водним кодексом України, переважна більшість норм якого стосується водних відносин, а також Законом України «Про охорону навколишнього середовища», оскільки земля і води одночасно є об'єктами природи і виступають предметом екологічних відносин.

У ст. 1 Водного Кодексу України (далі ВК України) визначено, що води це усі води, що входять до складу природних ланок кругообігу води. Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море (ст. З ВК України).

У відповідності до ст. 5 Водного кодексу України (ВКУ) та на підставі наказу Держводгоспу України від 03.06.1997 № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.01.1998 за № 2/242/2, «Про затвердження Переліку річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення», усі річки на території Кіровоградської області належать до водних об'єктів загальнодержавного значення.

У відповідності до ст.6 Водного кодексу України (ВКУ) водні об'єкти є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування.

Отже, при розрахунку суми відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства від 13.07.2010 р., застосовано нормативно-правовий акт, який поширюється на вказані правовідносини - Методику № 290 від 29.12.2001 року, оскільки відповідно до п. 1.3 цієї Методики вона є обов'язковою для використання органами Держводгоспу України так як екологічне правопорушення вчинене на землях водного фонду.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у сумі 175562,70грн. Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області в дохід Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області на р/р 31514921700153 в ГДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код одержувача 23684291, код бюджетної класифікації 24062100) збитки у розмірі 175562 /сто сімдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят дві/ грн. 70 коп.

3.Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) до державного бюджету України (р/р 31215206700008 одержувач ГУДКУ в Одеській області, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460, код бюджетної класифікації 22030001) 3511 /три тисячі пятсот одинадцять/ грн. 25коп. судового збору.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя Горячук Н.О.

Повний текст рішення складений та підписаний 21.11.2011р.