Рішення № 19899598, 22.11.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2011 р. Справа № 5016/3223/2011(8/147)

За позовом Приватного акціонерного товариства “Торговий дім Акумшина”,

73042, м. Херсон, вул. Ракетна, 110-А,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроснаб-

Снігурівка”,

57300, Миколаївська область, Снігурівський район, м. Снігурівка, вул. Суворова, 120,

про стягнення коштів у сумі 64706 грн. 81 коп.

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача Хачатуров О.В., директор;

- ОСОБА_1, дов. № 71-03/11 від 24.03.2011р.

Від відповідача не з'явився.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство “Торговий дім Акумшина” (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з “Агроснаб-Снігурівка” (далі відповідач) коштів у сумі 64706 грн. 81 коп., з яких: 33487 грн. 58 коп. основний борг; 18221 грн. пеня; 10146 грн. 74 коп. інфляційні втрати; 2851 грн. 49 коп. три проценти річних, у звязку із неналежним виконанням відповідачем умов Договорів поставки № 124-Н від 20.01.2007р. та № 032-Н від 22.01.2008р., а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з державного мита у сумі 647 грн. 10 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 27.10.2011р. Вказана ухвала отримана відповідачем 07.11.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (том ІІ, а.с. 6). Проте відповідач відзив на позовну заяву не надав, позов не заперечив і не спростував, правом участі у судовому засіданні не скористався.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги і наполягали на їх задоволенні.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -

встановив:

20.01.2007р. і 22.01.2008р. між сторонами укладено Договори поставки № 124-Н і № 032Н (далі Договори), відповідно до умов яких позивач зобовязався поставляти (передавати) товар у власність відповідача, а останній прийняти зазначений товар та оплатити його на умовах Договорів.

Згідно з п. 1.2 Договорів предметом поставки є: шини, АКБ, диски.

Відповідно до п. 2.1 Договору товар поставляється відповідачу партіями. Кожна партія визначається специфікацією, в який зазначається: найменування товару, загальна кількість товару, яка повинна бути поставлена в конкретній партії, асортимент (номенклатура) по видам, маркам, комплектність товару.

Згідно з п. 3.3 Договорів перехід права власності відбувається в момент прийому-передачі відповідної партії товару, що оформлюється видатковою накладною.

Вартість кожної узгодженої партії товару визначається в специфікації, яка є невідємною частиною Договорів (п. 4.1 Договорів).

Пунктами 4.2 Договорів сторони встановили, що вартість кожної узгодженої партії товару оплачується таким чином: оплата кожної партії товару здійснюється з відстрочкою у 10 днів з моменту прийому-передачі товару або додатково отриманого, виставленого позивачем рахунку (рахунку-фактури); 100% оплата вартості партії товару здійснюється зі спливом останнього дня наданої відстрочки, зазначеної в даному пункті, і здійснюється до завершення робочого часу банку (безготівковий розрахунок) або каси позивача.

Відповідно до п. 4.3 Договорів розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковому порядку або внесенням готівкових коштів у касу позивача.

На виконання умов Договору позивач протягом 2007 2008 років поставив відповідачу товар на загальну суму 233485 грн. 80 коп. Відповідач свої зобовязання за Договором в частині проведення розрахунків за отриманий товар виконав частково, сплативши лише 199998 грн. 22 коп. Викладене підтверджується копіями видаткових та податкових накладними, а також довіреностями (том І, а.с.13-74); банківськими виписками (том І, а.с. 92-123); копіями знищених видаткових та податкових накладних, а також актом № 1 від 21.03.2011р. Про виділення до знищення справ (документів), що не підлягають зберіганню (том І, а.с.124-163); актом звірки взаємних розрахунків сторін від 31.12.2007р. (том І, а.с. 11); розрахунком позивача (том І, а.с. 12).

Таким чином, станом на 31.12.2008 р. заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий протягом 2007 2008 років товар складала 33487 грн. 58 коп., яку відповідач до цього часу не сплатив.

Несплатою 33487 грн. 58 коп. боргу за поставлений товар, відповідач порушує права позивача, умови договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). За вказаними законами зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Пунктами 6.4 Договорів сторони встановили інше, зокрема, за порушення відповідачем строків оплати товару сторони встановили відповідальність покупця (відповідач у справі) у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в момент прострочки, за кожний день прострочки) від повної вартості партії товару, що визначена в специфікації, до моменту повного виконання відповідачем свого зобовязання по оплаті.

Отже, у звязку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за Договорами в частині проведення оплати товару, позивачем на підставі п. 6.4 Договорів, ст. 549, ст. 611 ЦК України, а також ст. ст. 193, 230, ч. 6 ст. 232 ГК України, за період з 18.11.2008р. по 19.09.2011р. нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен календарний день такого прострочення, сума якої складає 18221 грн. (розгорнутий розрахунок пені наведений позивачем в позовній заяві на а.с. 4).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі наведеної норми Закону стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 10146 грн. 74 коп. інфляційних втрат, а також 2851 грн. 49 коп. три проценти річних (розгорнуті розрахунки вказаних сум наведені позивачем в позовній заяві на а.с. 4).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за Договором складає 64706 грн. 81 коп. (33487 грн. 58 коп. + 18221 грн. + 10146 грн. 74 коп. + 2851 грн. 49 коп.).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорах сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 193, 230, ч. 6 ст. 232 ГК України, ст. ст. 526, 549, 610, 611, 612, 625, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроснаб - Снігурівка” (57300, Миколаївська область, Снігурівський район, м. Снігурівка, вул. Суворова, 120; ідентифікаційний код 33438610) на користь Приватного акціонерного товариства “Торговий дім Акумшина” (73000, м. Херсон, вул. Ракетна, 110-А; ідентифікаційний код 31390519) 33487 (тридцять три тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 58 коп. основний борг; 18221 (вісімнадцять тисяч двісті двадцять одна) грн. пеня; 10146 (десять тисяч сто сорок шість) грн. 74 коп. інфляційні втрати; 2851 (дві тисячі вісімсот пятдесят одна) грн. 49 коп. три проценти річних; 647 (шістсот сорок сім) грн. 10 коп. - на погашення витрат з оплати позовної заяви державним митом; 236 (двісті тридцять шість) грн. - на погашення витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено “28” листопада 2011 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька