Рішення № 19897489, 15.11.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2011 р. Справа № 5016/3427/2011(8/172)

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 115, кв. 62,

до відповідача Дочірнього сільськогосподарського підприємства

“Миколаївська птахофабрика” Закритого акціонерного товариства “Аваль-

Еталон”,

57134, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Весняне, вул.

Центральна, 1-А,

про стягнення коштів у сумі 19404 грн. 76 коп., -

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача фізична особа підприємець ОСОБА_1

Від відповідача не зявився.

Суть спору: Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом про стягнення з Дочірнього сільськогосподарського підприємства “Миколаївська птахофабрика” Закритого акціонерного товариства “Аваль-Еталон” (далі - відповідач) коштів у сумі 19404 грн. 76 коп., з яких: 18621 грн. 72 коп. основний борг; 620 грн. 10 коп. пеня; 162 грн. 94 коп. три проценти річних, у звязку із неналежним виконанням умов укладеного сторонами Договору № 01/02/11, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 12.10.2011р. про порушення провадження у справі. Вказана ухвала отримана відповідачем 18.10.2011р., про що свідчить Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 18).

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався; у відзиві на позовну заяву підтвердив існування заборгованості у розмірі 18621 грн. 72 коп., а також повідомив про намір розстрочити сплату боргу та укладення з відповідачем мирової угоди.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

встановив:

На виконання умов, укладеного сторонами Договору № 01/02/11 (далі - Договір), позивач, за видатковою накладною № ПО-0000009 від 28.02.2011р. поставив відповідачу виготовлених виробів на загальну суму 18621 грн. 72 коп.

Відповідно до п. 1.2 Договору відповідач зобовязався оплатити і прийняти виготовлені вироби на умовах цього Договору.

Пунктом 2.4 Договору сторони встановили, що останній день оплати за поставлені вироби - 01 червня 2011 року.

Відповідач свої зобовязання за Договором в частині проведення оплати вартості поставлених виробів не виконав; станом на день розгляду спору борг відповідача у розмірі 18621 грн. 72 коп. залишається несплаченим.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) та ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що в разі несвоєчасної оплати за поставлені вироби, відповідач зобовязаний сплатити на користь позивача неустойку у вигляді пені у розмірі 120% від ставки НБУ за кожний день прострочення виконання зобовязання.

Отже, у звязку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за Договором в частині проведення оплати за поставлені вироби, з відповідача на користь позивача на підставі п. 3.2 Договору, а також ст. ст. 549, 611 ЦК України, ст. 230 ГК України, підлягає стягненню пеня, розмір якої складає 620 грн. 10 коп. (розгорнутий, обґрунтований розрахунок вказаної суми наведений позивачем на а. с. 7).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі наведеної норми Закону, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають три проценти річних у сумі 162 грн. 94 коп. (розгорнутий розрахунок наведений позивачем на аркуші справи 7).

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за Договорами складає 19404 грн. 76 коп. (18621 грн. 72 коп. + 620 грн. 10 коп. + 162 грн. 94 коп.).

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані отже, підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 526, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 821, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього сільськогосподарського підприємства “Миколаївська птахофабрика” ЗАТ “Аваль-Еталон” (57134, Миколаївська область, Миколаївський район, с-ще Весняне, вул. Центральна, будинок, 1-А; ідентифікаційний код 30124834) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (69000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 18621 (вісімнадцять тисяч шістсот двадцять одна) грн. 72 коп. - основного боргу; 620 (шістсот двадцять) грн. 10 коп. пені, 162 (сто шістдесят дві) грн. 94 коп. три проценти річних; 194 (сто девяносто чотири) грн. 10 коп. - на погашення витрат з оплати позовної заяви державним митом; 236 (двісті тридцять шість) грн. - на погашення витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено “18” листопада 2011 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька