Рішення № 19897083, 21.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.11 Справа № 5015/6209/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Пилипіва М.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства “Дрогобичтеплоенерго”, м. Дрогобич до Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич про стягнення 4998 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство “Дрогобичтеплоенерго”, м. Дрогобич звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич про стягнення 4998 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 25.10.2011 р. призначив розгляд справи на 21.11.2011 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду. Позивач свої зобов’язання по цьому договорі виконав в повному об’ємі, що підтверджується підписаним сторонами актом здачі-прийняття робіт. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості робіт не виконав, на дату звернення до суду заборгованість становить 4998 грн. 00 коп.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 25.10.2011 р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 21.11.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

30 листопада 2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №129.

За цим договором замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) зобов’язується своїми силами і засобами у відповідності до умов даного договору якісно виконати роботи, а замовник зобов’язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач виконав роботи на загальну суму 4998 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в. Роботи були виконані в повному обсязі, зауважень до виконання у відповідача не було, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на вищевказаних документах та скріпленням їх печаткою.

Пунктом 3.2. договору №129 від 30.11.2010 р. встановлено, що розрахунок проводиться на протязі 7 календарних днів з дати підписання сторонами актів виконаних робіт (форма КБ-2в та КБ-3), по фактично виконаних роботах, шляхом перераховування замовником коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

У зв’язку з тим, що відповідачем вартість робіт не було сплачено, позивач 12.05.2011 р. р. надіслав відповідачу претензію за вих. №668, в якій вимагав оплатити суму заборгованості в розмірі 4998 грн. 00 коп. в тридцятиденний термін з часу одержання претензії.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати вартості виконаних робіт виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 4998 грн. 00 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення складає 4998 грн. 00 коп. основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, вул. Т.Шевченка, 21, Львівська область (ідентифікаційний код 02144660) на користь Комунального підприємства “Дрогобичтеплоенерго”, м. Дрогобич, вул. Індустріальна, 1а, Львівська область (ідентифікаційний код 05445563) 4998 грн. 00 коп. основного боргу, 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.