Рішення № 19897057, 30.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.11 Справа№ 5015/5202/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради, м.Дрогобич Львівської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дрогобич Львівської області

про розірвання договору оренди, повернення нежитлових приміщень та стягнення 8097,82 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури Яворський Я.Т. старший прокурор відділу управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді.

від позивача ОСОБА_4 представник (довіреність №558 від 26.09.2011р.);

від відповідача ОСОБА_2 підприємець.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Дрогобицький міжрайонний прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди; повернення нежитлових приміщень та стягнення 8032,57 грн. з яких 7534,82 грн. основний борг, 500,75 грн. пеня, згідно заяви про збільшення позовних вимог про стягнення 8097,82 грн. з яких 7597,07 грн. основний борг, 500,75 грн. пеня.

Хід розгляду спору викладено в ухвалах суду. В судовому засіданні 23.11.2011р. було оголошено перерву до 30.11.2011р. для надання сторонам можливості врегулювати спір у добровільному порядку.

Представник позивача подав клопотання вих. №710 від 28.11.2011р. (вх. №28347/11 від 30.11.2011р.) про відмову від позовних вимог в частині розірвання договору оренди №С-207від 01.06.2004р. та повернення нежитлового приміщення по акту приймання-передачі. Крім того, позивач повідомив суд про часткове погашення відповідачем заборгованості по орендній платі в сумі 1616,00 грн. в підтвердження чого позивач надав суду копію квитанції №39/1 від 25.11.2011р. на суму 1616,00 грн.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 6419,57 грн., з яких 5918,82 грн. залишок заборгованості по орендній платі та 500,75 грн. пені. Крім того, позивач просить суд розстрочити утримання цих сум на період з грудня 2011р. по квітень 2012р. згідно поданого графіку.

Представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги з врахуванням поданного представником позивача копотання вих. №710 від 28.11.2011р. (вх. №28347/11 від 30.11.2011р.) підтримав.

Відповідач відзив на позов не подав, проти клопотання позивача не заперечив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, суд,-

встановив:

01.06.2004р. між Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір №С-207 оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд (надалі договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає згідно акту приймання-передачі в оренду нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 23,1 кв.м, (надалі обєкт оренди). Обєкт оренди фактично переданий орендареві до моменту підписання договору оренди.

Згідно п.1.2. договору, цільове призначення обєкту оренди визначається в акті приймання-передачі. Зміна цільового призначення обєкта оренди можлива лише за попередньою згодою орендодавця.

Відповідно до п.3.1. та п.3.2. договору, орендна плата за перший місяць становить 128,57 грн. разом з ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць нараховується відповідно до методики розрахунку орендної плати з урахуванням індексу інфляції. Орендна плата вноситься орендарем не пізніше двадцять пятого числа за поточний місяць.

Згідно п.4.3.3., п.4.3.4. договору, орендар зобовязаний своєчасно і в повному обязі вносити орендну плату з врахуванням індексу інфляції; своєчасно і в повному обязі вносити плату за комунальні послуги, а саме: освітлення, опалення, водопостачання, газопостачання, вивіз сміття та інше.

Згідно акту приймання-передачі від 01.06.2004р., орендодавець передав, а орендар прийняв у відповідності до договору оренди укладеного 01.06.2004р. придатне до використання нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 23,1 кв.м.

Договір оренди №С-207 від 01.06.2004р. був укладений виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради. Згідно п.п.1 п.1 ухвали Дрогобицької міської ради від 28.02.2007р. за № 230 «Про управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради»Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради, як самостійне управління, юридична особа, є правонаступником виконавчого комітету Дрогобицької міської ради в частині повноважень органу приватизації та орендодавця комунального майна, а також в частині зобов»язань з орендної плати за договорами оренди нежитлових приміщень.

На підставі вищенаведеного, 21.01.2008р. між Управлінням комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) було укладено правочин № 172 про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 01.06.2004р. №С-207, згідно якого сторони домовились продовжити дію договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 01.06.2004р. №С-207 строком до 31.12.2008р.

У зв»язку з відсутністю заяв сторін про припинення дії договору, він на підставі п.2.2. договору оренди, вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передабачені договором оренди.

Відповідач не сплачував своєчасно орендну плату, у зв»язку з чим позивач 06.06.2011р. звернувся до відповідача з листом-претензією вих. №356, в якому повідомив про невиконання останнім п.3.2. договору оренди та відповідно до п.2.3. договору ініціював розірвання цього договору згідно чинного законодавства України. Відповідач залишив даний лист-претензію без відповіді та задоволення.

Борг по сплаті орендної плати згідно заяви (клопотання) про збільшення позовних вимог становив 7597,07 грн., згідно клопотання (заяви) про зменшення позовних вимог борг відповідача становить 5918,82 грн.

На підставі п.5.2. договору нарахував відповідачу пеню в сумі 500,75 грн.

Враховуючи подане представником позивача клопотання вих. №710 від 28.11.2011р. (вх. №28347/11 від 30.11.2011р.), позивач не ставить вимогу про розірвання договору та повернення нежитлових приміщень, а просить стягнути з відповідача 6419,57 грн., з яких 5918,82 грн. залишок заборгованості по орендній платі та 500,75 грн. пені. Крім того, позивач просить суд розстрочити утримання цих сум на період з грудня 2011р. по квітень 2012р. згідно поданого графіку.

Враховуючи приписи статті 22 ГПК України, якою надано право позивачу до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позовних вимог повністю або частково, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 6419,57 грн., з яких 5918,82 грн. залишок заборгованості по орендній платі та 500,75 грн. пені.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулюються Законом України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ із змінами та доповненнями.

За умовами ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За умовами ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Факт передачі відповідачу в оренду нежитлового приміщення загальною площею 23,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується актом приймання-передачі від 01.06.2004р.

Відповідно до п.3 ст.18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Такий же обовязок визначений в п.4.3.3. договору оренди.

У звязку із невиконанням відповідачем п.3.2. договору оренди, 06.06.2011 р. позивач звернувся до відповідача з листом-претензією вих. №356, яка залишена без відповіді та задоволення.

Заборгованість відповідача за період з лютого 2009р. по червень 2011р. становила 7597,07 грн.

Як вбачається із наданої представником позивача квитанції №39/1 від 25.11.2011р. відповідачем частково сплачено борг по орендній платі в сумі 1600,00 грн., а не в сумі 1616,00 грн. як зазначав представник позивача, оскільки 16,00 грн. які вказані у квитанції, це комісійний збір банку, який був сплачений відповідачем.

Отже, в частині позовних вимог про стягнення 1 600,00 грн. заборгованості провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, у звязку з відсутністю предмету спору відносно цієї суми.

Згідно ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача підлягає стягненню 5934,82 грн. заборгованості по орендній платі.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

В п.5.2. договору сторони передбачили, що у випадку прострочення по сплаті орендних платежів орендар зобовязується сплатити орнедодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день несвоєчасної оплати, яка нараховується відповідно до чинного законодавства України.

Позивачем нараховано відповідачу 500,75 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати.

Враховуючи важке фінансове становище відповідача, його перебування тривалий час на лікуванні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у зв»язку з чим була допущена прострочка в оплаті орендної плати, а також співвідношення пред»явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 70% та стягнути з відповідача на користь позивача 150,22 грн. пені.

Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 5 934,82 грн. основного боргу та 150,22 грн. пені.

Суд, розглянувши подане представником позивача клопотання про розстрочку стягнення боргу на період з грудня 2011р. по квітень 2012р., заслухавши позицію прокуратури, беручи до уваги той факт, що відповідач перебуває у важкому фінансовому становищі, здійснює поступове погашення боргу, дійшов висновку, в порядку п.6 ст. 83 ГПК України розстрочити виконання рішення в частині сплати боргу на 6 місяців з грудня 2011р. по квітень 2012р., шляхом стягнення суми заборгованості рівними частинами щомісячно.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету повністю, оскільки часткову сплату заборгованості відповідачем було здійснено після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 2, 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 11, 526, 549, 551, 610, 612, 627-629 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232, 233, ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 83, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов згідно заяви (клопотання) про зменшення позовних вимог задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (юр. адреса: 82100, АДРЕСА_2; факт. адреса:82100, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради (82100, Львівська область, м.Дрогобич, пл.Ринок, 1; р/р №37184006008834 в УДК у Львівській області; МФО 825014; код ЄДРПОУ 35019550) 5 934,82 грн. основного боргу, 150,22 грн. пені, з розстрочкою виконання на 6 місяців (з грудня 2011р по квітень 2012р.), шляхом стягнення заборгованості щомісячно рівними частинами.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (82100, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення 1 600,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

5. В частині стягнення 350,53 грн. пені відмовити.

6. Накази видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

7. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 05.12.2011р.