Рішення № 19896967, 22.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.11 Справа№ 5015/6121/11

за позовом Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Львівської філії ПАТ “Укртелеком”

до відповідача Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства “Прикарпатбуд” “Дрогобицьке управління механізації будівництва”

про стягнення заборгованості

ціна позову 11125,43грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - не з”явився;

від відповідача – не з”явився.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Львівської філії ПАТ “Укртелеком” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення заборгованості з Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства “Прикарпатбуд” “Дрогобицьке управління механізації будівництва” в розмірі 11125,43грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/6121/11 від 21.10.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено у судовому засіданні на 14год. 30хв. 08.11.2011р.Розгляд справи відкладався з причин та підстав зазначених в ухвалі господарського суду по даній справі від 08.11.2011 року.

В ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі, які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстру вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області), зазначалось, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст.20. 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання не з”явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Протягом розгляду справи представником Позивача було подано наступні документи: копію довіреності на право здійснення представництва, повідомлення про відсутність обставин передбачених п.2 ч.1 ст.62 ГПК України; акт звірки взаєморозрахунків; копію довідки з ЄДРПОУ на Відповідача; копію картки підприємства за період з 01.04.2009р. по 01.09.2011р.; рахунки за спірний період; докази надання послуги інтернет-відкритий доступ; розрахунок штрафних санкцій.

Представник Відповідача в судове засідання не з”явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, вимог ухвал господарського суду в тому числі щодо подання відзиву не виконав.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов’язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору. Проте, Відповідач своїм правом на подання доказів по суті спору та відзиву на позовну заяву не скористався.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів Відповідачем не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 8986,88грн. основного боргу.

05.02.2004р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір № 200 про надання послуг електрозв”язку (далі –Договір), відповідно до п.2.1.1 якого, Позивач зобов”язаний забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв”язку, а Відповідач в свою чергу згідно п.3.2.8 даного договору своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Відповідно до п.4.5 Договору розрахунки за за фактично отримані в кредит послуги електрозв”язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв”язку справляється додаткова плата в розмірі 2% вартості наданих послуг.

Відповідно до п.7.1 Договору, цей Договір набуває чинності з дня підписання і діє п”ять років. Згідно п.7.2 Договору, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то Договір вважається дійсним на той же термін.

Однак, Відповідач систематично не виконував свої обов”язки в частині своєчасної і повної оплати отриманих послуг.

На неодноразові нагадування Відповідач не ревгував, в результаті чого Центр телекомунікаційних послуг Львівської філії ПАТ “Укртелеком” припинив надання телекомунікаційних послуг, 01.12.2010р. телефони були зняті.

Відповідно до розрахунку основного боргу, доданого до позовної заяви, борг Відповідача перед Позивачем станом на 01.09.2011р. становить 8986,88грн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства . Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено , що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України ).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст.ст.33, 36 Закону України “Про телекомунікації”, п. 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р., споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, зокрема за несвоєчасну оплату отриманих ними телекомунікаційних послуг.

Абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.

Враховуючи вищенаведене та те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не наведено доводів та не подано доказів відсутності боргу перед Позивачем повністю чи частково, повної чи часткової оплати боргу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 8986,88грн. боргу підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 505,73грн. 3% річних та 1632,82грн. інфляційних нарахувань.

До позовної заяви Позивач надає розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних, проведених за період з травня 2009р. по серпень 2011р., вихідними даними для яких є, в тому числі, сума боргу за відповідний період, розмір відсотків (3% річних), та індекси інфляції за відповідні періоди.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність проведених розрахунків, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 194,86грн. 3% річних та 611,57грн. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

22.11.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29.11.2011року (з врахуванням вихідних).

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 75, ст.ст.82-87, ст.ст.115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства ВАТ “Прикарпатбуд””Дрогобицьке управління механізації будівництва” (82100, Львівська обл., м.Дрогобич, вул.Механізаторів, б.1, ідентифікаційний код 30084687) на користь публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Львівської філії ПАТ “Укртелеком”(79000, м.Львів, вул. Дорошенка, б.43, ідентифікаційний код 01186030) 8986,88грн. боргу, 505,73грн. 3 % річних, 1632,82грн. інфляційних нарахувань, 111,26грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.