Рішення № 19896879, 05.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.11 Справа№ 5015/6184/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Захід", м. Львів,

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформпроект", м. Львів,

про: стягнення 11114,27 грн.

Суддя М. М. Синчук

При секретарі Григорчук Н.В.

За участю представників:

позивача:ОСОБА_1 довіреність №1257/10 від 03.10.2011 р.,

відповідача:не зявився.

Представнику позивача розяснено права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Захід" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформпроект" про стягнення 44729,51 грн. Ухвалою від 24.10.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 14.11.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору №11512/10 купівлі-продажу від 03.12.2010р. не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 9639,98 грн. Крім того, відповідачу нараховано 35089,53 грн. неустойки.

В судове засідання 14.11.2011 р. представник позивача зявився, подав заяву, якою уточнив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 9639,98 грн. основного боргу, 745,05 грн. неустойку, 463,03 грн. інфляційних втрат, 266,21 грн. 3% річних та судові витрати.

В судове засідання 14.11.2011 р. представник відповідача зявився, подав відзив на позовну заяву в якому вказав, що 03.12.2010 р. між сторонами у справі було укладено Договір купівлі-продажу за №11512/10. Просить відмовити в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 35089,53 грн.

В судовому засіданні оголошено перерву до 05.12.2011 р.

В судовому засіданні 05.12.2011 р. представник позивача підтримав уточненні позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 05.12.2011 р. представник відповідача не зявився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що розписався на повідомленні від 14.11.2011 р. про оголошення перерви до 05.12.2011 р., 11 год. 20 хв., причин неприбуття в судове засідання не повідомив.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено договір №11512/10 купівлі-продажу від 03.12.2010р. (надалі Договір). За умовами цього договору продавець (позивач у справі) приймає на себе зобовязання передати у власність покупця: авто шини 1985/60R15, 88Q Garit G4 Toyo у кількості 4шт та авто шини 245/70R16, 107Q TAS1 Toyo у кількості 4 шт, а покупець (відповідач у справі) зобовязується прийняти та оплатити вищевказаний товар відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору загальна сума цього Договору складає 9639,98 грн., в тому числі ПДВ 20% - 1606,66 грн.

Згідно п. 5.1. Договору продавець зобовязаний передати, а покупець прийняти товар 03.12.2010 р.

На виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 9639,98 грн., про що свідчать видаткова накладна №НЗ010364 від 03.12.2010 р.

Відповідач товар отримав на підставі Довіреності №29 від 03.12.2010 р., видану директору Ковальському І.М., який отримав товар, про що розписався на видатковій накладній №НЗ010364 від 03.12.2010 р.

Відповідно до п. п. 3.2., 3.3. Договору, розрахунки між сторонами за цим Договором здійснюються шляхом перерахування покупцем грошових коштів продавцю протягом 5 (пяти) банківських днів з дня отримання товару на банківський рахунок продавця.

24.06.2011 р. позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №1103/06 від 20.06.2011 р., з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 46657,50 грн. у 7-денний строк з дня отримання претензії.

Відповідачем отримано вимогу 30.06.2011 р., про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а/с 20).

В судовому засіданні 14.11.2011 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву в якому вказав, що 03.12.2010 р. між сторонами у справі було укладено Договір купівлі-продажу за №11512/10. Просить відмовити в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 35089,53 грн.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 9639,98 грн. за Договору купівлі-продажу за №11512/10 від 03.12.2010 р. не погасив.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до с. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. п. 3.2., 3.3. Договору, розрахунки між сторонами за цим Договором здійснюються шляхом перерахування покупцем грошових коштів продавцю протягом 5 (пяти) банківських днів з дня отримання товару на банківський рахунок продавця.

Як встановлено судом, 03.12.2010 р. між сторонами у справі було укладено Договір купівлі-продажу за №11512/10, згідно якого позивач передав відповідачу товар на суму 9639,98 грн., що підтверджується видатковою накладною №НЗ010364 від 03.12.2010 р., а відповідач отримав товар, про що свідчить Довіреності №29 від 03.12.2010 р. на отримання товару та підпис представника відповідача на видатковій накладній.

Таким чином, оскільки відповідачем не виконано свого обовязку в частині повної оплати прийнятого товару у встановлений строк, вимоги позивача про стягнення 9639,98 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання застосовуються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів, за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Проте, розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.3. Договору при прострочені оплати товару терміном більш ніж на 5 банківських днів, покупець, на вимогу продавця, зобовязаний сплатити неустойку у вигляді пені у розмірі 2,00% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 745,05 грн. неустойки є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення 463,03 грн. інфляційних втрат, 266,21 грн. 3% річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193, 230, 231, 232 ГК України, ст. ст. 526, 625, 692 ЦК України, ст. ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформпроект" (адреса: вул. Горбачовського, 8, м. Львів, 79044; ідентифікаційний код 31073660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Захід" (адреса: вул. Липинського, буд. 50-Б, м. Львів, 79019; ідентифікаційний код 32483848) 9639,98 грн. основного боргу, 463,03 грн. інфляційних втрат, 266,21 грн. 3% річних, 745,05 грн. неустойки у вигляді пені, 111,14 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені

Суддя Синчук М.М.