Рішення № 19896860, 30.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.11 Справа№ 5015/5793/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєва С.Б.

При секретарі Кошовий О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП-Україна», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-ЄВРОБУД», м.Трускавець Львівської області

про: стягнення 102545,17 грн.

за участю представників :

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1. - представник (довіреність від 14 березня 2011 року)

Представнику відповідача розяснено права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяви про відвід судді не надходили до суду.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП-Україна», м.Київ,до відповідача,Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-ЄВРОБУД», м.Трускавець Львівської області, про стягнення 102545,17 грн. заборгованості, у тому числі : 68999,78 грн. основної заборгованості , інфляційні втрати в сумі 13117,78 грн, 3% річних в розмірі 4979,09 грн, проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 15448,52 грн. Позивач просить відшкодувати судові витрати.

Ухвалою суду від 05.10.2011р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 09.11.2011р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.

Ухвала про порушення провадження у справі отримана позивачем 10.10.11 р, а відповідачем - 11.10.2011 р, представником позивача ОСОБА_2.- 14.10.11 р, що підтверджують наявні у справі повідомлення про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.

З підстав, викладених в ухвалі суду від 09.11.2011 року розгляд справи відкладався на 25.11.2011 року. В судовому засіданні 25.11.2011 року представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням, у якому , зокрема , просив надати можливість укласти мирову угоду щодо розтермінування оплати основного боргу. В судовому засіданні 25.11.11 року оголошувалась перерва до 30.11.2011 року до 15 го.00 хв., про що до відома сторін доведено в письмовій формі (під розписку).

28.11.11 року представнику відповідача , згідно поданої до суду заяви ( вх.№26648/11), надана можливість ознайомитись з матеріалами судової справи та зняти копії з документів, наявних у справі, що представник засвідчив в письмовій формі на заяві.

30.11.11 р за вх.№28386/11 в канцелярії суду зареєстровано клопотання про відкладення розгляду справи , підписане представником позивача за довіреністю від 10.01.2011 року ОСОБА_2. У клопотанні представник позивача підтвердив призначення судового засідання на 30.11.2011 року на 15.00 год. Просить відкласти розгляд справи, у зв»язку із терміновим відрядженням представника в інше місто і неможливістю відвідати засідання суду. До клопотання долучена копія довіреності , виданої ТзОВ «АРМ ГРУП-Україна» на представництво інтересів товариства в усіх органах судової системи України : ОСОБА_2.; ОСОБА_3.; ОСОБА_4.; ОСОБА_5.; ОСОБА_6; ОСОБА_7

До клопотання не додано доказів в підтвердження обставин, через які представник позивача ОСОБА_2 не може взяти участь у судовому засіданні 30.11.2011 р.

30.11.2011 року за вх.№28330/11 в канцелярії суду зареєстровано відзив від представника ТзОВ «ТКС-Євробуд»ОСОБА_1., з підстав наведених у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

В судове засідання 30.11.11 року явку повноважного представника забезпечив відповідач. З підстав, наведених у поданому відзиві (вх..№28330/1) просить відмовити повністю у задоволенні позову.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Додаткових документів не подав.

В засіданні розглянуто клопотання представника позивача ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання, враховуючи доводи представника відповідача, виходячи із обставин справи, суд не вбачає підстав та можливості для відкладення розгляду справи на іншу дату.

При розгляді клопотання, суд зокрема, виходив з того, що 03.12.11 року закінчуються строки вирішення спору у даній справі; обставини наведені у клопотанні, документально не підтверджені ; за довіреністю від 10.01.2011 року право представляти інтереси ТзОВ «АРМ ГРУП-Україна»в суді , окрім представника ОСОБА_2., мають ще п»ять представників. При цьому, представник ОСОБА_7 вже брала участь в судовому засіданні 09.11.2011 року по даній справі і її повноваження підтверджувались тією ж довіреністю ( від 10.01.2011р), що й у представника ОСОБА_2.

Із врахуванням наведеного , клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом встановлено.

Як зазначається у позовній заяві, ТзОВ «АРМ ГРУП-Україна»( позивач) уклало з ТзОВ «ТКС Євробуд», що на час укладення договору іменувалось ТОВ «Євробуд Інвест і К»( відповідач) договір №12-11/07-01 від 12 листопада 2007 року щодо технічного обслуговування гусеничного екскаватора New Holland E 215 B та договір №28-11/07-01 від 28 листопада 2007 року щодо технічного обслуговування колісного екскаватора New Holland МН Citу ( надалі договір). Відповідно до умов договорів позивач зобов»язувався здійснювати технічне обслуговування техніки, а відповідач зобов»язувався здійснювати своєчасну оплату за виконані позивачем послуги, а також використані зі складу запасні частини та змащувальні матеріали. Як стверджує позивач, відповідно до п.3 договору відповідач мав здійснювати оплату за виконані послуги в строк, що не перевищує 15 календарних днів з моменту надання відповідачеві рахунка-фактури, по реквізитах, вказаним у рахунку. Позивач покликається на те, що відповідач порушив умови чинного законодавства та умови договору і не оплатив виставлені йому рахунки, чим порушив взяті на себе зобов»язання за договором. Стверджує, що на виконання послуг між позивачем і відповідачем укладалися Замовлення-наряди, що містили перерахунок виконаних послуг та їх остаточну вартість., а відтак, відповідно до підписаних відповідачем замовлень-нарядів, заборгованість становить :

Замовлення-наряд №У-310109-168 від 1 грудня 2008 року -9980,94 грн.

Замовлення наряд №У-310109-170 від 1 грудня 2008 року -8558,10 грн.

Замовлення-наряд №У-310109-172 від 1 грудня 2008 року 3191,02 грн.

Замовлення-наряд №У-310109-171 від 2 грудня 2008 року -21477,49 грн.

Замовлення-наряд №У-000000682 від 27 жовтня 2009 року 8850,16 грн.

Замовлення-наряд №У-000000683 від 27 жовтня 2009 року 2541,75 грн.

Замовлення-наряд №У-000000684 від 27 жовтня 2009 року -7200,16 грн.

Замовлення-наряд №У-000000685 від 27 жовтня 2009 року -7200,16 грн.

В загальному, станом на 13 вересня 2011 року, основна заборгованість відповідача перед позивачем, як вказує позивач, склала 68999,78 грн, в підтвердження посилається на належним чином засвідчені копії замовлень-нарядів та рахунків, які додаються до позовної заяви.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України , за прострочення виконання грошового зобов»язання за договорами, позивач нарахував відповідачу 13117,78 грн. інфляційних та 3 % річних в сумі 4979,09 грн. Окрім того, за користування чужими коштами нараховано 15448,52 грн. Просить стягнути на його користь з відповідача 102545,17 грн. та відшкодувати понесені судові витрати.

У поданому 30.11.2011 року за вх.№28330/11 відзиві представник відповідача підтвердив факт укладення 12 листопада 2007 року та 28 листопада 2007 року між ТзОВ «АРТ ГРУП-Україна»(виконавець) та ТзОВ «Євробуд Інвест і К»(замовник), яке в подальшому змінило своє найменування на ТзОВ «ТКС-Євробуд», Договорів на технічне обслуговування №12-11/07-01 та №28-11/07-01 ( надалі договір). Пояснює, що після ознайомлення 28.11.2011 року з матеріалами справи позиція відповідача щодо заявлених вимог змінилась. Стверджує, що жодного документа про прийняття робіт («отчета работы механика»), на які посилається позивач, та документа про уповноваження замовником свого представника на підписання такого документа, позивачем не представлено. Вважає, що саме підписання «отчета работы механика уполномоченным лицом заказника»являється єдиною підставою на оплату виконаних робіт. Стверджує, що всупереч умовам договору (п.9.1,9.2) позивач не вживав досудових заходів вирішення даного спору. Звертає увагу на те, що згідно п.11.1 договору , останній вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами, і діє до 12.11.2008 року. Однак, долучені до матеріалів позовної заяви позивачем копії «заказ-нарядов»датовані 1.12.2008 р та 27.10.2009 р , тобто поза межами дії строку договору, при цьому належними представниками відповідача дані документи не підписані. Представник відповідача зазначає, що відповідачем оплати за вказаними рахунками позивача не проводились, що також підтверджує відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за послуги «які на думку позивача останній надав відповідачу».

Щодо нарахування позивачем штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат , то оскільки позивач не подав доказів надання замовнику рахунків-фактур , відповідно вимоги про порушення термінів оплати ( в силу вимог п.3 договору) вважає безпідставними. Просить в задоволенні позову відмовити позивачу повністю.

Суд , розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, враховуючи пояснення представників сторін в судових засіданнях, дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають . При цьому суд виходив із наступного.

Згідно із ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов»язків , зокрема є, договори та інші правочини.

Договірні умови являють собою спосіб фіксації взаємних прав та обов»язків. Відповідно до ст.180 ГК України, істотними є ті умови господарського договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови , щодо яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Істотними є умови, необхідні і достатні для того, щоб договір вважався укладеним і цим самим породжував права та обов»язки його сторін.

Стаття 180 ГК передбачає, що в будь-якому випадку при укладенні господарського договору сторони повинні узгодити його предмет, ціну, строки дії договору.

Предметом договору ( предметом договірного зобов»язання) є дії (або утримання від дій), які повинна виконати (або утриматися від виконання) зобов»язана сторона.

Ціна договору (тариф), згідно з частиною 1 ст.189 ГК, є формою грошового визначення вартості продукції ( робіт, послуг), яку реалізують суб»єкти господарювання.

Строком дії договору є період часу, на котрий встановлюється господарський договірний зв»язок між сторонами і протягом якого договір підлягає виконанню у повному обсязі ( за визначенням ч.1 ст.631 ЦК строком договору є час , протягом якого сторони можуть здійснити свої обов»язки відповідно до договору).

Відповідно до ч.4 ст.631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Формулювання норми 4 зазначеної статті дає можливість зробити висновок про те, що невиконання договору до закінчення його строку, за відсутності іншої умови в договорі, припиняє зобов»язання та тягне за собою відповідальність винної сторони з настанням для неї правових наслідків, передбачених ст.611 ЦК України.

Відповідно до ст.638 ЦК, договір вважається укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

12 листопада 2007 року та 28.11.2007 року сторони уклали два ідентичних по змісту договори щодо технічного обслуговування гусеничного екскаватора та колісного екскаватора, різниця в даті, до якої ці договори діють ( відтак надалі укладені договори іменуються як договір).

За нормою ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Згідно із ст.7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань. Отже - обовязок дотримуватись погоджених у договорі умов в рівній мірі покладено як на відповідача, так і на позивача.

Як стверджує позивач, у ТзОВ «ТКС-ЄВРОБУД»перед ТзОВ “АРМ ГРУП-Україна»виникло зобовязання щодо оплати послуг, наданих по Договору на технічне обслуговування №12-11/07-01 від 12.11.2007 р та №28-11/07-11 від 28.11.2007 р (тобто по договору).

За твердженням позивача виконання послуг між позивачем та відповідачем за договором підтверджується замовленнями -нарядами, перелік яких наведено у позовній заяві, а наявність заборгованості несплаченими рахунками, копії яких долучені до справи.

За умовами договору :

Виконавець ( позивач ) виконує технічне обслуговування транспортного засобу , який належить замовнику (відповідачу) (п.1.1). Детальна характеристика робіт (технічного обслуговування), що становлять предмет договору, надана в п.1.2 (п.п.:1.2.1-1.2.4) . Серед робіт, ті, про які йдеться в п.п.1.2.1 і 1.2.2 договору, є гарантійним зобов»язанням виконавця і виконуються останнім безкоштовно. Інші, про які йдеться в п.п1.2.3 і 1.2.4 договору, підлягають оплаті замовником за тарифами, погодженими в п.2.2 договору, у тому числі , із врахуванням роботи техніки на віддалених об»єктах ( із врахуванням вартості однієї години роботи сервісного механіка, із врахуванням транспортного тарифу (тобто, оплати пробігу сервісного автомобіля від бази виконавця до місця експлуатації обладнання в одну сторону і перебування сервісного механіка у дорозі при його виїзді для проведення робіт; а при роботі у вихідні та святкові дні вартість роботи механіка збільшується на 30%.

У п.2.3 договору сторони погодили, що оплаті замовником підлягає фактично затрачений механіком час на проведення робіт , транспортний тариф, а також використання зі складу виконавця запасних частин і матеріалів, крім випадків , коли виконання робіт і/або забезпечення запасними частинами (матеріалами) відносяться до гарантійних зобов»язань виконавця. У випадку простою механіка з причин несвоєчасного надання техніки для ремонту замовником, відносно узгоджених строків, він оплачує кожну годину простою по тарифу години роботи.

Після виконання робіт механік виконавця заповнює «отчет работы механика», де вказує вид робіт, фактично затрачений час і відстань в один кінець. Якщо при виконанні робіт використовувались матеріали зі складу виконавця, то вони вказуються у «отчете работы механика»і підлягають оплаті замовником. «Отчет работы механика»підписується уповноваженою особою замовника і являється підставою для оформлення рахунку на оплату виконаних робіт. У випадку непогодження замовника із «отчетом работы механика», замовник скеровує виконавцю мотивовану відмову від підписання «отчета работы механика».

Сторони договору погодили ( п.3.1) , що замовник здійснює оплату за виконані роботи, в строк, який не перевищує 15 календарних днів з моменту надання замовнику рахунку-фактури, по реквізитах, вказаних у рахунку.

Рахунок виписується на підставі «Отчетов работы механика»(п.3.2).

За умовами договору (п.4.2) замовник зобов»язувався своєчасно інформувати виконавця про необхідність проведення робіт.

За умовами договору (п.5.2) виконавець зобов»язувався направляти сервісного механіка в узгоджений із замовником строк на місце експлуатації обладнання для виконання робіт.

Після виконання робіт скласти «отчет работы механика», який підписується оператором обладнання, на якому проводились роботи, а потім передати «отче»уповноваженій особі замовника для затвердження. Копія «отчета»передається замовнику. ( п.5.6).

Відповідно до п.8.3 договору, за несвоєчасну оплату робіт у відповідності з п.3.1, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 1,0% від вартості неоплачених робіт за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до п.11.1 договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами і діЄ, відповідно : до 12.11.2008 року (№12-11/07-01) та до 28.11.2008 р (№28-11/07-01). В частині виконання робіт , передбачених пунктом 1.2.2 даний договір діє протягом гарантійного строку на обладнання.

По бажанню сторін ( п.11.2) договір може бути продовженим на узгоджений строк.

Виходячи з умов договору (п.11.1), договір (№12-11/07-01 припинив свою дію з 12.11.2008 року, а договір №12-11/07-01 з 28.11.2008 року і лише в частині виконання гарантійних ремонтів обладнання чи його комплектуючих, коли виходить з ладу обладнання ( чи його частина) в результаті неякісно виконаних робіт чи дефектних матеріалів, а також коли виявлені інші недоліки обладнання (чи його частини), що виникли до моменту поставки, тобто передбачених в п.1.2.2 робіт і які, в силу приписів п.2.1 договору являються гарантійним зобов»язанням виконавця і виконуються останнім безкоштовно, - договір діє протягом гарантійного строку на обладнання.

Договір на узгоджений строк сторонами не продовжувався. Доказів зворотнього суду не надано.

Виходячи із наведеного вище, умов договору та наявних у справі документів,суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до п.2.4 договору «отчет работы механика»підписується уповноваженою особою замовника і є підставою для оформлення рахунку на оплату виконаних робіт. Згідно п.5.6 договору виконавець зобов»язаний після виконання робіт скласти «отчет работы механика», який підписується оператором обладнання, на якому виконувались роботи, після чого «отчет»передається уповноваженій особі замовника для затвердження. Інших, окім «отчета работы механика», підстав для оформлення рахунку на оплату виконаних робіт, договором не передбачено.

Жодного документа про прийняття робіт «отчета работы механика», підписаного оператором обладнання на якому проводились роботи, а також документів про уповноваження замовником свого представника на підписання такого документа, як і доказів затвердження замовником «отчета», який би в силу умов договору та ст.34 ГПК України , вважався належним та допустимим доказом в підтвердження зазначеного, позивачем не представлено. Поряд з цим, виходячи з умов п.3.2 договору, рахунок на оплату робіт виписується на підставі «отчета работы механика», оскільки в силу п.2.3 договору, оплаті замовником підлягає фактично витрачений механіком час на проведення робіт, транспортний тариф (тобто, оплата пробігу сервісного автомобіля від бази виконавця до місця експлуатації обладнання в одну сторону), знаходження сервісного механіка виконавця в дорозі при його виїзді для проведення робіт, а також оплаті підлягає використання зі складу виконавця запасних частин і матеріалів під час виконання робіт, а ці відомості мають бути взаємно погодженими сторонами ( виконавцем і замовником) саме в зазначеному ( і єдино допустимому за умовами договору) документі.

Крім того, як встановлено судом, договір вступив в силу з моменту його підписання (договір №12-11/07-01 з 12.11.2007 року; договір №28-11/07-01 з 28.11.2007 р ) і припинив свою дію , відповідно : договір №12-11/07-01 з 12.11.2008 року; договір №28-11/07-01 з 28.11.2008 р. Договори не пролонговувались.

Строком договору є час , протягом якого сторони можуть здійснити свої обов»язки відповідно до договору.

Як вбачається із матеріалів справи, замовлення-наряди на які посилається позивач в підтвердження виконання послуг на договірних умовах, датовані груднем 2008 року, жовтнем 2009 року, тобто поза межами дії договору, при цьому доказів підписання цих документів уповноваженими представниками відповідача суду не надано.

Слід також зазначити, що оформлення наряд-замовлення, як документу який за погодженням сторін у договорі мав би підтверджувати , зокрема факт виконання робіт виконавцем і прийняття їх замовником, умовами договору не передбачено.

Таким чином, належних та допустимих доказів на підтвердження факту виконання робіт виконавцем (позивачем) замовнику (відповідачу) на підставі Договору , а саме : №12-11/07-01 від 12..11.2007 р та №28-11/07-01 від 28.11.2007 р , суду не надано.

За умовами договору (п.3.1) замовник здійснює оплату за виконані роботи, в строк, який не перевищує 15 календарних днів з моменту «предоставления заказнику»рахунку-фактури, по реквізитах, вказаних в рахунку.

Тобто, даним пунктом договору передбачені зокрема дві конкретні події, а саме, подія пов”язана з моментом надання замовнику рахунку на оплату та строки ( терміни) оплати робіт.

Згідно ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов”язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов”язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов”язано його початок.

Моментом початку спливу 15-ти денного ( йдеться про календарні дні) строку, передбаченого в пункті 3.1 договору, є факт отримання замовником від виконання рахунку-фактури на оплату. Вказаний в цьому пункті строк (в 15-ть календарних днів) по своїй суті відповідає поняттям строку .

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов»язано його початок.

Позивач не підтвердив належними і допустими доказами надання («предоставление») відповідачу рахунків-фактур на оплату. Відповідач такі обставини заперечує.

Так як позивач не підтвердив належними та допустимими доказами факт надання замовнику рахунків-фактур , відповідно твердження позивача про порушення термінів оплати, являється безпідставним.

Оскільки позивач не довів, що роботи виконані ним і прийняті відповідачем на умовах договору (№12-11/07-01 від 12..11.2007 р та №28-11/07-01 від 28.11.2007 р ); не довів, що відповідач порушив строки оплати виконаних робіт за договором, а відтак зазначене спростовує доводи позивача про обгрунтованість заявлених ним вимог про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних, процентів за користування чужими коштами. ,

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.22 ГПК України сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів для всебічного , повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу заявлених вимог, не доведені і не підтверджені ним належними і допустимими доказами.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити повністю.

Судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.1,2,4-3,32, 33, 34, 36,43, 49, 69,75,82,84,85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

1.Відмовити представнику позивача у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи

2.В задоволенні позову відмовити повністю..

В засіданні 30.11.11 р оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано, із врахуванням вихідних днів 03.12.11р та 04.12.11 р , 07.12.11 р.

Суддя Кітаєва С.Б.