Рішення № 19896774, 24.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.11 Справа№ 5015/5360/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІК», м. Полтава

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд», м. Львів

про: стягнення 58033 грн. 84 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 представник на підставі довіреності б/н від 22.08.2011 року;

відповідача: не зявився.

Обставини розгляду справи:

Ухвалою господарського суду від 16.09.2011 року позовну заяву від 28.08.2011 року про стягнення 58033 грн. 84 коп. прийнято до розгляду, порушено провадження та призначено справу до розгляду на 19.10.2011 року. Ухвалами господарського суду від 19.10.2011 року, від 02.11.2011 року та від 10.11.2011 року розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах. Ухвалою господарського суду від 10.11.2011 року строк вирішення спору продовжено на пятнадцять днів з підстави, викладеної в ухвалі.

В судовому засіданні 23.11.2011 року оголошувалась перерва до 24.11.2011 року.

Представникам сторіни, що брали участь в судових засіданнях, розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо її прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні 24.11.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вимоги ухвал господарського суду щодо подання оригіналів документів, копії яких долучено до матеріалів справи виконав.

Представник відповідача в судове засідання 24.11.2011 року не зявився.

Судом оглянуто оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи (договору, довідок, актів).

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторони відмовились.

24.11.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобовязань. Товариство з обмеженою відповідальністю «ОІК»(надалі за текстом позивач) звернулось із позовом до Спеціалізованого управління № 14 Закритого акціонерного товариства фірми «Нафтогазбуд»(далі за текстом відповідач) про стягнення 58033 грн. 84 коп.

Позивач вказує, що між ним та відповідачем у грудні 2008 року було укладено договір будівельного підряду № 212/ВТВ, на підставі якого позивачем здійснювались підрядні роботи, що підтверджується відповідними Актами приймання виконаних робіт, копії яких долучено до матеріалів справи. Зазначає, що станом на момент подання позову та розгляду його по суті, борг відповідача перед ним за виконані роботи становить 44693 грн. 23 коп.

На суму основної заборгованості позивачем нараховано пеню в розмірі 4568 грн. 50 коп. на підставі п. 9.3 договору, 2068 грн. 13 коп. 3% річних та 6703 грн. 98 коп. втрат від інфляції. Таким чином, загальна сума позову складає 58033 грн. 84 коп.

Відповідач позовні вимоги заперечував, посилаючи на те, що загальна вартість виконаних робіт складала не 314992 грн. 80 коп., на які посилається позивач в позовній заяві, а 260051 грн. 23 коп., які ним повністю оплачено. Щодо решти суми, а саме 44693 грн. 23 коп., яку позивач вважає заборгованістю, відповідач заперечує, оскільки така заборгованість не підтверджується матеріалами справи.

В процесі розгляду справи судом встановлено наступне: 01 грудня 2008 року між Спеціалізованим управлінням № 14 Закритого акціонерного товариства фірми «Нафтогазбуд»(за договором замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОІК»(за договором виконавець) було укладено договір підряду № 212/ВТВ (надалі договір), у відповідності з яким замовник доручив, в виконавець зобовязався власними силами, а також необхідними матеріалами побудувати за завданням замовника відповідно до проектно кошторисної документації, умов договору та здати у встановлений строк роботи, а замовник зобовязався прийняти й оплатити закінчені будівництвом такі роботи.

Відповідно до п. п. 1.2., 1.3. договору, відповідач зобовязався виконати роботи по тепловій ізоляції наступного обєкта: Облаштування Аксютівського ГКР, Тимчасова дослідно-промислова установка для пробної експлуатації свердловини № 1.3,4 Аксютівського ГКР, Зміївський район, Харківської області (п.1.3 договору).

Відповідно до 1.4 договору обсяг, перелік і зміст робіт визначаються у проектно-кошторисній документації. Пункт 7.1. договору визначає, що ціна договору сформована на підставі проектно-кошторисної документації і складає 316698 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 5.4.3. Договору відповідач зобовязаний забезпечувати фінансування робіт, та згідно п. 5.4.7 Договору прийняти в строк за актом обєкт та оплатити роботу. Згідно п. 6.4. Договору, передання-прийняття робіт у разі позитивного результату оформляється актом, підписаним обома сторонами після попереднього випробовування.

Відповідно до п. 7.6 Договору остаточний розрахунок здійснюється після підписання акту здачі обєкту в експлуатацію на протязі 20 днів.

Згідно п. 7.7 Договору, рахунки позивача з доданими до них актами про виконану роботу оплачуються Відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача.

На виконання умов договору позивач виконав роботи з облаштування Аксютівського ГКР. Тимчасова дослідно-промислова установка для пробної експлуатації свердловин № 1, 3, 4 Аксютівського ГКР тепловою ізоляцією на суму 314 992,80 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт за грудень 2008 року та січень 2009 року, а саме: № 117_2-2 КБ2 на суму 9183 грн. 60 коп. за грудень 2008 року, № 117_2-3_КБ2 на суму 55038 грн. 00 коп. за грудень 2008 року, № 117_2-4_КБ2 на суму 126116 грн. 40 коп. за грудень 2008 року, № 117_2-5_КБ2 на суму 75020 грн. 40 коп. за грудень 2008 року та № 90,2-1_КБ2 на суму 49634 грн. 00 коп. за січень 2009 року, та договірною ціною, копії яких долучено до матеріалів справи.

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, позивач обумовлений договором обсяг робіт виконав, відповідач прийняв роботу і акти приймання виконаних робіт та довідки підписав.

Поданими позивачем та відповідачем копіями банківських виписок підтверджується факт сплати відповідачем позивачеві грошових коштів за виконані підрядні роботи в загальному розмірі 264000 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 7.2 договору підряду від 01.12.2008 року № 212/ВТВ, послуги генпідрядника становлять 2 % від суми договору і сплачуються на підставі акту на Генпідрядні послуги. Загальний розмір генпідрядних становить 6299 грн. 57 коп. (5307,17+ 992,4 = 6299,57).

Внаслідок наведеного суд встановив наявність боргу відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи в розмірі 44693 грн. 23 коп., до складу яких не входять 6299 грн. 57 коп. генпідрядних. (314992,80 264000,00 6299,57 (вартість генпідрядних послуг) = 44693, 23).

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не спростовані та не заперечені.

Дослідивши представлені суду докази, оцінивши їх у своїй сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, з огляду на наступне:

Згідно з ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно із ст. 854 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Позивач зазначає, що станом на момент подання позовної заяви та розгляду справи, заборгованість відповідача перед ним складає 44693 грн. 23 коп.

Як зазначає відповідач у своєму відзиві, він здійснив оплату вартості виконаних робіт на суму 264000 грн. 00 коп. Щодо суми основного боргу в розмірі 44693 грн. 23 коп. то відповідач вважає її непідтвердженою жодними доказами, оскільки позивачем не подано актів виконаних робіт за січень 2009 року.

Однак, в судовому засіданні 24.11.2011 року позивачем подано довідку про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2009 року по Облаштуванню Аксютівського ГКР, Тимчасова дослідно-промислова установка для пробної експлуатації свердловини № 1,3,4 Аксютівського ГКР, Зміївський район, Харківської області. Також позивачем подано акт приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009 року в межах облаштування Аксютівського ГКР, Тимчасова дослідно-промислова установка для пробної експлуатації свердловини № 1,3,4 Аксютівського ГКР, Зміївський район, Харківської області. Дані первинні документи помилково не були додані позивачем до позовної заяви.

Відповідно до наведених первинних документів, підписаних обома сторонами, позивачем виконано підрядні роботи в січні 2009 року на суму 49634 грн. 40 коп., що заперечувалось відповідачем через неподання вказаних первинних документів.

Поданими позивачем та відповідачем копіями банківських виписок підтверджується факт сплати відповідачем позивачеві грошових коштів за виконані підрядні роботи в загальному розмірі 264000 грн. 00 коп.

Тому позивач довів належними доказами факт виконання робіт по укладеному між сторонами договору належним чином. Вартість виконаних позивачем підрядних робіт складає в загальному розмірі 314992 грн. 80 коп., що підтверджується, актами приймання виконаних робіт за грудень 2008 року та січень 2009 року, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими відтисками печаток сторін.

Через наведене суд не бере до уваги доводи відповідача про відсутність боргу перед позивачем у розмірі 44693 грн. 23 коп., оскільки такі спростовані матеріалами справи.

Внаслідок наведеного, оскільки суд встановив наявність боргу відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи в розмірі 44693 грн. 23 коп., позовна вимога про стягнення грошових коштів у вказаному розмірі є підставною та підлягає до задоволення.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, зазначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. У відповідності до п. 9.3 договору, у разі порушення сторонами строків завершення та оплати виконаних робіт, сторони сплачують за кожний день прострочення пеню в розмірі 1% від вартості невиконаних або несплачених робіт.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність розрахунку пені, трьох процентів річних та втрат від інфляції.

Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобовязання перед позивачем у розмірі 44693 грн. 23 коп., та факт несплати боргу у вказаному розмірі станом на момент розгляду справи, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право та задоволити позовну вимогу про стягнення 44693 грн. 23 коп. основного боргу, 4568 грн. 50 коп. пені, 6703 грн. 98 коп. інфляційних втрат та 2068 грн. 13 коп. 3% річних.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений даною статтею.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 173, 193, 525, 526, 610 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства фірми «Нафтогазбуд», м. Львів, вул. Стрийська, 144 (код ЄДРПОУ 01293961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІК», м. Полтава, вул. Фрунзе, 128/1 (код ЄДРПОУ 01497155) 44693 грн. 23 коп. основного боргу, 4568 грн. 50 коп. пені, 6703 грн. 98 коп. інфляційних втрат, 2068 грн. 13 коп. 3% річних, 580 грн. 33 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили у порядку, визначеному ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.