Рішення № 19896668, 06.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.11 Справа№ 5015/6575/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Публічного акціонерного товариства “Діамантбанк»в особі регіонального відділення Дирекції ПАТ «Діамантбанк», м. Львів

до відповідача 1:Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1», м. Львів

до відповідача 2:Відкритого акціонерного товариства «Будівельна компанія «Комфортбуд», м. Львів

про:стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 542 від 16.01.2009 року в сумі 1 111 138,44 грн.

Суддя:В.М. Пазичев

При секретарі:І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник, довіреність від 08.07.2011 р.

від відповідача-1:Не з”явився

від відповідача-2:Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, розяснено їх права та обовязки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства “Діамантбанк»в особі регіонального відділення Дирекції ПАТ «Діамантбанк», м. Львів, до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1», м. Львів, та до Відкритого акціонерного товариства «Будівельна компанія «Комфортбуд», м. Львів, про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 542 від 16.01.2009 року в сумі 1 111 138,44 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.11.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 09.11.2011 року. Ухвалою від 09.11.2011 року розгляд справи відкладено до 16.11.2011 року, у зв»язку з неявкою представників відповідачів. Ухвалою від 16.11.2011 року розгляд справи відкладено до 24.11.2011 року, у зв»язку з неявкою представників відповідачів. Ухвалою від 24.11.2011 року розгляд справи відкладено до 06.12.2011 року, у зв»язку з неявкою представників відповідачів.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.11.2011 року, про відкладення розгляду справи від 09.11.2011 року, від 16.11.2011 року, від 24.11.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, надав суду пояснення по суті спору.

09.11.2011 р. позивачем подано через канцелярію суду (вх. № 26072/11) заяву про надання доказів вручення копії ухвали про порушення провадження у справі від 02.11.2011 р. відповідачам та акт звірки взаємних розрахунків станом на 28.09.2011 р.

16.11.2011 р. позивач подав через канцелярію суду за вх. № 26761/11 заяву про долучення до матеріалів справи документів, що витребовувались судом.

24.11.2011 року за вх.№27732/11 позивач подав до канцелярії суду заяву про долучення до матеріалів справи доказів вручення ухвали суду відповідачам та акту звірки взаєморозрахунків.

06.12.2011 року за вх.№28945/11 позивач подав через канцелярію суду заяву по справі.

Позивач позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач-1 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.11.2011 року, про відкладення розгляду справи від 09.11.2011 року, від 16.11.2011 року, від 24.11.2011 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, проти позовних вимог не заперечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 25.11.2011 року та доказами вручення йому судових ухвал на виконання вимог суду, а його явка була визнана судом та визначена в ухвалі суду обов”язковою.

09.11.2011 року за вх.№26067/11 відповідач 1 подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв»язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

Відповідач-2 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.11.2011 року, про відкладення розгляду справи від 09.11.2011 року, від 16.11.2011 року, від 24.11.2011 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, проти позовних вимог не заперечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 25.11.2011 року та доказами вручення йому судових ухвал на виконання вимог суду, а його явка була визнана судом та визначена в ухвалі суду обов”язковою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представників відповідачів.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 06.12.2011 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Згідно позовної заяви, 16 січня 2009 року між Публічним акціонерним товариством «Діамантбанк», який є правонаступником усіх прав і обовязків Акціонерного банку «Діамант»(надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»(надалі відповідач 1) укладено Договір кредитної лінії № 542 (надалі Кредитний договір 1).

Відповідно до умов Кредитного договору 1, позивач відкрив відповідачу 1 невідновлювальну кредитну лінію з 16 січня 2009 року по 15 січня 2010 року у розмірі 883500 (вісімсот вісімдесят три тисячі пятсот) грн. 00 коп., ліміт якого зменшується у порядку, визначеному п. 1.2. Кредитного договору 1, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 25% (двадцять пять відсотків) річних (надалі за текстом проценти або відсотки). 25 листопада 2010 року між позивачем і відповідачем 1 була укладена Додаткова угода №10 до Договору кредитної лінії № 542 від 16.01.2009р., відповідно до умов якої позивач відкрив відповідачу 1 невідновлювальну кредитну лінію строком до 26 серпня 2011 року у розмірах, визначених п. 1.2. Додаткової угоди та надав кредитні кошти в межах відкритої кредитної лінії з позичкового рахунку, який визначений в п. 3.1. Кредитного договору в межах відкритої кредитної лінії, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 23% (двадцять три проценти) річних.

Також, 12 червня 2009 року між позивачем та відповідачем 1 укладено Договір кредитної лінії № 596 (надалі кредитний договір 2), відповідно до умов якого позивач відкрив відповідачу 1 невідновлювальну кредитну лінію з «12»червня 2009 року по «11»червня 2010 року у розмірі 1146078 (один мільйон сто сорок шість тисяч сімдесят вісім) грн. 00 коп., ліміт якого зменшується у порядку, визначеному п.1.2. Кредитного договору 2, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 28% (двадцять вісім відсотків) річних. 25 листопада 2010 року між позивачем і відповідачем 1 була укладена Додаткова угода № 7 до Договору кредитної лінії № 596 від 12.06.2009р., відповідно до умов якої позивач відкрив відповідачу 1 невідновлювальну кредитну лінію строком до 26 серпня 2011 року у розмірах визначених п. 1.2. Додаткової угоди та надав кредитні кошти в межах відкритої кредитної лінії з позичкового рахунку, який визначений в п. 3.1. Кредитного договору в межах відкритої кредитної лінії, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 23% (двадцять три проценти) річних.

Позивач зазначає, що згідно п.3.2. Кредитного договору 1 та Кредитного договору 2, відповідач 1 зобов`язався повернути позивачу фактично отримані кредитні кошти в межах встановленого ліміту, сплачувати протягом строку користування кредитом щомісячно не пізніше останнього робочого дня, відповідно до умов п. 3.2. Кредитного договору1 та Кредитного договору 2, тобто, на думку позивача, він належним чином виконав зобовязання за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2, про що свідчить виписка з особового рахунку відповідача 1.

Однак, за твердженням позивача, відповідачем 1 були порушені умови Кредитного договору 1, а саме відповідач 1 не виконав зобов`язання щодо повернення кредиту та відсотків за користування ним, в термін, визначений Кредитним договором 1, тому, станом на 28 вересня 2011 року прострочена заборгованість по кредиту становить 854935 (вісімсот пятдесят чотири тисячі девятсот тридцять пять) грн. 94 коп., по сплаті процентів 101165 (сто одна тисяча сто шістдесят пять) грн. 87 коп.

Також, на думку позивача, відповідачем 1 були порушені умови Кредитного договору 2 щодо повернення кредиту та відсотків за користування ним, в термін, визначений Кредитним договором 2, тому, станом на 28 вересня 2011 року заборгованість по кредиту становить 548039 (пятсот сорок вісім тисяч тридцять девять) грн. 60 коп., по сплаті процентів 102894 (сто дві тисячі вісімсот девяносто чотири) грн. 65 коп.

Відповідно до пункту 4.1 Кредитного договору 1 та Кредитного договору 2, право позивача вимагати від відповідача 1 повернення у повному обсязі кредиту і процентів за користування ним у випадку хоча б одноразового порушення останнім терміну повернення нарахованих процентів за користування кредитом або у разі порушення відповідачем 1 будь-яких інших умов Кредитного договору чи договорів, що забезпечують виконання зобовязань відповідача 1 за Кредитним договором.

Тому, 07 вересня 2011 року за вих. № ЛД-534/11 позивачем було скеровано вимогу здійснити повне повернення кредиту, процентів за користування кредитними коштами, а також сплатити пеню за Кредитним договором 1. За вих. № ЛД-535/11 було скеровано вимогу здійснити повне повернення кредиту, процентів за користування кредитними коштами, а також сплатити пеню за Кредитним договором 2. Як стверджує позивач, письмовим доказом про отримання вимоги відповідачем 1 є повідомлення-розписка про вручення відправлення спецзвязку № 276 та № 277.

У звязку з невиконанням вимоги позивача, протермінована заборгованість за Кредитним договором 1 на 28 вересня 2011 року становить 956101 (девятсот пятдесят шість тисяч сто одна) грн. 81 коп.) та за Кредитним договором 2 - становить 650934 (шістсот пятдесят тисяч девятсот тридцять чотири) грн. 25 коп.

Заборгованість відповідача 1 за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2 підтверджується, на думку позивача, обґрунтованими розрахунками заборгованості та виписками з особового рахунку.

Як стверджує позивач, кредитні кошти, відповідно до умов Кредитного договору 1 та Кредитного договору 2, були видані під забезпечення поруки Відкритого акціонерного товариства «Будівельна компанія «Комфортбуд»(надалі відповідач 2), відповідно до укладеного Договору поруки № 542/1 від 16 січня 2009 року (надалі - Договір поруки №1) та Договору поруки №596/3 від 12 червня 2009 року (надалі - Договір поруки №2).

Відповідно до умов Договору поруки 1 та Договору поруки 2, у випадку невиконання відповідачем 1 свого зобовязання по своєчасному поверненню кредитних коштів і сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій, інших платежів, передбачених Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2, відповідач 2 зобов`язався в повному обсязі виконати зобов`язання відповідача 1 за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2.

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки 1 та Договору поруки 2, відповідач 2 поручився перед позивачем за належне виконання відповідачем 1 взятих на себе зобовязань за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2.

Пунктом 1.4. Договору поруки 1 та Договору поруки 2, визначено, що відповідач 2 відповідає перед позивачем за виконання зобовязань у повному обємі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

На виконання умов п. 2.1. Договору поруки 1 та Договору поруки 2, позивачем було скеровано відповідачу 2 письмові повідомлення (лист за вих. № ЛД- 549/11 від 14.09.2011 р. та лист за вих. № ЛД-550/11 від 14.09.2011 р.) з вимогою виконати взяті на себе зобовязання за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2. Як стверджує позивач, письмовим доказом про отримання вимоги відповідачем 1 є повідомлення-розписка про вручення відправлення спецзвязку № 65 та № 66.

Незважаючи на вимоги позивача, заборгованість за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2, відповідачем 2 у встановлений термін погашено не було.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами розділу 5 «Відповідальність Сторін»Кредитного договору 1 та Кредитного договору 2 передбачена відповідальність відповідача 1 за невиконання (неналежне виконання) умов Кредитного договору. Так, пунктом 5.1. Кредитного договору 1 та Кредитного договору 2 передбачена сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення. А також штраф у розмірі 50% (пятдесят відсотків) від суми невиконаного (неналежного виконаного) зобовязання.

Тому, позивачем станом на 28 вересня 2011 року, відповідно до п. 5.1. Кредитного договору 1 була нарахована відповідачу 1 пеня за несплату (непогашення) кредиту за Кредитним договором 1 у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за шість місяців, що становить 32895 (тридцять дві тисячі вісімсот девяносто пять) грн. 87 коп. та за Кредитним договором 2 у розмірі - 19 246 (девятнадцять тисяч двісті сорок шість) грн. 11 коп.

За твердженням позивача, штраф нараховано не було.

Частиною 1 статті 624 ЦК України передбачено, що якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За свідченням позивача, заборгованість відповідача 1 по сплаті кредиту, процентів та пені за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2 підтверджується виписками з особових рахунків відповідача 1, обґрунтованими розрахунками заборгованості та відомостями нарахування пені.

Таким чином, розмір загальної заборгованості за Кредитним договором 1 станом на 28 вересня 2011 року, за підрахунком позивача, становить 988998 (девятсот вісімдесят вісім тисяч девятсот девяносто вісім) грн. 68 коп., з яких: протермінована заборгованість по сплаті кредиту та процентів за користування ним становить 956101 (девятсот пятдесят шість тисяч сто одна) грн. 81 коп.; пеня за несплату (непогашення) кредиту за Кредитним договором 1 становить 32895 (тридцять дві тисячі вісімсот девяносто пять) грн. 87 коп.), та за Кредитним договором 2 станом на 28 вересня 2011 року, за підрахунком позивача, становить 670180 (шістсот сімдесят тисяч сто вісімдесят) грн. 36 коп., з яких: протермінована заборгованість по сплаті кредиту та процентів за користування ним становить 650934 (шістсот пятдесят тисяч девятсот тридцять чотири) грн. 25 коп.; пеня за несплату (непогашення) кредиту за Кредитним договором 2 становить 19 246 (девятнадцять тисяч двісті сорок шість) грн. 11 коп.

Загальний розмір заборгованості за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2 становить 1659178 (один мільйон шістсот пятдесят девять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 04 коп.

Позивач, згідно ст.ст. 16, 18 ЦК України, вправі захистити свої особисті немайнові або майнові права та інтереси як в судовому порядку так і шляхом звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису на борговому документі.

Тому, як зазначив позивач, він має намір звернутися з Заявою про вчинення виконавчого напису нотаріуса на Договорі застави № 596/3 від 25 листопада 2010 року, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. та зареєстрований в реєстрі за № 3409 на суму 548039 (пятсот сорок вісім тисяч тридцять девять) грн. 60 коп.), що становить розмір заборгованості по тілу кредиту за Кредитним договором 1.

Отже, позовні вимоги позивача становлять: 1659178,04 грн. (загальний розмір заборгованості) - 548039,60 грн. (сума стягнення за виконавчим написом нотаріуса) = 1111138,44 грн. (Один мільйон сто одинадцять тисяч сто тридцять вісім гривень 44 копійок).

Заходи досудового врегулювання спору не проводились, оскільки, за твердженням позивача, домовленість про це була відсутня, запобіжні заходи до відповідача1 та відповідача 2 не вживалися.

Банк свої зобов'язання по даному договору виконав в повному розмірі, проте, позичальник своїх зобов'язань за вказаними кредитними договорами не виконав.

На момент розгляду справи відповідач 1 та відповідач 2 не подали доказів погашення боргу, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечили, відзиву на позов не подали.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Відповідно до вимог ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.ст. 1048, 1049, 1050 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Пунктом 1 статті 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч.1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч.2 ст. 554 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача 1 та відповідача 2від відповідальності, суду не надано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідачі не подали докази погашення боргу, проти позовних вимог не заперечили, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечили.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачі позов не заперечили і не подали докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства “Діамантбанк»в особі регіонального відділення Дирекції ПАТ «Діамантбанк», м. Львів, до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1», м. Львів, та до Відкритого акціонерного товариства «Будівельна компанія «Комфортбуд», м. Львів, про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 542 від 16.01.2009 року в сумі 1 111 138,44 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №1627_109 від 24.10.2011 року на суму 11111,38 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №1627_105 від 24.10.2011 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідачів, оскільки спір виник з їх вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, 231, 232, 345, 346 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути солідарноз Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд - 1»(юридична адреса: Україна 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 121, фактична адреса: Україна 79035, м. Львів, вул. Зелена, 186 ідентифікаційний код: 33169993) та Відкритого Акціонерного Товариства «Будівельна компанія «Комфортбуд»(юридична адреса: Україна м. Київ, вул. Сімї Хохлових, 15, фактична адреса: Україна, 79035, м. Львів, вул. Зелена, 186, ідентифікаційний код: 32253895) на користь Публічного Акціонерного товариства «Діамантбанк»(місцезнаходження: 04070, м. Київ, Контрактова площа 10 А, ідентифікаційний код: 23362711) - заборгованість по погашенню (сплаті) кредиту, процентів та пені в розмірі 1111138 (один мільйон сто одинадцять тисяч сто тридцять вісім) грн. 44 коп.

3.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд - 1»(юридична адреса: Україна 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 121, фактична адреса: Україна 79035, м. Львів, вул. Зелена, 186 ідентифікаційний код: 33169993) та Відкритого Акціонерного Товариства «Будівельна компанія «Комфортбуд»(юридична адреса: Україна м. Київ, вул. Сімї Хохлових, 15, фактична адреса: Україна, 79035, м. Львів, вул. Зелена, 186, ідентифікаційний код: 32253895) на користь Публічного Акціонерного товариства «Діамантбанк»(місцезнаходження: 04070, м. Київ, Контрактова площа 10 А, ідентифікаційний код: 23362711) - 11111 (одинадцять тисяч сто одинадцять) грн. 38 коп. сплаченого державного мита та сплачені витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

4.Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.