Рішення № 19896458, 29.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.11 Справа№ 5015/6650/11

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» м. Київ в особі Львівської філії ПАТ «Укртелеком»м. Львів

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ореол», м. Судова Вишня, Мостиського району, Львівської області

Про стягнення 799,01 грн. боргу

Суддя Довга О.І.

При секретарі Скремета О.О.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю

Від відповідача не зявився

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу на адресу суду не надходило.

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» м. Київ в особі Львівської філії ПАТ «Укртелеком»м. Львів до ТзОВ «Ореол» про стягнення 799,01 грн. боргу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити.

Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки суду не повідомив.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.

Судом встановлено:

01.07.2004 року між ВАТ «Укртелеком» та ТзОВ «Ореол» було укладено договір № 12/12 про надання послуг електрозвязку.

Відповідно до п. 2.1 договору позивач зобовязувався надати відповідачу послуги електрозвязку, а відповідач в свою чергу, згідно п. 3.2.8. даного договору зобовязувався сплачувати отримані послуги у визначені п. 4.5 договору терміни.

Незважаючи на взяті зобовязання, відповідач їх виконував неналежним чином. Порушення зобовязань відповідачем спричинило виникнення заборгованості перед позивачем в сумі 753,03 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обовязків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобовязання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічний припис передбачено й ст. 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобовязання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобовязань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобовязання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Жодна з вказаних обставин не була безпосередньою причиною порушення відповідачем своїх договірних зобовязань перед позивачем.

Відтак, сума боргу, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 753,03 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з простроченої суми, а також відшкодувати інфляційні втрати. Таким чином, відповідно до розрахунків, які подані позивачем, відповідач зобовязаний сплатити на користь позивача 3 % річних від суми боргу у розмірі 11,29 грн. та інфляційні втрати у розмірі 26,64 грн.

Оскільки відповідачем прострочено виконання господарського зобовязання, згідно вимог п. 5.8 договору, п. 1 ч.2 ст. 258 ЦК України та ч.2 ст. 36 ЗУ «Про телекомунікації» позивачем нараховано відповідачу пеню, що становить 8,05 грн.

З врахуванням викладеного з відповідача слід стягнути 753,03 грн. боргу, 3 % річних від суми боргу у розмірі 11,29 грн. та інфляційні втрати у розмірі 26,64 грн. та 8,05 грн. пені.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, а також ст. 509, 526 ЦК України та ст. ст. 4, 33,34,35,44,49, п.10 ст. 65, ст. 66, 67, 75, п.1 ст. 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ореол»(81340, Львівська обл.. Мостиський район, м. Судова Вишня, вул. Сагайдачного,6, МФО 325570, код ЄДРПОУ 20825079) на користь ПАТ «Укртелеком»(01030, м. Київ, бульвар Шевченка,18, МФО 300335, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Львівської філії ПАТ «Укртелеком»(79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки,70, МФО 325570, код ЄДРПОУ 01186030) 753,03 грн. боргу, 3 % річних від суми боргу у розмірі 11,29 грн., інфляційні втрати у розмірі 26,64 грн., 8,05 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Довга О.І.