Рішення № 19896227, 30.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.11 Справа№ 5015/6067/11

За позовом: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП БУД», м. Львів

про розірвання договору купівлі продажу №08/11 від 04.07.2011 р. та стягнення неустойки 9 624 грн. 00 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Чопко К.М.

Представники сторін:

від позивача: Павлишин А.В. головний спеціаліст

від відповідача: не зявився

Судом розяснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не зявлено.

В судовому засіданні 30.11.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено та підписано 01.12.2011 року.

Позов заявлено Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП БУД»про розірвання договору купівлі продажу №08/11 від 04.07.2011 р. та стягнення неустойки 9 624 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 18.10.2011 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 01.11.2011 р. Ухвалою суду від 01.11.2011 р. розгляд справи відкладено на 30.11.2011 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та матеріалах справи. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради (продавцем, позивачем) та ТзОВ «ВІП БУД»(покупцем, відповідачем) 04.07.2011 року було укладено договір №08/11 купівлі-продажу нерухомого майна загальною площею 29,7 кв.м., яке знаходиться за адресою:АДРЕСА_1. Відповідно до умов договору відповідач зобовязався за вказане нерухоме майно сплатити позивачу 48120,00 грн. протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Оскільки відповідач умов договору №08/11 у встановлений термін не виконав, позивач звернувся до нього з претензією від 01.09.2011 р. №1289 у термін до 02.10.2011 р. сплатити відповідачу неустойку в розмірі 9624,00 грн. та з вимогою зявитися в Управління майном спільної власності Львівської обласної ради для добровільного розірвання договору, проте відповідач умов претензії не виконав. Позивач, відповідно до п. 6.4 договору, просить суд розірвати укладений між сторонами договір купівлі-продажу №08/11 від 04.07.2011 р. та стягнути з відповідача на його користь неустойку в розмірі 20% від ціни продажу обєкта, яка становить 9624,00 грн.

Відповідач в жодне із двох судових засідань явки уповноваженого представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог чи заперечень проти позову суду не надав. На адресу суду повернулися поштові конверти з ухвалою суду про порушення провадження у справі та з ухвалою суду про відкладення розгляду справи, що були надіслані відповідачу за його місцезнаходженням зазначеним у поданій позивачем Довідці з ЄДРЮО та ФОП (79066, м. Львів, вул. Сихівська, 16), з відміткою пошти «за зазначеною адресою не знаходиться». Відтак, вважається що ухвали вручені відповідачу належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача в порядку ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради (продавцем, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІП БУД»(покупцем, відповідачем) 04.07.2011 року укладено договір №08/11 купівлі-продажу нерухомого майна шляхом викупу, який посвідчений 04.07.2011 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 586, зареєстрований 04.07.2011 р. в державному реєстрі правочинів(згідно Витягу з Державного реєстру правочинів № 10086230, наданого позивачем на вимогу ухвали суду).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобовязується передати у власність покупця механічну майстерню загальною площею 29,7 кв.м., яка знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, що є спільною власністю територіальних громад Львівської області і належить Львівській обласній раді на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 22.06.2007 року.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що покупець (ТзОВ “ВІП БУД”) зобовязується сплатити продавцю 48 120,00 грн за вищевказаний обєкт продажу протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Пунктами 3.1 та 3.2 договору сторони погодили, що передача обєкта здійснюється продавцем покупцю в трьохденний термін після сплати повної вартості придбаного об”єкта; передача об”єкта продажу продавцем і прийняття об”єкта продажу покупцем підтверджується актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

Відповідно до п.4.1 договору покупець зобов”язується у встановлений цим договором строк сплатити повну вартість об”єкта продажу.

Станом на момент звернення позивача з позовом до суду ( як і на момент прийняття рішення у справі) відповідач не виконав умов п.2.1 договору і не сплатив позивачу вартість об”єкта купівлі-продажу. Доказів зворотнього суду не надано.

Пунктом 6.4 договору №08/11 від 04.07.2011 року передбачено, що у випадку повної або часткової несплати ціни продажу протягом строку, встановленого пунктом 2.1 договору, договір може бути розірвано, обєкт продажу повертається продавцю, а покупець сплачує неустойку в розмірі 20% ціни за яку було придбано ним обєкт продажу.

З матеріалів справи вбачається, що у звязку з невиконанням відповідачем умов договору позивач направив на адресу ТзОВ «ВІП БУД»претензію за №1289 від 01.09.11 року з повідомленням відповідача про розірвання договору купівлі-продажу та необхідність сплати неустойки в сумі 9624,00 грн.

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов”язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов”язки. Цивільні права та обов”язки виникають, зокрема, із договорів.

Відповідно до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Аналогічна норма міститься і в ст.638 ЦК України.

Відповідно до ч.3 статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов”язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов”язань, а саме майново-господарських зобов”язань.

Так, статтею 173 ГК України господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) щодо відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, у тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які є одним із видів господарських зобов”язань, - це цивільно-правові зобов”язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов”язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов”язку.

Судом встановлено, що між сторонами мали місце зобов”язання по купівлі-продажу нерухомого майна, які виникли із договору №08/11 від 04.07.2011 року.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст.525 ЦК України). Із зазначеними статтями Цивільного кодексу України кореспондується також і ст.193 ГК України.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом, зокрема:

1)припинення зобов”язання внаслідок односторонньої відмови від зобов”язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2)зміна умов зобов”язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Не оплативши вартість об”єкта купівлі-продажу у строки, визначені в п.2.1 договору купівлі-продажу нерухомого майна шляхом викупу за №08/11 від 04.07.2011 року, відповідач не виконав зобов”язань за договором.

Відповідно до п.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За змістом ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо внесення змін до договору чи його розірвання, заінтересована сторона може вимагати зміни або розірвання договору в судовому порядку за наявності достатніх підстав. До відсутності згоди однієї із сторін на внесення змін до договору чи його розірвання прирівнюється і неодержання відповіді на пропозицію змінити або розірвати договір.

Як вбачається з матеріалів справи претензія №1289 від 01.09.11 року залишена відповідачем без відповіді. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідач не заперечив заявлених позивачем вимог ні в частині розірвання договору купівлі-продажу, ні в частині сплати неустойки в розмірі 20 відсотків, що склала 9624,00 грн., і не надав доказів, які б спростовували заявлені позивачем вимоги.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналогічна за змістом норма закріплена також і в ст.20 ГК України.

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відповідач доводи позивача не спростував, доказів належного виконання зобов”язань за договором і перерахування позивачу коштів суду не надав, таким чином суд дійшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача, так як спір виник з його вини.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 20,173,175,180,188,193 ГК України, ст.ст. 11,16,509,525,526,530,610,611,612,638,651 ЦК України, ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, ст. 82 85,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Розірвати договір купівлі-продажу нерухомого майна шляхом викупу №08/11 від 04.07.2011 року, що укладений між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради (79008, м.Львів, вул.Винниченка,18, ідентифікаційний код 25255072) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВІП БУД”(79066, м.Львів, вул.Сихівська,16, ідентифікаційний код 23268314), нотаріально посвідчений 04.07.2011 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за №586.

3.Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІП БУД”(79066, м.Львів, вул.Сихівська,16, ідентифікаційний код 23268314) на користь Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (79008 м.Львів, вул.Винниченка,18, ідентифікаційний код 25255072) - 9624 грн. 00 коп. неустойки в розмірі 20% від ціни продажу об”єкта за договором №08/11 від 04.07.2011 року, - 187 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України після набранням судовим рішенням законної сили.

Суддя Морозюк А.Я.