Рішення № 19896214, 23.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.11 Справа№ 11/233

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства інженерний центр „Техно-Ресурс”, м.Львів

до Державного підприємства „Львівське конструкторське бюро”, м.Львів

про стягнення 207 219,60 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність б/н від 20.06.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2 представник (довіреність вих. №01-670 від 18.11.2011р.).

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Державне підприємство інженерний центр „Техно-Ресурс” звернулося із позовом до Державного підприємства „Львівське конструкторське бюро” про стягнення 207 219,60грн. основного боргу за виконані роботи по поточному ремонту приміщень корпусу ДП „Львівське конструкторське бюро”, систем водопостачання, каналізації, теплопостачання та роботи по реконструкції.

Хід розгляду спору викладено в ухвалах суду.

Господарський суд Львівської області у складі судді Сало І.А. ухвалою від 21.01.2010р. зупинив провадження у справі №11/233 до закінчення проведення будівельно-технічної експертизи поточного ремонту та реконструкції приміщень корпусу ДП „Львівське конструкторське бюро” проведення якої було доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. Витрати на проведення експертизи покладені на сторін у рівних частинах.

Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз повернуто без виконання ухвалу суду з додатками, які надсилались експертній установі, у звязку з неоплатою сторонами вартості проведення експертизи.

Згідно розпорядження в.о. голови суду від 22.12.2010р. у звязку із відставкою судді Сало І.А. зупинену провадженням справу № 11/233 передано для подальшого розгляду судді Сухович Ю.О.

Ухвалою суду від 31.10.2011р. поновлено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 23.11.2011р.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні подали спільно підписане клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Представник позивача в судовому засіданні повідомив про часткову сплату відповідачем суми основного боргу та проведення взаємозаліку, у зв»язку з чим просив суд стягнути з відповідача залишок боргу в сумі 69325,38 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання вих. №01-676 від 21.11.2011р. (вх. №27560/11 від 23.11.2011р.), в якому повідомив суд про погашення заборгованості в сумі 137894,22 грн. в підтвердження чого надав платіжні доручення: №242 від 19.08.2011р. на суму 18000,00 грн.; №259 від 08.09.2011р. на суму 6000,00 грн., а також протоколи про залік взаємних вимог: від 30.09.2010р. на загальну суму 18894,03 грн.; від 30.12.2010р. на загальну суму 24000,00 грн.; від 21.06.2011р. на загальну суму 71000,19 грн.

Крім того, представник відповідача надав суду акт звірки взаємних розрахунків між сторонами, згідно якого сальдо станом на 21.11.2011р. становить 69 325,38 грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-

встановив:

01.02.2006р. між Державним підприємством інженерний центр „Техно-Ресурс” (замовник) та Державним підприємством „Львівське конструкторське бюро” (підрядник) було укладено договір №3 (надалі договір), відповідно до умов якого підрядник виконує на свій ризик власними силами і засобами всі передбачені замовленням роботи по поточному ремонту приміщень корпусу ДП „Львівське конструкторське бюро”, систем водопостачання, каналізації та теплопостачання та роботи по реконструкції і здає в експлуатацію замовнику.

Згідно п.2.1. договору вартість робіт, що доручені для виконання підряднику, формується на підставі актів виконаних робіт.

Термін виконання робіт до 31.12.2011р. з моменту підписання договору (п.3.1. договору).

За умовами п.4.1. договору розрахунок за виконання робіт здійснюється згідно актів виконаних робіт встановленої форми, протягом 30 днів після підписання.

Відповідно до п.5.1. та п.6.2. договору підрядник зобовязувався виконати та здати всі роботи згідно, будівельних норм і правил в строки, передбачені даним договором. Підрядник зобов»язаний здати виконані роботи замовнику по акту приймання-передачі, встановленої форми.

Згідно п.5.2.3. договору замовник зобовязувався оплатити всі виконані роботи підрядником, згідно актів виконаних робіт.

Позивач відповідно до умов договору виконав роботи на загальну суму 207 219,60 грн., про що сторонами було підписано акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. форми КБ-2в.

Відповідач виконані позивачем роботи у строки вказані в договорі не оплатив, у зв»язку з чим утворилась заборгованість в сумі 207219,60 грн., що стало підставою для звернення позивача із позовом про стягнення заборгованої суми.

Після порушення провадження у справі відповідач оплатив 24000,00 грн. згідно платіжних доручень №242 від 19.08.2011р. на суму 18000,00 грн.; №259 від 08.09.2011р. на суму 6000,00 грн. Крім того, між сторонами було проведено залік взаємних вимог на загальну суму 113894,22 грн. відповідно до протоколів від 30.09.2010р. на суму 18894,03 грн.; від 30.12.2010р. на суму 24000,00 грн.; від 21.06.2011р. на суму 71000,19 грн.

Між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого борг відповідача станом на 21.11.2011р. складає 69 325,38 грн.

Отже, основний борг відповідача перед позивачем за виконані роботи, станом на 21.11.2011р. складає 69 325,38 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За умовами ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 ЦК України).

Факт виконання позивачем робіт на загальну суму 207 219,60 грн. по договору на проведення робіт по поточному ремонту приміщень корпусу ДП „Львівське конструкторське бюро”, систем водопостачання, каналізації, теплопостачання та роботи по реконструкції підтверджується актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. форми КБ-2в підписаним сторонами без зауважень зі сторони відповідача.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.4.1. договору розрахунок за виконання робіт здійснюється згідно актів виконаних робіт встановленої форми, протягом 30 днів після підписання.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач оплатив основний борг на загальну суму 24000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №242 від 19.08.2011р. на суму 18000,00 грн.; №259 від 08.09.2011р. на суму 6000,00 грн.

Крім того, між сторонами проведено залік взаємних вимог на загальну суму 113894,22 грн. відповідно до протоколів від 30.09.2010р. на суму 18894,03 грн.; від 30.12.2010р. на суму 24000,00 грн.; від 21.06.2011р. на суму 71000,19 грн.

Згідно ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відтак, в частині позовних вимог про стягнення 137 894,22 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, в звязку з відсутністю предмету спору відносно цієї суми.

Борг відповідача станом на 21.11.2011р. складає 69 325,38 грн., ця ж сума відображена сторонами в підписаному між ними акті звірки взаєморозрахунків.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 69 325,38 грн. основного боргу.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №10823 від 10.11.2009р. 2 073,00 грн. держмита і №10824 від 10.11.2009р. 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача повністю, оскільки основний борг було сплачено після подання позовної заяви до суду та порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 601, 611, 610, 612, 627, 629, 837 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Львівське конструкторське бюро” (79035, м.Львів, Личаківський район, вул.Зелена, 115б; код ЄДРПОУ 00130044) на користь Державного підприємства інженерний центр „Техно-Ресурс” (79060, м.Львів, Франківський район, вул.Наукова, 5; код ЄДРПОУ 13803953) 69 325,38 грн. основного боргу, держмито в сумі 2 073,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 137 894,22 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписаний 28.11.2011р.