Рішення № 19896184, 29.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.11 Справа№ 5015/6105/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах Держави: уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” (м.Львів)

до відповідача:Дочірнього підприємства спеціалізованого ремонтно-будівельного управління «Львівліфт»акціонерного товариства відкритого типу «Укрліфт»(м.Львів)

про:стягнення заборгованості в сумі 2886,84 грн.

Суддя :В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники сторін:

від прокуратури:Яворська Л.Р.-старший помічник прокурора Залізничного району м.Львова

від позивача:ОСОБА_1 представник, довіреність від 04.01.2011 р.

від відповідача:Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, розяснено їх права та обовязки відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах Держави: уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” (м.Львів) до Дочірнього підприємства спеціалізованого ремонтно-будівельного управління «Львівліфт»акціонерного товариства відкритого типу «Укрліфт»(м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 2886,84 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.10.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 25.10.2011 року. Ухвалою від 25.10.2011 року розгляд справи відкладено до 18.11.2011 року, у зв»язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 18.11.2011 року розгляд справи відкладено до 29.11.2011 року, у зв»язку з неявкою представника відповідача.

Прокурор вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 19.10.2011 року, про відкладення від 25.10.2011 року, від 18.11.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, надав суду пояснення по суті спору.

18.11.2011 року за вх.№26952/11 прокурор подав клопотання по справі.

18.11.2011 року за вх.№26953/11 прокурор подав клопотання по справі.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 19.10.2011 року, про відкладення від 25.10.2011 року, від 18.11.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, надав суду пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позові.

На виконання вимог ухвали суду від 19.10.2011 р. позивачем подано через канцелярію суду (вх. № 24442/11) витребовувані судом документи.

18.11.2011 року за вх.№26950/11 позивач подав клопотання на виконання вимог ухвал суду.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 19.10.2011 року, про відкладення від 25.10.2011 року, від 18.11.2011 року не виконав, відзив на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується повернутими на адресу Господарського суду Львівської області поштовими конвертами про закінчення терміну зберігання, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов”язковою.

Позов розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 29.11.2011 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

01.10.2006 року між ЛКП „Залізничнетеплоенерго" (надалі позивач) та Дочірнім підприємством спеціалізованого ремонтно-будівельного управління «Львівліфт»акціонерного товариства відкритого типу «Укрліфт» (надалі - відповідач) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №441.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про теплопостачання", відповідач являється споживачем теплової енергії, оскільки використовує її на підставі договору про постачання теплової енергії.

Зобов'язання відповідача щодо своєчасного та повного внесення плати за спожиту теплову енергію відповідно до встановлених тарифів є істотними умовами укладених між сторонами договорів на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п.п. 6.3 зазначеного договору, позивач зобов»язувався забезпечувати постачання теплової енергії в гарячій воді, а відповідач зобов'язувався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором, тобто до 15 числа звітного місяця сплачувати енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Відповідач, за твердженням позивача, свої договірні зобов'язання по оплаті теплової енергії не виконує. Всупереч умовам договору виникла заборгованість за використану теплову енергію на загальну суму 2689,87 грн., яка на даний час залишається непогашеною.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив грошове зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, на думку позивача, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу три проценти від простроченої суми, тобто 40,15 грн., сплатити суму інфляційних нарахувань в розмірі 100,17 грн.

Згідно з п.7.2.3 вищевказаного договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. На момент подання позовної заяви, за підрахунком позивача, сума неоплаченої пені складає 56,65 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості становить 2886,84 грн.

На думку позивача, відповідач безпідставно ухиляється від сплати заборгованості.

На момент розгляду справи відповідач не подав докази погашення боргу.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

На органи прокуратури відповідно до ст. 121 Конституції України, ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру" покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено п. 6 ст. 20 Закону України „Про прокуратуру" та ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, саме прокурор, згідно зі ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Також підтвердженням того, що позов заявлено в інтересах держави, є те, що виробництво, транспортування, реалізація теплової енергії є однією з пріоритетних і найважливіших галузей народного господарства в Україні і покликана задовольняти потреби населення та юридичних осіб в тепловій енергії.

Враховуючи те, що ЛКП "Залізничнетеплоенерго" організоване, засноване і здійснює свою діяльність на міській комунальній власності, його доходи являються суттєвим джерелом надходжень як в місцевий бюджет, так і в бюджет України. Однак, зазначене підприємство несе великі збитки за несвоєчасну сплату боржниками послуг, які воно надало, і, відповідно, не може забезпечити своєчасну сплату податків, внесків до пенсійного Фонду, до інших цільових фондів України, а також виплати заробітної плати працівникам та інших відрахувань, отже це підтверджує, що невиконання відповідачем зобов'язань призводить до зменшення фінансових надходжень в бюджети різних рівнів, що веде до заподіяння шкоди інтересам держави.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але, за аналогією, породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобовязань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Згідно розрахунків, поданих позивачем та не спростованих відповідачем, сума боргу становить 2886,84 грн.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що регулють дані правовідносини, суд прийшов до висновку, що позов Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах Держави: уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” (м.Львів) до Дочірнього підприємства спеціалізованого ремонтно-будівельного управління «Львівліфт»акціонерного товариства відкритого типу «Укрліфт»(м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 2886,84 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути із Дочірнього підприємства спеціалізованого ремонтно-будівельного управління «Львівліфт»акціонерного товариства відкритого типу «Укрліфт»(79000, м.Львів, вул..П»ясецького,12; р/р 26006301000296 в ЗРФ АКБ «Трансбанк», МФО 385435, код ЄДРПОУ 03336025; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” (79054, м.Львів, вул.С.Петлюри,4А; р/р 26001709049713 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 20784943) 2 886 (дві тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 84 коп. боргу.

3.Стягнути із Дочірнього підприємства спеціалізованого ремонтно-будівельного управління «Львівліфт»акціонерного товариства відкритого типу «Укрліфт»(79000, м.Львів, вул.П»ясецького,12; р/р 26006301000296 в ЗРФ АКБ «Трансбанк», МФО 385435, код ЄДРПОУ 03336025; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31119095700006, МФО 825014, код ЄДПОУ одержувача 22389406, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, одержувач УДК у Личаківському районі м.Львова) - 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.