Рішення № 19896177, 28.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.11 Справа№ 5015/6054/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС - торг», м. Луцьк Волинської області

до відповідача: Приватного підприємства «Агросоюз Захід», м. Львів

про: стягнення грошових коштів в розмірі 25429 грн. 13 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 - представник на підставі довіреності № 36 від 01.08.2011 року;

відповідача: не зявився.

Ухвалою господарського суду від 17.10.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 05.10.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 25429 грн. 13 коп.,з яких борг становить 17253 грн. 18 коп., штраф становить 8175 грн. 95 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 02.11.2011 року.

В судовому засіданні 02.11.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі подав довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, банківську виписку про часткову сплату боргу відповідачем. З огляду на неявку представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 28.11.2011 року.

28.11.2011 року позивачем через канцелярію суду подано заяву без номеру та дати про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача борг у розмірі 15253 грн. 18 коп. та штраф у розмірі 8175 грн. 95 коп. Сума боргу зменшена у звязку із частковою сплатою 22.11.2011 року відповідачем боргу в розмірі 2000 грн.

В судовому засіданні 28.11.2011 року позивач позовні вимоги підтримав відповідно до поданої ним в судовому засіданні 28.11.2011 року повторної заяви про уточнення позовних вимог від 25.11.2011 року, із врахуванням здійсненої відповідачем часткової сплати боргу. Даною заявою позивач зменшив розмір позовних вимог до 13253 грн. 18 коп. боргу та 8175 грн. 95 коп. штрафу, оскільки відповідно до довідки позивача 24.11.2011 року відповідач 24.11.2011 року додатково сплатив борг частково у розмірі 2000 грн. 00 коп.

Відповідач в судове засідання не зявився, подав клопотання № 105 від 25.11.2011 року про відкладення розгляду справи. Суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду, оскільки суд має достатньо доказів для вирішення спору по суті, а у відповідача було достатньо часу для подання додаткових доказів, заперечення чи спростування позову.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів (договору поставки, акту приймання-передачі товару, накладної, специфікації), копії яких долучено до матеріалів справи.

Представнику сторони, що брала участь в судовому засіданні, розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

28.11.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 29.11.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку із невиконанням відповідачем грошових зобовязань. Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПОС - торг»(надалі по тексту рішення позивач) звернулось з позовом до Приватного підприємства «Агросоюз Захід»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення боргу в розмірі 25429 грн. 13 коп. Позивач, в позовній заяві вказує, що між ним та відповідачем було укладено договір поставки товару № 110411 від 11 квітня 2011 року, на підставі якого позивач зобовязався поставляти відповідачу товар у власність, а відповідач приймати та оплачувати його вартість відповідно умов вищезазначеного договору. Позивач вказує, що станом на день вирішення спору, борг відповідача перед ним за поставлену продукцію становив 13253 грн. 18 коп. Також позивач просить стягнути штраф в розмірі 8175 грн. 95 коп.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Між позивачем та відповідачем 11.04.2011 року був укладений договір поставки товару № 110411, відповідно до якого постачальник (позивач по справі) зобовязався протягом дії договору передавати покупцеві (відповідачу по справі) у власність товар за цінами, в асортименті та в кількості, що погоджується сторонами в накладних або специфікаціях, які є невідємною частиною договору, а покупець зобовязався прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених цим договором. Предметом поставки цього договору, відповідно до п.1.3 договору, є: охолоджені та заморожені елементи мяса свинного та яловичого, свинина охолоджена та заморожена в напівтушах 2 категорії, розділка свинна, сало свиняче, субпродукти свинні та яловичі, та інший товар, згідно специфікації на кожну окрему партію товару.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що покупець проводить оплату за товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника - стовідсоткова попередня оплата, або на умовах, узгоджених в сертифікації, на кожну окрему партію товару. Специфікації є невідємною частиною даного договору.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару (блоки із мяса яловичих голів заморожених у розмірі 1792, 50 кг. на суму 27253 грн. 18 коп., що підтверджується: актом приймання передачі товару по кількості і якості від 22.07.2011 року; специфікацією № 11324 від 22.07.2011 року; видатковою накладною № РН - 0011324 від 22.07.2011 року; довіреністю на отримання товару № 136 від 22.07.2011 року.

Відповідно до специфікації № 11324 від 22.07.2011 року до договору поставки товару № 110411 від 11 квітня 2011 року, погодженої сторонами, відповідач зобовязався провести стовідсоткову оплату за товар до 25.07.2011 року.

Оскільки оплата за товар в узгоджений сторонами строк не була здійснена, позивач звернувся до відповідача із вимогою № 94 від 11.08.2011 року про сплату боргу в семиденний строк, після чого відповідачем було проведено оплату на загальну суму 14000 грн. 00 коп. (12.08.2011 року 5000,00 грн., 30.08.2011 року 3000,00 грн., 01.09.2011 року 2000,00 грн., 09.09.2011 року 1000,00 грн., 22.11.2011 року 2000,00 грн.. 24.11.2011 року 2000,00 грн.).

Оскільки, станом на 05.10.2011 року, за відповідачем числилась заборгованість в розмірі 17253 грн. 18 коп., позивач звернувся до суду із позовом про стягнення вищезазначеної суми, штрафу в розмірі 8175 грн. 95 коп., розрахованого з наведеної суми на підставі п. 4.2.2. договору.

В судовому засіданні 28.11.2011 року позивач подав уточнення позовних вимог, відповідно до яких сума основної заборгованості складає 13253 грн. 18 коп., внаслідок здійсненої відповідачем 22.11.2011 року оплати в розмірі 2000 грн. 00 коп., та 24.11.2011 року в розмірі 2000 грн. 00 коп.

Таким, чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 13253 грн. 18 коп. основного боргу та 8175 грн. 95 коп. штрафу.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або інших цілях, по повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням , а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006року № 01-8/2351 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року” зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення і не тягне за собою правові наслідки у вигляді припинення провадження в тій частині, на яку зменшились позовні вимоги.

Заявою про уточнення позовних вимог від 25.11.2011 року позивач зменшив позовні вимоги на 4000 грн. 00 коп. у звязку із їх оплатою. Суд прийняв зменшення позовних вимог на вказану суму, внаслідок чого вирішив спір по суті позовної вимоги про стягнення боргу в розмірі 13253 грн. 18 коп. боргу та 8175 грн. 95 коп. штрафу.

Враховуючи вищенаведене та встановлений судом факт порушення виконання відповідачем грошового зобовязання у розмірі 13253 грн. 18 коп., суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право позивача та задоволити позовну вимогу про стягнення грошових коштів в розмірі 13253 грн. 18 коп. на користь позивача.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 4.2.2 договору поставки товару № 110411 від 11.04.2011 року сторони передбачили, що у разі порушення грошових зобов'язань за сторони покупця, тобто у разі прострочення термінів оплати, погоджених сторонами в специфікації більш ніж 7 календарних днів, покупець сплачує штраф 30% від неоплаченого товару.

Стаття 611 Цивільного кодексу України визначає що, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України). В процесі укладення господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарський договір вважається укладеним якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо о усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Враховуючи наведене суд прийшов до висновку, що сторони при укладенні договору у встановленому законом порядку погодили, що у разі порушення грошових зобов'язань за сторони покупця, тобто у разі прострочення термінів оплати, погоджених сторонами в специфікації більш ніж 7 календарних днів, покупець сплачує штраф 30% від неоплаченого товару.

Така ж правова позиція відображена у постанові Верховного суду України від 22.11.2010 року у справі № 14/80-09-2056, в якій суд вказав, що субєкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання зобовязань встановленням окремого виду відповідальності договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобовязань. Єдина вимога є та, що цей договір або його умови не повинні суперечити законодавству України. Як зазначає стаття 627 Цивільного кодексу України під поняттям «свобода договору»розуміється, що сторони є вільними: 1) в укладенні договору, 2) у виборі контрагента, 3) у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Дані положення і було дотримано сторонами при укладенні та підписанні договору поставки товару № 110411 від 11.04.2011 року, зокрема щодо нарахування штрафу в розмірі 30% від не оплаченого товару (п. 4.2.2. договору).

Враховуючи наведене суд прийшов до висновку про підставність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення штрафу у розмірі 8175 грн. 95 коп. Розмір штрафу обрахований відповідно до п. 4.2.2. договору поставки товару від 11.04.2011 року № 110411 та становить 30 % від боргу в розмірі 17253 грн. 18 коп., який існував на момент 05.10.2011 року, коли позивач звернувся до суду із позовом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобовязання перед позивачем у розмірі 13253 грн. 18 коп., суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право позивача та задоволити позовні вимогу про стягнення 13253 грн. 18 коп. основного боргу та 8175 грн. 95 коп. штрафу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 610 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Агросоюз Захід», м. Львів, вул. Героїв, УПА, 73 (код ЄДРПОУ 33252578) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС - торг», вул. С.Бандери, 5, м. Луцьк Волинської області (код ЄДРПОУ 31011337) 13253 грн. 18 коп. основного боргу та 8175 грн. 95 коп. штрафу, 255 коп. 00 коп. сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.