Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.11 Справа№ 5015/5713/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУКАТ ЛВ», м.Львів
до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства «Будінвест», м.Львів
про стягнення 1 210,97 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність №6 від 25.10.2011р.);
від відповідача: не з'явився.
Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «ДУКАТ ЛВ», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства «Будінвест», м.Львів про стягнення 1 210,97 грн., з яких 1 007,40 грн. основний борг, 78,07 грн. пеня, 50,13 грн. інфляційні нарахування, 25,00 грн. 3% річних та 50,37 грн. штраф.
Ухвалою суду від 03.10.2011р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 26.01.2011р. Ухвалою суду від 26.10.201р. розгляд справи відкладено на 09.11.2011р., з підстав вказаних в даній ухвалі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги про стягнення 1 210,97 грн. підтримав повністю, просив позов задоволити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвал суду від 03.10.2011р. та 26.10.2011р. не виконав. На адресу суду повернулись поштові конверти з рекомендованими відправленнями відповідачу ухвали про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду спору з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є вибуття адресата із вказаної адреси. Поштові конверти надсилалися відповідачу на адресу вказану позивачем в позовній заяві, а саме: 79000, м.Львів, вул.Зелена, 105. Інші адреси відповідача ні суду, ні позивачу не відомі.
До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006 р. N 01-8/1228).
Станом на 09.11.2011р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
встановив:
01.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДУКАТ ЛВ»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничим підприємством «Будінвест»(покупець) було укладено договір постачання №01/21 (далі по тексту договір поставки), відповідно до якого постачальник зобовязувався за заявками (замовленнями) покупця в терміни, обговорені договором, поставляти і передавати у власність покупцю товари, а покупець зобовязувався приймати цей товар і вчасно здійснювати його оплату згідно умов даного договору.
Згідно п.1.2. договору поставки найменування товару, його кількість, асортимент, номенклатура, ціна за одиницю товару, гривнева вартість товару вказуються в накладних. Накладні оформляються на кожну партію товару, крім передатного документі виконують одночасно функцію специфікації на товар, і є невідємною частиною договору (надалі накладні-специфікації).
Відповідно до п.3.1. договору поставки покупець сплачує постачальнику кожну парію товару, за ціною зазначено в накладних на наступних умовах: оплата, за погодженням сторін з відтермінуванням 7 календарних днів від дати отримання товару.
Згідно п.4.5. договору поставки передача товару оформляється підписанням відповідної накладної. Під час підписання товарної накладної-специфікації представник покупця повинен обовязково мати при собі доручення установленої форми на одержання матеріальних цінностей, яке він повинен передати представнику постачальника до підписання накладної. При централізовано-кільцевих перевезеннях відпуск товару може здійснюватися без доручення, якщо покупець за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства чи інших уповноважених осіб, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), яким матеріально відповідальна особа, що приймає цінності, завіряє на супровідних документах (накладної, і т.п.) свій підпис про одержання цінностей.
Відповідно до п.5.2.2. договору поставки постачальник зобовязувався у порядку, передбаченому договором, оплачувати вартість товару.
Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар (будівельні матеріали) на загальну суму 1 007,40 грн. згідно видаткової накладної №ДК0006801 від 18.11.2010р.
Проте відповідач порушив свої зобов'язання, вартість поставленого товару в сумі 1 007,40 грн. не оплатив. Відтак, основний борг складає 1 007,40 грн.
Позивач керуючись умовами п.6.2. договору, у звязку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу пеню в сумі 78,07 грн. та разовий штраф в сумі 50,37 грн.
Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 25,00 грн. 3% річних та 50,13 грн. інфляційних нарахувань.
Отже, загальна сума заборгованості становить 1 210,97 грн., з яких 1 007,40 грн. основний борг, 78,07 грн. пеня, 50.13 грн. інфляційні нарахування, 25,00 грн. 3% річних та 50,37 грн. штраф.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).
Факт поставки будматеріалів на загальну суму 1 007,40 грн. підтверджується видатковою накладною №ДК0006801 від 18.11.2010р. (оригінал оглянутий в судовому засіданні, копія знаходиться в матеріалах справи). Представник відповідача ОСОБА_2 отримав будматеріали за довіреністю № 01/11-3 від 01.11.2010р.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.3.1. договору поставки покупець сплачує постачальнику кожну парію товару, за ціною зазначено в накладних на наступних умовах: оплата, за погодженням сторін з відтермінуванням 7 календарних днів від дати отримання товару.
Відповідач не оплатив отриманий ним товар у строки вказані в п.3.1. договору, в результаті чого основний борг складає 1 007,40 грн.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, проти позову не заперечив, тому суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 1 007,40 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу три проценти річних на загальну суму 25,00 грн. та 50,13 грн. інфляційних нарахувань.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.
В п.6.2. договору поставки сторони погодили, що при порушенні покупцем термінів оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, і, крім того, при простроченні оплати товару тривалістю 30 календарних днів покупець зобовязаний сплатити постачальнику разовий штраф у розмірі 5 відсотків від неоплаченої у встановлений термін вартості товару.
При нарахуванні пені позивач дотримався вищевказаних вимог законодавства відтак, з відповідача підлягає стягненню згідно поданого позивачем розрахунку 78,07 грн. пені та 50,13 грн. штрафу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №2846 від 23.09.2011р. 102,00 грн. держмита і №2847 від 23.09.2011р. 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 627-629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства «Будінвест»(79000, м.Львів, вул.Зелена, 105; код ЄДРПОУ 32327914) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУКАТ ЛВ»(79007, м.Львів, вул.Л.Курбаса, 4/8; р/р 26000000002362 "Фольксбанк" м.Львів; МФО 325213; код ЄДРПОУ 23268449) основний борг в сумі 1 007,40 грн., 78,07 грн. пені, 25,00 грн. три проценти річних, 50,13 грн. інфляційних нарахувань, 50,13 грн. штрафу, держмито в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя Сухович Ю.О.
Судове рішення № 19895797, Господарський суд Львівської області було прийнято 09.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/5713/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: