Рішення № 19895796, 02.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.11 Справа№ 5015/6108/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Прокурора Залізничного району міста Львова в інтересах держави: уповноважений орган Львівська міська рада в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго”, м. Львів.

до Приватного підприємства “Фірма “ТМА”, м.Львів

про стягнення 5224,39 грн.

За участю представників:

від прокуратури: Улінець І.О. помічник прокурора Залізничного району м.Львова (посвідчення № 101 від 02.08.2010 року).

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність №1 від 04.01.2011р.).

від відповідача: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Прокурор Залізничного району м.Львова звернувся з позовом в інтересах держави: уповноважений орган Львівська міська рада в особі Львівського міського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго” до Приватного підприємства «Фірма «ТМА», м.Львів про стягнення 5224,39 грн. з яких 4805,41 грн. основний борг, 279,13 грн. пеня, 85,84 грн. інфляційні нарахування та 54,01 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 21.10.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 02.11.2011р.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні подали клопотання. яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі, позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, вимог ухвали суду від 21.10.2011р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 79040 0308368 5 від 21.10.2011р. вручено 31.10.2011р.

Станом на 02.11.2011р. докази витребувані судом, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача на адресу суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, господарський суд, встановив:

Між Львівським комунальним підприємством “Залізничнетеплоенерго” (енергопостачальна організація) та Приватним підприємством “Фірма “ТМА” (покупець) був укладений договір від 01.10.2003 року № 352 про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір).

Відповідно до розділу 1 договору, позивач (енергопостачальна організація) зобовязуваласьпостачати відповідачу (покупцеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач (покупець) зобовязувався отримати вказану у договорі послугу та оплачувати за одержану теплову енергію кошти за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Умови і порядок постачання теплової енергії передбачено розділом 2 договору.

У розділі 3 договору сторони передбачили права та обовязки покупця.

Так, зокрема, п. 3.2.2. договору передбачено, що покупець зобовязується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Порядок обліку теплової енергії визначений у розділі 5 договору, а розділом 6 договору передбачено порядок розрахунків.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до пункту 6.3. договору покупець зобов»язується проводити оплату за теплову енергію шляхом перерахування коштів платіжним дорученням в термін до 15 числа звітного місяця в розмірі 100% вартості договірної величини споживання в цьому місяці. Договірна величина споживання встановлена сторонами у додатку № 1 до цього договору. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться покупцем згідно рахунку енергопостачальної організації на протязі 5 операційних днів з дня надання рахунку. Покупець одержує рахунок у енергопостачальній організації в день надання ним письмового звіту про фактично використану теплову енергію, в терміни обумовлені даним договором. В рахунку вказується оплата покупцем платежу в розрахунковому періоді.

Позивач свої зобовязання за даним договором виконав повністю, надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.02.2011р. по 01.09.2011р. Претензії щодо якості та обсягу наданих послуг від відповідача не надходили.

Відповідач, в порушення пункту 6.3. договору, повністю не оплатив рахунків за спожиту теплову енергію, відтак основний борг за період з 01.02.2011р. по 01.09.2011р. становить 4805,41 грн., доказів погашення боргу відповідачем суду не подано.

Позивач за невиконання грошового зобов»язання нарахував відповідачу на підставі ст.625 ЦК України 85,84 грн. інфляційних втрат та 54,01 грн. 3% річних.

Крім того, позивач на підставі п.7.2.3. договору нарахував 279,13 грн. пені.

Відтак заборгованість становить 5224,39 грн. з яких з яких 4805,41 грн. основний борг, 279,13 грн. пеня, 85,84 грн. інфляційні нарахування та 54,01 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За умовами ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ГПК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно акту № 152 від 12.10.2010р почато опалювальний сезон 2010-2011р.

Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами реалізації теплової енергії за період 01.02.2011р. по 01.09.2011р., рахунками, які надсилались відповідачу.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач повністю не оплатив спожиті послуги в строки передачені п.6.3. договору.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З вищенаведеного, випливає вимоги прокурора та позивача про стягнення з відповідача основного боргу за постачання теплової енергії в гарячій воді за період з 01.02.2011р. по 01.09.2011р. в сумі 4805,41 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 85,84 грн. та три проценти річних на загальну суму 54,01 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

В п.7.2.3. договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію покупець несе відповідальність - сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 279,13 грн. пені.

Суд, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, оглянувши та дослідивши докази у справі та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку, що позов документально обґрунтований та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У відповідності до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача у повному обсязі та стягнути їх в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 627-629 ЦК України, ст. 174, 193, 230-232, 275 ГК України та ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства “Фірма “ТМА” (юридична адреса: 79015, м.Львів, вул. Героїв УПА, буд. 76, кв. 50, фактична адреса: 79040, м.Львів, вул. Ряшівська, буд. 13, р/р 260060029013 в ПЛФ «Кредит-Банк Україна», МФО 325365, код ЄДРПОУ 20804982) на користь Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” (79054, м. Львів, вул. С. Петлюри, 4А, р/р 26001709049713 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 20784943) 4805,41 грн. основного боргу, 279,13 грн. пені, 54,01 грн. 3% річних, 85,84 грн. інфляційних втрат.

3.Стягнути з Приватного підприємства “Фірма “ТМА” (юридична адреса: 79015, м.Львів, вул. Героїв УПА, буд. 76, кв. 50, фактична адреса: 79040, м.Львів, вул. Ряшівська, буд. 13, р/р 260060029013 в ПЛФ «Кредит-Банк Україна», МФО 325365, код ЄДРПОУ 20804982) в дохід Державного бюджету України 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.