Рішення № 19895753, 22.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.11 Справа№ 5015/5141/11

За позовом: ПАТ „Львівобленерго”, м.Львів

до відповідача: СПД ФО ОСОБА_1, м. Стрий

про стягнення 13489, 18 грн.

Суддя Н.Мороз

При секретарі Ю.Шиманській

Представники:

Від позивача: Чорней О.В.

Від відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_4

Суть спору:

Позов подано ПАТ „Львівобленерго”, м. Львів до СПД ФО ОСОБА_1, м. Стрий про стягнення 13489, 18 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.09.2011 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 27.09.2011 р. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 27.09.2011 р., 11.10.2011 р., 09.11.2011р. В судовому засіданні 25.10.2011 р. оголошувалась перерва до 09.11.2011 р., про що представники сторін ознайомлені під розписку.

Представникам сторін розяснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання з»явився, подав уточнення (зменшення) позовних вимог від 14.11.2011р., згідно якого просить стягнути з відповідача заборгованість за понаддоговірне споживання електроенергії в сумі 2011,68 грн. Просить позов задоволити, з врахуванням уточнення позовних вимог.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченні на позовну заяву. Позов вважає безпідставним та необґрунтованим. Просить у позові відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши сторонам усі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

25 серпня 2009 р. ВАТ «Львівобленерго»укладено договір № 401688 про постачання електричної енергії з СПД-ФО ОСОБА_1

Відповідно до умов договору, електропостачальна організація взяла на себе зобов»язання здійснювати постачання електроенергії відповідачу, а відповідач, в свою чергу, зобов»язався оплачувати постачальнику електроенергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору (п.1 договору). Відповідно до п.2.1 договору, під час вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов»язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).

Постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами (п.4.1. ПКЕЕ). Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електроенергії оформлюються додатком до договору як договірні величини (п.4.2. ПКЕЕ, додаток №1 до договору). Згідно із додатком №1 до договору “Обсяги споживання електричної енергії”, який є його невід”ємною частиною обсяг споживання електроенергії відповідача на 2011 р. складав 1000 кВт/год. щомісяця. Пунктом 5.6. договору передбачено обов»язок відповідача дотримуватись встановлених граничних величин споживання електричної енергії.

Відповідно до п.п.2, 4 додатку №2 «Порядок розрахунків»до договору розрахунковим періодом вважається період з 12 числа попереднього місяця до 11 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного, а споживач до 08 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% прогнозованого обсягу споживання електричної енергії (плановий платіж).

Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Повідомлення про рівні відкорегованих договірних величин обсягу споживання є невід»ємною частиною договору (п.4.4.ПКЕЕ, п.5.5. договору).

07.02.2011р. відповідач звернувся з листом до енергопостачальника щодо коригування договірної величини споживання електроенергії в бік зменшення: з 1000 кВт/год. до 500 кВт/год. щомісяця до кінця року. Своїм листом від 08.02.2011р. № 222-0148 енергопостачальник погодив відповідачу договірні величини споживання електроенергії, і це повідомлення стало невід»ємною частиною договору, а встановлені величини споживання електроенергії - договірними (відповідно до вимог ПКЕЕ та умов договору). Заперечення відповідача про те, що останній не підписував заяви про коригування договірних величин споживання електроенергії спростовується матеріалами справи, а саме рахунками електропостачальної організації на планові платежі на лютий, березень та квітень 2011р. на 500 кВт/год. (відповідно до скоригованої договірної величини споживання електроенергії), які отримувались відповідачем. Інших належних та допустимих доказів відповідачем щодо його заперечень суду не надано.

Відповідно до додатку № 9 до договору, покази засобів обліку фіксуються 11 числа кожного місяця та оформляються актом про обсяги переданої споживачу електроенергії із врахуванням втрат електроенергії, зазначених у п.5 вказаного додатку.

Обсяг споживання електроенергії відповідача на лютий 2011р. становив 500 кВт/год. В лютому 2011 р. відповідачем спожито 867 кВт/год., тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 367 кВт/год. Відповідач розрахувався за спожиту у лютому 2011р. електроенергію, що вбачається із рахунку за активну електроенергію за березень 2011р. та не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні. На оплату за понадлімітне споживання електроенергії позивачем виставлено відповідачу рахунок № НОМЕР_2 за лютий 2011р., скерований останньому 17.02.2011р.

Обсяг споживання електроенергії відповідача на березень 2011р. становив 500 кВт/год. За березень 2011 р. відповідачем спожито 777 кВт/год., тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 277 кВт/год. Відповідач розрахувався за спожиту у березні 2011р. електроенергію, що вбачається із рахунку за активну електроенергію за квітень 2011р. та не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні. На оплату за понадлімітне споживання електроенергії позивачем виставлено відповідачу рахунок № НОМЕР_2 за березень 2011р., скерований останньому 16.03.2011р.

Рахунок за активну електроенергію № 322104/4166-1 за квітень 2011р. був виставлений та вручений відповідачу відповідно до показів лічильника, зафіксованих двостороннім контрольним зйомом від 13.04.2011р. Згідно даного рахунку було виставлено 16896 кВт/год на суму 14344,04 грн., з яких: 14479 кВт/год це донарахування за період з серпня 2010р. по березень 2011р., яке було пов»язане із наданням відповідачем неправильних показників лічильника за цей період; 2417 кВт/год нарахування за квітень 2011р.

Обсяг споживання електроенергії відповідача на квітень 2011р. становив 500 кВт/год.

Відповідно до уточнення позовних вимог, наданих позивачем 21.11.2011р., за квітень 2011 р. відповідачем спожито 2417 кВт/год., тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 1917 кВт/год. На оплату за понадлімітне споживання електроенергії позивачем виставлено відповідачу рахунок № НОМЕР_2 за квітень 2011р., скерований останньому 15.04.2011р.

Відповідно до позовних вимог, сума заборгованості за понаддоговірне споживання електроенергії складає: лютий 2011 р.: (867500)* 0,7563 (тариф за 1 кВт\год.) = 277,56 грн. березень 2011 р.:(777500)* 0,7744 (тариф за 1 кВт\год.) = 214,51 грн. квітень 2011 р.: (2417500)* 0,7927 (тариф за 1 кВт\год.) = 1519,61 грн. Всього: 2011,68 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем порушено вимоги щодо дотримання обсягів споживання електричної енергії у лютому, березні та квітні 2011р., за що наступає відповідальність згідно ЗУ “Про електроенергетику” (п.13 Постанови КМУ від 24.03.1999р. № 441 із змінами, внесеними Постановою КМУ від 16.06.2005р. № 473). За порушення умов договору та вимог діючого законодавства позивачем нараховано відповідачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини, що складає 2011,68 грн. Дану суму позивач просить суд стягнути із позивача в примусовому порядку, оскільки останній не здійснив оплати за понаддоговірне споживання електроенергії в повному обсязі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. ЗЗ ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований поданими доказами, не спростований відповідачем належними та допустимими доказами та підлягає до задоволення відповідно до уточнених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів, вул. Козельницька,3 (п/р №26039301446 у відділенні ВАТ «Ощадбанк», МФО 385297, код ЄДРПОУ 00131587) 2011,68 грн. боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, 102,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 25.11.2011р.