Рішення № 19895564, 22.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.11 Справа№ 5015/6393/11

за позовною заявою: регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Львів

про стягнення 2105,24 грн. заборгованості.

Суддя Т.Костів

при секретарі М.Зошій

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача : не з'явився

Суть спору: позов заявлено регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Львів про стягнення 2105,24 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.10.2011р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 22.11.2011 р. Цією ж ухвалою зобов'язано сторони долучити ряд документів необхідних для вирішення спору.

Представнику позивача роз'яснювались його права та обов'язки згідно зі ст.22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна №106 від 01.06.2010 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу у строкове платне користування нерухоме майно, а відповідач зобов'язався прийняти та здійснювати плату за користування. З липня 2011 року відповідач не виконує свої обов'язки щодо своєчасної оплати орендної плати і заборгованість становить 1820,45грн., за що позивачем нараховано 102,74грн. пені та 182,05грн. штрафу. Просив позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Враховуючи ту обставину, що у випадку зайнятості представника, сторона вправі призначити іншого пердставника для участі у справі, суд наголошує відповідачу на обов'язку, передбаченому у ст. 22 ГПК України добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, подані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01.06.2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір №106 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності - частини майданчика біля приміського вокзалу станції Львів, площею 20,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі ВП "Вокзал станції Львів" ДТГО "Львівська залізниця" .

Відповідно до п.3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць, визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.3.6 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні: 70% до державного бюджету; 30% на рахунок балансоутримувача.

Згідно з п. 3.7 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та сплачується до державного бюджету та Балансоутримувачу, у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 3.11 договору, у разі припинення (розірвання) договору оренди, орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання -передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Договір оренди № 106 від 01.06.2010р. припинений, 01.09.2011р. майно повернуто балансоутримувачу, що підтверджується складеним актом приймання-передачі майна.

Станом на 17.10.2011 року заборгованість по сплаті орендної плати з врахуванням індексації становить 1820,45грн. і станом на день розгляду справи відповідачем не погашена.

За несвоєчасну сплату орендної плати, відповідно до п. 3.7. договору, нарахована пеня в сумі 102,74 грн.

У зв'язку з тим, що станом на 17.10.2011р. заборгованість по сплаті орендної плати до Державного бюджету становить загалом більше, ніж три місяці, згідно п.3 8 договору, відповідачу нараховано штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, що становить 182,05 грн.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до статті 762 ЦК України, за користування майном (оренду майна) з наймача (орендаря) справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання, згідно зі ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник та розглядається з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача, згідно зі ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 116 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідент. код НОМЕР_1) на користь регіонального відділення ФДМУ по Львівській області 1820,45 грн. боргу, 102,74 грн. пені та 182,05грн. штрафу на р/р №31114092702002, одержувач коштів: держбюджет м. Львова, банк одержувача: ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 23949066. Стягувач - регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідент. код НОМЕР_1) в доход державного бюджету 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Костів Т.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 24.11.2011 року.