Постанова № 19895517, 18.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.11 Справа№ 28/161 А

за позовом: відкритого акціонерного товариства “Миколаївцемент”, м. Миколаїв, Львівська область,

до відповідача: державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області, м. Миколаїв, Львівська область,

про визнання нечинними податкових повідомлень рішень державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області від 30.10.2007 р. №0001712321/0, від 18.12.2007 р. №0001712321/1, від 17.05.2008 р. №0001712321/3.

Суддя Костів Т.С.

При секретарі Зошій М.Р.

Представники:

від позивача: Кузан Р.І.

від відповідача: Яцук Г.М.

Адміністративний позов заявлено відкритим акціонерним товариством “Миколаївцемент”, м.Миколаїв, Львівська область, до державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області, м. Миколаїв, Львівська область, про визнання нечинними податкових повідомлень рішень державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області від 30.10.2007 р. №0001712321/0, від 18.12.2007 р. №0001712321/1, від 17.05.2008 р. №0001712321/3 по податку на додану вартість на суму 5144691 грн., у т.ч. за основним платежем 3429794 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 1714897 грн.. Заявою про збільшення розміру позовних вимог позивач додатково просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0001712321/3 від 17.05.2008 р.

Ухвалою господарського суду Львівської області (суддя Морозюк А.Я.) від 29.05.2008 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 19.06.2008 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду. Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 04.08.2008 р. дану справу передано для розгляду судді Костів Т.С.. Ухвалою суду від 19.08.2008 р. зупинено провадження у справі. Ухвалою суду від 13.04.2010 р. було поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 11.05.2010 р.. Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.05.2010 р. було зупинено провадження у справі. Ухвалою суду від 15.07.2011 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 25.08.2011 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів. зазначених в ухвалах суду від 25.08.2011 р., 15.09.2011 р.. Ухвалою суду від 13.10.2011 р. відкладено розгляд справи на 14.11.2011 р. В судовому засіданні 14.11.11р. оголошувалась перерва до 18.11.11р.

Заступник прокурора Львівської області листом №05-580-вих-08 від 23.07.2008 р. повідомив про вступ у розгляд справи в інтересах держави в особі ДПІ у Миколаївському районі. Однак, в судові засідання прокурор не зявлявся, про свою позицію суд не повідомив.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що відповідач безпідставно виніс оскаржувані рішення на підставі акту перевірки №843/230/00293025 від 30.10.2007 р. “Про результати виїзної позапланової перевірки ВАТ “Миколаївцемент” (код ЄДРПОУ 00293025) з питань правових відносин з ТОВ “Енергохолдинг” (код ЄДРПОУ 32495090) та ТзОВ “Газтрейд ЛТД” (код ЄДРПОУ 31627730) за період з 01.01.04 р. по 30.09.05 р.”, оскільки документи відповідачу для перевірки не надавались в силу того, що ухвалою господарського суду Львівської області від 17.07.2007 р. по справі №22/245а зупинено дію наказу №150 від 12.07.2007 р. про проведення перевірки у порядку забезпечення позову. Відповідач не проводив жодних дій по проведенню ревізії, відтак, акт є повністю безпідставним. Посилання в акті на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 р. по справі №2-а-22/2007, якою визнано недійсними установчі документи ТзОВ “Енергохолдинг”, запис про проведення державної реєстрації та реєстрацію як платника податку на додану вартість; а також постанову господарського суду м. Києва від 15.06.2007 р. у справі №32/320-А, якою визнано недійсними установчі документи ТзОВ “Газтрейд ЛТД” та свідоцтво платника ПДВ, вважає такими, що автоматично не тягнуть за собою недійсність угод, укладених такими субєктами до дати набрання законної сили судовими рішеннями. Крім того, відповідно до ст. 9 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік”, операції із ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладенням податком на додану вартість, а листом ДПА України від 06.06.2003 р. №5156/6/152415-4 нульова ставка ПДВ за операціями з природним газом, ввезеними НАК “Нафтогаз України” на митну територію України в режимі звільнення застосовується виключно при продажу газу ДК “Газ України”, підприємств з газопостачання та газифікації і ЗАТ “Київгазпостач”, а у разі, якщо особи, які придбали газ, що ввезений на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами у зазначених підприємств, такий газ не використовують для власних потреб, а здійснюють операції з його перепродажу, то за такими операціями встановлюється повна ставка ПДВ. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив за безпідставністю з мотивів, зазначених у запереченні. Ствердив, зокрема, що наказом №150 від 12.07.2007 р. “Про призначення позапланової виїзної документальної перевірки ВАТ “Миколаївцемент” на підставі частини 13 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. №509-ХІІ”, було виписано направлення на проведення перевірки №54 від 12.07.2007 р.. 19.07.2007 р. відповідачем було отримано ухвалу господарського суду Львівської області від 17.07.2007 р. у справі №22-245а про порушення провадження у справі за позовом ВАТ “Миколаївцемент” до ДПІ у Миколаївському районі про визнання нечинним акту, якою було вжито заходи до забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу №150 від 12.07.2007 р.. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2007 р. у справі №22а-3723/07 було задоволено апеляційну скаргу ДПІ у Миколаївському районі та скасовано вказану ухвалу господарського суду Львівської області від 17.07.2007 р.. При цьому, ухвалою господарського суду Львівської області від 04.10.2007 р. у справі №22/245а було залишено без розгляду позов ВАТ “Миколаївцемент” та скасовано вжиті судом заходи до забезпечення позову. У звязку з цим наказом ДПІ у Миколаївському районі від 19.10.2007 р. №213 “Про скасування наказу від 19.07.2007 р. №154 “Про зупинення дії наказу від 12.07.2007 р. №150” було призначено позапланову перевірку позивача та виписано направлення №75 від 19.10.2007 р.. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2007 р. про відкриття провадження з розгляду апеляційної скарги позивача на ухвалу господарського суду Львівської області від 04.10.2007 р. було отримано відповідачем лише 25.12.2007 р., у звязку із чим перевірку проведено законно. Не зважаючи на ненадання позивачем документів для перевірки, в розпорядженні відповідача було достатньо документів для складання акту. Посилається на правильність висновків та законність винесених рішень. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Постановами старшого слідчого ОВС СУПМ ДПА України від 05.07.2007 р. про призначення повторної перевірки, постановлено призначити по кримінальній справі №69-34 повторну перевірку ВАТ “Миколаївцемент” за період з 01.01.2004 р. по 01.01.2005 р. та з 01.05.2005 р. по 30.09.2005 р., організацію проведення якої доручити, зокрема, відповідачу.

Наказом №150 від 12.07.2007 р. “Про призначення позапланової виїзної документальної перевірки ВАТ “Миколаївцемент”. Також було виписано направлення на проведення перевірки №53 від 12.07.2007 р..

17.07.2007 р. ухвалою господарського суду Львівської області у справі №22-245а за позовом ВАТ “Миколаївцемент” до ДПІ у Миколаївському районі було зупинено дію наказу №150 від 12.07.2007 р. “Про призначення позапланової виїзної документальної перевірки ВАТ “Миколаївцемент”. У звязку із цим відповідачем було видано наказ №154 від 19.07.2007 р. “Про зупинення дії наказу”, яким було зупинено дію наказу №150 від 12.07.2007 р..

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.10.2007 р. у справі №22/245а залишено позов без розгляду, а іншою ухвалою від тієї ж дати скасовано заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу №150 від 12.07.2007 р.. зазначена ухвала була оскаржена ВАТ “Миколаївцемент” до Львівського апеляційного адміністративного суду, який, 21.11.2007 р. відкрив провадження у справі №22а-5368/07. Однак, посилання на безпідставність у звязку із цим перевірки, яка проводилась 22.11.2007 р., не заслуговує на увагу в світлі того, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2007 р. у справі №22а-3723/07 було задоволено апеляційну скаргу ДПІ у Миколаївському районі та скасовано ухвалу господарського суду Львівської області від 17.07.2007 р. про забезпечення позову. Внаслідок цього, факт апеляційного оскарження позивачем ухвали господарського суду Львівської області від 04.10.2007 р. про скасування заходів до забезпечення позову, яке (забезпечення позову) було визнано апеляційним судом незаконним, не тягне за собою продовження дії скасованого заходу забезпечення позову. При цьому, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2008 р. у справі №22-а-1985-08 апеляційну скаргу ВАТ “Миколаївцемент” на ухвалу господарського суду Львівської області від 04.10.2007 р. у справі №22/245а залишено без задоволення, а ухвалу без змін.

У звязку з цим наказом ДПІ у Миколаївському районі від 19.10.2007 р. №213 “Про скасування наказу від 19.07.2007 р. №154 “Про зупинення дії наказу від 12.07.2007 р. №150” було призначено позапланову перевірку позивача та виписано направлення №75 від 19.10.2007 р.

За наслідками перевірки був складений акт від 22.10.2007 р. №843/230/00293025 “Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ВАТ “Миколаївцемент” (код ЄДРПОУ 00293025) з питань правових відносин з ТОВ “Енергохолдинг” (код ЄДРПОУ 32495090) та ТзОВ “Газтрейд ЛТД” (код ЄДРПОУ 31627730) за період з 01.01.04 по 30.09.05.”, яким встановлено факт порушення позивачем п. п. 7.2.1., 7.2.3., 7.2.4., 7.4.5. Закону України “Про податок на додану вартість”, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5306928 грн. З цієї підстави, з урахуванням процедури адміністративного оскарження, були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.10.2007 р. №0001712321/0, від 18.12.2007 р. №0001712321/1, від 17.05.2008 р. №0001712321/3 по податку на додану вартість на суму 5144691 грн., у т.ч. за основним платежем 3429794 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 1714897 грн.

З матеріалів справи та змісту акту вбачається, що висновки акту перевірки ґрунтуються на постанові Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 р. у справі №2-а-22/2007, якою визнано недійсними установчі документи ТзОВ “Енергохолдинг”, а саме: статут у звязку із внесенням до нього завідомо неправдивих відомостей про склад його учасників з дати державної реєстрації, тобто з 25.09.2003 р.; запис про проведення державної реєстрації товариства через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які неможливо усунути, з тієї ж дати його державної реєстрації; реєстрацію товариства платником податку на додану вартість, свідоцтво №02385599 з дати його реєстрації. Тобто з 29.09.2003 р.; реєстрацію товариства як платника податків з дати його реєстрації в податковому органі з 26.09.2003 р.; а також припинено юридичну особу ТзОВ “Енергохолдинг”. Також, висновки ґрунтуються на постанові господарського суду м. Києва від 15.06.2007 р. у справі №32/320-А, якою визнано недійсними установчі документи ТзОВ “Газтрейд ЛТД”, а саме: статут у новій редакції з дати державної перереєстрації, тобто з 25.04.2005 р.; свідоцтво платника ПДВ №37103570 від 15.07.2005 р. з моменту видачі.

На виконання вказаних судових рішень актом №3 від 12.06.2007 р. податковий орган анулював реєстрацію ТзОВ “Енергохолдинг”, як платника податку на додану вартість; а актом №6582/29-203 від 19.04.2007 р. було анульовано реєстрацію ТзОВ “Газтрейд ЛТД”, як платника податку на додану вартість. При цьому, вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 26.02.2008 р. у справі №1-28/08 ОСОБА_1. засновника ТзОВ “Газтрейд ЛТД” було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

З матеріалів справи вбачається, що 18.02.2004 р. між позивачем (покупець) та ТзОВ “Енергохолдинг” (постачальник) був укладений договір №01-03-04 постачання природного газу, за яким постачальник поставляє, а покупець приймає й оплачує природний газ у березні 2004 р.. Додатковими угодами №3 від 26.04.2004 р. та від 30.04.2004 р., №4 від 18.05.2004 р., №6 від 26.05.2004 р., №7 від 25.06.2004 р., від 30.08.2004 р., №8 від 27.07.2004 р., №10 від 27.09.2004 р., №11 від 22.10.2004 р. погоджено поставку природного газу в наступні періоди. З матеріалів справи вбачається, що договір фактично виконувався сторонами, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, податковими накладними, банківськими виписками, що свідчать про проведену оплату. На безтоварність вказаного правочину відповідач не посилався, факти його виконання не заперечував.

01.05.2005 р. між позивачем (покупець) та ТзОВ “Газтрейд ЛТД” (постачальник) був укладений договір №01-04-05 на постачання природного газу, за яким постачальник зобовязався постачати природний газ в 2005 р., а покупець зобовязався його приймати та оплачувати. Додатковими угодами сторони погоджували ціни поставок газу за відповідні періоди. З матеріалів справи вбачається. що договір фактично виконувався сторонами. Що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, рахунками фактурами, податковими накладними, банківськими виписками, що свідчать про проведену оплату. На безтоварність вказаного правочину відповідач не посилався, факти його виконання не заперечував. При цьому, згідно з умовами вказаного договору ТОВ «Газтрейд ЛТД»(постачальник) зобовязується продати ВАТ «Миколаївцемент»(покупцю) в 2005 році природний газ, який був придбаний у ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»згідно з договором постачання природного газу № 06/05-1238 від 21.04.2005 року, а покупець зобовязується прийняти та оплатити газ на умовах цього ж договору.

На виконання умов договору було виписано податкові накладні: №10-31/3-1 від 31.10.2005 року на суму 3047294,88 грн. втому числі ПДВ - 507882,48 грн.; № 11-16/1-1 від 16.11.2005 року на суму 1029059,76 грн. втому числі ПДВ - 171509,96 грн.; № 12-31/5-1 від 31.12.2005 року на суму 689039,76 грн. втому числі ПДВ - 114339,96 грн. на загальну суму 4762394,40 грн.

Розрахунки між позивачем та ТзОВ «Газтрейд ЛТД»проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями від 05.10.2005 року № 4471, від 07.10.2005 року № 4540, від 14.10.2005 року № 4636, від 24.10.2005 року № 4743, від 04.11.2005 року № 4933, від 07.11.2005 року № 4984, від 16.11.2005 року № 5128, від 07.12.2005 року № 5471, від 08.12.2005 року № 5479, відповідно до яких ВАТ «Миколаївцемент»перераховано кошти на розрахунковий розрахунок ТОВ «Газтрейд ЛТД».

Таким чином, включена до складу податкового кредиту сума податку на додану вартість, була оплачена позивачем в ціні поставленого ТзОВ «Газтрейд ЛТД»газу.

З матеріалів справи вбачається, що спір про визнання недійсними зазначених господарських зобовязань позивача із ТзОВ “Газтрейд ЛТД” окремо розглядався судами. Постановою господарського суду Львівської області від 08.11.2007 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2008 р. у справі №28/304А за позовом ДПІ у Миколаївському районі до ВАТ “Миколаївцемент” та ТзОВ “Газтрейд ЛТД” про визнання недійсним господарського зобовязання, у позові було відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.02.2010 р. №К-17746/07 було задоволено касаційну скаргу ДПІ у Миколаївському районі, постанову господарського суду Львівської області від 08.11.2007 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2008 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. За результатами нового судового розгляду постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2011 р. у справі №2а-3913/10/1370 за позовом ДПІ у Миколаївському районі до ВАТ “Миколаївцемент” та ТзОВ “Газтрейд ЛТД” про визнання недійсним господарського зобовязання та застосування наслідків ст. 208 ГК України в задоволенні позову було відмовлено повністю. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2011 р. постанову суду першої інстанції залишено без змін, апеляційну скаргу ДПІ у Миколаївському районі Львівської області без задоволення.

Згідно із ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Згідно із ст. 228 ЦК України в редакції, чинній на час існування відповідних відносин, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Однак, належних доказів нікчемності зазначених правочинів суду не надано і з матеріалів справи такі не вбачаються.

Та обставина, що установчі документи контрагентів позивача були визнані недійсними, не впливає на характер спірних відносин враховуючи, що згідно із ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Відтак, до дати внесення відповідних відомостей щодо контрагентів до Єдиного державного реєстру, позивач був вправі розраховувати на їх достовірність. При цьому, згідно з п.25 “г” Положення про" реєстрацію платників податків на додану вартість". затвердженого, наказом ДПА України від 01.03.2000 №79, анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру. Згідно з пп. 25.2.2. п. 25 „Положення .про реєстрацію платників податків на додану вартість", дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану, вартість уважається днем прийняття такого рішення.

Посилання відповідача на те, що відповідно до ст. 9 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік”, операції із ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладення податком на додану вартість, а відтак позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, не заслуговує на увагу, оскільки відповідачем не доведено, що придбаний позивачем в ТзОВ «Газтрейд ЛТД»газ був імпортований відповідно до зовнішньоекономічних контрактів на виконання міжнародних договорів України.

Згідно з п. 1.1. вказаного вище договору TOB «Газтрейд ЛТД»зобов'язується продати ВАТ «Миколаївцемент»в 2005 році природний газ (надалі газ), який був придбаний у ДК «Газ України «Нафтогаз України»згідно з договором постачання природного газу № 06/05-1238 від 21.04.2005 року.

Підпунктом 5 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.2001 року в редакції чинній на момент здійснення господарських операцій за договором № 01-04-05 від 01.05.2005р , встановлено, що потреба в природному газі промислових споживачів та інших суб'єктів господарської діяльності задовольняється з ресурсів газу не лише Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", отриманого за зовнішньоекономічними контрактами, а й газу видобутого газодобувними підприємствами на території України. Відтак, на виконання договору № 01-04-05 від 01.05.2005р позивач міг отримувати від ТзОВ «Газтрейд ЛТД»і природний газ отриманий, як за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, так і за контрактами, укладеними не на виконання міжнародних договорів України.

Чинне законодавство України не покладає обов'язку на покупця природного газу перевіряти походження природного газу та контролювати обсяги поставок природного газу на виконання (чи не на виконання) міжнародних договорів України. В укладених позивачем з контрагентами договорах на поставку природного газу відсутнє посилання на те що газ, який постачається позивачу є імпортованим за зовнішньоекономічними договорами, укладеними на виконання міжнародних угод України, відтак в позивача відсутні були підстави не відображати отримані від контрагентів податкові накладні в податковому обліку підприємства.

Зазначене спростовує доводи відповідача про те, що ТОВ «Газтрейд ЛТД»отримував природний газ виключно із ПДВ за ставкою 0% .

Крім того, реалізація природного газу суб'єктам підприємницької діяльності здійснюється відповідно до вимог Господарського кодексу України. Згідно ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами у всіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів, підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ч.1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до вимог п.2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Згідно із п.2.4 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Долучені до матеріалів справи документи, які підтверджують фактичне виконання господарських зобовязань встановленим вимогам відповідають.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість" в редакції, чинній на дату існування відповідних відносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом. Згідно із пп. 7.2.1., п. 7.2 ст. 7 вказаного закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками визначені реквізити. З матеріалів справи вбачається відповідність податкових накладних зазначеним вимогам.

Підпунктом 7.4.1 Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з :придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до пп.7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Закон про ПДВ визначає єдиний випадок неможливості включення витрат із сплати ПДВ до податкового кредиту звітного періоду - у разі непідтвердження витрат зі плати ПДВ податковими накладними. А податкова накладна є єдиним документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Включені позивачем до складу податкового кредиту спірні суми ПДВ підтверджені податковими накладними, які складено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позивачем правомірно включено суми ПДВ до податкового кредиту за наявними у нього податковими накладними контрагента - ТзОВ «Газтрейд ЛТД».

Відповідно до положень ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст. 19 Конституції України).

Отже, у відповідача, у даному випадку відсутні правові підстави для винесення оскаржуваних рішень, оскільки чинне на дату їх винесення законодавство не встановлює підстав для таких дій.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.6-12, 69 -71, 86, 137, 158, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Визнати нечинними і скасувати податкові повідомлення рішення державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області від 30.10.2007 р. №0001712321/0, від 18.12.2007 р. №0001712321/1 та від 17.05.2008 р. №0001712321/3.

3.Стягнути з державної податкової інспекції у Миколаївському районі на користь ВАТ “Миколаївцемент”, м.Миколаїв, Львівська область 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Костів Т.С.