ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.11 Справа№ 5015/5978/11
Суддя Н.Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи
За позовом: ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт», м.Трускавець
до відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Трускавець
про стягнення 3365,26 грн.
В судове засідання зявились:
від позивача: Кузик М.Р. представник
від відповідача: не зявився
Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з розповсюдження реклами в розмірі 3020,83 грн. основного боргу, 344,43 грн. пені, та судові витрати.
Ухвалою суду від 13.10.2011 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 31.10.2011 року.
В судове засідання 31.10.2011 року відповідач участь свого представника не забезпечив, витребуваних ухвалою суду документів не подав, що унеможливило розгляд справи по суті.
Ухвалою суду від 31.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 28.11.2011 року.
В судовому засіданні 21.11.2011 року позивач повідомив про сплату відповідачем частини основного боргу в розмірі 2770,44 грн., просив задоволити позов в частині стягнення 250,39 грн. основного боргу та пеню в розмірі 245,87 грн. згідно поданого уточненого розрахунку.
Відповідач в судове засідання 21.11.2011 року повторно участь свого представника не забезпечив, доказів погашення заборгованості в повному обсязі суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилались йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.
За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.
В судовому засіданні 21.11.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, встановив наступне:
01 червня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з розповсюдження реклами №161-06 .
Відповідно до п.1.1 Договору Позивач (Розповсюджувач реклами) взяв на себе зобовязання з надання послуг з розповсюдження реклами в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, а Відповідач (Рекламодавець) зобовязувався прийняти та оплатити вказані послуги.
Відповідно до п.3.1 Договору сторони погодили, що вартість послуг за цим Договором становить 5020,83 грн. Відповідач зобовязувався здійснювати оплату послуг згідно погодженого графіку (п.3.2 Договору).
На виконання умов договору №161-06 від 01.06.2010 року за завданням ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт», приватним підприємством «Аврора Плюс»було виготовлено 55000 примірників санаторно-курортної книжки , на сторінках якої було розміщено рекламу відповідача відповідно до наданого ним зразка..
На виконання п.4.1 Договору , 16.08.2010 року Позивачем було надіслано на адресу відповідача акт наданих послуг №2024 від 30.06.2010 року , підписаний позивачем та виставлено рахунок на оплату №2094 на суму 5020,83 грн., який відповідачем оплачено частково.
Станом на 21.07.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем складала 3020,83 грн.
За порушення строків виконання зобовязання, відповідно до п.6.1 Договору позивачем нарахована пеня в розмірі 344,43 грн. за період з 01.01.2011 року по 15.09.2011 року, яку просить стягнути з відповідача.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст.ст. 526,530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Як вже зазначалося раніше, 01 червня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з розповсюдження реклами №161-06 .
Відповідно до п.1.1 Договору Позивач (Розповсюджувач реклами) взяв на себе зобовязання з надання послуг з розповсюдження реклами в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, а Відповідач (Рекламодавець) зобовязувався прийняти та оплатити вказані послуги.
Відповідно до п.3.1 Договору сторони погодили, що вартість послуг за цим Договором становить 5020,83 грн. Відповідач зобовязувався здійснювати оплату послуг згідно погодженого графіку (п.3.2 Договору).
На виконання умов зазначеного договору позивач розмістив рекламу з інформацією розміщення кабінету медичної реабілітації (згідно наданого відповідачем зразка) в санаторно-курортних книжках в кількості 55000 примірників, як передбачено п.1.3 Договору про надання послуг з розповсюдження реклами №161-06 .
Факт розміщення реклами підтверджується : договором підряду №УП-3/Д-105-06 від 01.06.2010 року, укладеним між ПП «Аврора Плюс» та ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт»; Додатковою угодою №1/Д-106-06 до Договору Підряду від 01.06.2010 року; видатковими накладними : №РН-000015 від 08.07.10 р.; №РН-000016 від 16.07.2010 р.; №РН-000017 від 02.08.10 р.,, примірником санаторно-курортної книжки, копії яких долучені до матеріалів справи ( а.с.9-21).
Як вбачається з матеріалів справи, в порядку передбаченому п.4.1 Договору позивач направив відповідачу акт наданих послуг №2024 від 30 червня 2010 року на погоджену умовами договору суму та рахунок на оплату послуг №2094 від 25.06.2010 року , що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с.18).
За умовами п. 4.2 Договору відповідач зобовязаний був підписати акт протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання чи в той же строк направити його Розповсюджувачу реклами ( Позивачу) мотивовану відмову у випадку, якщо зазначені в акті послуги не відповідають фактично наданим Розповсюджувачем реклами згідно умов цього Договору. У випадку не підписання Акту та ненадання мотивованої відмови від його підписання у зазначений строк, Акт вважається таким, що підписаний двома сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, акт про надання послуг був отриманий відповідачем 08.09.2010 року (а.с.18), проте залишився ним не підписаний без зазначення причин не підписання, а відтак, в порядку передбаченому п.4.2 Договору , вважається таким, що підписаний двома сторонами. Аналогічна позиція викладена в постанові Львівського апеляційного господарського суду у справі №5015/655/11 (а.с.61) .
Відповідно до п.3.2 Договору сторони погодились на оплату послуг згідно графіку. Кінцевий розрахунок за надані послуги відповідач зобовязувався провести до 31.12.2010 року, проте свої договірні зобовязання виконав частково, оплативши 2000,00 грн.
Станом на день подання позову, заборгованість відповідача по Договору №161-06 від 01.06.2010 року складала 3020,83 грн.
Проте, під час розгляду справи судом , 15 листопада 2011 року відповідачем було сплачено позивачу ще 2770,44 грн. боргу, що підтверджується квитанцією №61 від 15.11.2011 року. В цій частині провадження у справі підлягає припиненню. Залишок несплаченого основного боргу станом на день прийняття рішення складає 250,39 грн. який підлягає до стягнення з відповідача.
Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
За порушення строків оплати послуг, відповідно до п.6.3 Договору позивачем нарахована пеня , що згідно уточненого розрахунку в межах строку позовної давності не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, складає та підлягає до стягнення з відповідача в розмірі 245,87 грн.
Відповідач доказів погашення заборгованості суду не подав.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо належних та допустимих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач не подав жодних доказів погашення заборгованості у встановленому розмірі та у визначений договором строк, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягає до задоволення частково.
Судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75, 80,82,84,85 ГПК України, суд , -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (82200, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) на користь ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт»(82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.. Біласа,13, код ЄДРПОУ 30322940) 250,39 грн. боргу, 245,87 грн. пені, 99,01 грн. державного мита та 229,09 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В частині позовних вимог про стягнення 2770,44 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
4.В стягненні 98,56 грн. пені відмовити.
5. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.11.2011 року.
Суддя Березяк Н.Є.
Судове рішення № 19895434, Господарський суд Львівської області було прийнято 21.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/5978/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: