Рішення № 19895111, 27.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.11 Справа№ 5015/4138/11 (15/27)

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СітіКом”, м.Київ

про визнання права власності на нежитлові приміщення, загальною площею 375,6 кв.м., позначені на плані цифрами: VIII; ІX; XXII; ХХШа; XXIV; ХХІІІг; XXV; XXVI; ХХVІІа - приміщення в підвалі, площею 130,6 кв.м.; 25-1, від 25-6 по 25-9 приміщення на першому поверсі, площею 245,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. П. Дорошенка, б. 10-12.

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Техніка для бізнесу” м. Львів

про визнання права власності на нежитлові приміщення, загальною площею 375,6 кв.м., позначені на плані цифрами: VIII; ІX; XXII; ХХШа; XXIV; ХХІІІг; XXV; XXVI; ХХVІІа - приміщення в підвалі, площею 130,6 кв.м.; 25-1, від 25-6 по 25-9 приміщення на першому поверсі, площею 245,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. П. Дорошенка, б.10-12.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Стрілець О.І.

від відповідача: не зявився

від третьої особи: не зявився

Представнику позивача розяснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обовязки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської обламсті Публічним акціонерним товариством “Банк “Фінанси та кредит” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “СітіКом” про визнання права власності на нежитлові приміщення загальною площею 375,6 кв.м, а саме позначені на плані цифрами VIII, IX, XXII, XXIIIa, XXIV, XXIII, XXIIIr, XXV, XXVI, XXVIIa приміщення в підвалі, площею 130,6 кв.м; 25-1, від 25-6 по25-9- приміщення на першому поверсі площею 245 кв.м, по вулиці Дорошенка, буд. 10-12 у м.Львові.

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.03.2010р. у справі №15/27 позов Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” задоволено повністю та визнано за ним право власності на нежитлові приміщення, загальною площею 375,6 кв.м, а саме позначені на плані цифрами: VIII; ІХ; XXII; XXIIIa; XXIV; XXIII; XXIIIr; XXV; XXVI; XXVIIa приміщення в підвалі, площею 130,6 кв.м; 25-1, від 25-6 по 25-9 приміщення на першому поверсі, площею 245,0 кв.м, що знаходяться в м.Львові по вул.Дорошенка, буд. 10-12, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “СітіКом” на користь Публічного акціонерного товариства Банку “Фінанси та кредит” 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. рішення господарського суду Львівської області від 18.03.2010р. у справі № 15/27 скасовано, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2010р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. скасовано, рішення господарського суду Львівської області від 18.03.2010р. у справі № 15/27 залишено в силі. Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.12.2010р. справу №15/27 допущено до провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 15.11.2010р. Верховним Судом України.

Постановою Верховного Суду України від 21.03.2011р. постанову Вищого господарського суду України від 15.11.2010р.у справі №15/27 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2011р. у справі №15/27 скасовано Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. та рішення господарського суду Львівської області від 18.03.2010р. у справі №15/27, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.07.2011р. призначено розгляд справи в судовому засіданні на 10.08.2011р. за №5015/4138/11 (15/27). За клопотаннями сторін про відкладення розгляду справи в зв”язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, викладених у телеграмах, ухвалою суду від 10.08.2011р. розгляд справи відкладено на 14.09.2011р.

10.08.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Техніка для бізнесу” подано суду з позовну заяву у справі № 5015/4138/11 (15/27) в порядку ст. 26 ГПК України, просить його допустити до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та визнати за ним право власності на нежитлові приміщення, загальною площею 375,6 кв.м., позначених на плані цифрами: VIII; ІX; XXII; ХХШа; XXIV; ХХІІІг; XXV; XXVI; ХХVІІа - приміщення в підвалі, площею 130,6 кв.м.; 25-1, від 25-6 по 25-9 приміщення на першому поверсі, площею 245,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. П.Дорошенка, б.10-12.

Ухвалою суду від 12.08.2011р. позовну заяву (присвоєно № 5015/4609/11) третьої особи прийнято до спільного розгляду у справі № 5015/4138/11 (15/27) та призначено її розгляд на 14.09.2011р.

14.09.2011р. в судовому засіданні судом оголошено перерву до 27.09.2011р.

В продовженому судовому засіданні 27.09.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в поясненні від 09.09.2011р. (зареєстроване канцелярією суду 14.09.2011р. за № 20798), просить позов задоволити в повному обсязі. В обгрунтування позовних вимог, посилається на те, що правомірно набув право власності на спірні приміщення на підставі ст.ст.33, 36, 37 Закону України “Про іпотеку” та умов іпотечного договору, внаслідок неналежного виконання з боку відповідача умов кредитного договору. Водночас позивач зазначає, що в продальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 14.12.2010р. здійснив відчуження будівель за адресою: м.Львів, вул.П.Дорошенка, б.10-12 на користь ТзОВ “Техніка для Бізнесу”, яке є добросовісним набувачем цього майна, у звязку з чим проти позову третьої особи з самостійними вимогами не заперечує.

Представник відповідача в продовжене судове засідання 27.09.2011р. не зявився, проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві від 09.09.2011р. (зареєстрований канцелярією суду 13.09.2011р. за № 20796/11) та у відзиві на позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами від 12.09.2011р. (зареєстрований канцелярією суду 14.09.2011р. за №20802/11).

В судовому засіданні 14.09.2011р. представником третьої особи подано суду пояснення б/н (зареєстроване канцелярією суду 14.09.2011р. за № 20799 та за № 20840/11). В судовому засіданні 27.09.2011р. заявлені вимоги підтримав, просить задоволити позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, в обргрунтування позовних вимог, посилається на те, що є законним власником нежитлових будівель за адресою: м.Львів, вул.П.Дорошенка, б.10-12 на підставі договору купівлі-продажу від 14.12.2010р., укладеного між нею та позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Між Відкритим акціонерним товариством “Банк “Фінанси та Кредит”, правонаступником якого згідно п.1.3. Статуту є Публічне акціонерне товариство “Банк “Фінанси та Кредит” (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сітіком” (відповідач) укладено кредитний договір №26v-01-07 від 24.10.2007р. (кредитний договір).

Згідно п. 1.1. кредитного договору, позивач зобовязався надати відповідачу кредит в сумі 2300000,00 доларів США, а відповідач - повернути отримані грошові кошти до 22.10.2010р. та сплатити за користування кредитом відсотки в розмірі 12,5% річних (а за користування кредитом з моменту, вказаному у пп. “б” п.3.1 кредитного договору сплатити відсотки у підвищеному розмірі).

Відповідно до п.2.1.кредитного договору позивач зобовязався надати відповідачу кредит в строк з 24.10.2007р. по 31.10.2007р. за письмовою заявкою відповідача, за згодою позивача, шляхом перерахування грошових коштів з позичкового на поточний рахунок відповідача, якщо інше не передбачено в письмовій заявці.

Листом від 24.10.2007р. (вхідний №1115 від 24.10.2007р.) відповідач звернувся до позивача із вимогою здійснити перерахування кредитних коштів у сумі 2300000,00 доларів США згідно кредитного договору №26v-01-07 від 24.10.2007р. на поточний рахунок відповідача.

Позивачем здійснено перерахування кредитних коштів у сумі 2300000,00 доларів США на рахунок відповідача, що підтверджується меморіальним валютним ордером №2772857 від 24.10.2007р., розпорядженням про проведення операції від 24.10.2007р., випискою по особовому рахунку за період з 24.10.2007р. по 20.01.2010р., які містяться у матеріалах справи, що свідчить про належне виконання з боку позивача зобовязань за кредитним договором №26v-01-07 від 24.10.2007р.

Умовами п.3.1 кредитного договору встановлений обовязок відповідача сплачувати позивачу відсотки за користування кредитом у валюті кредиту за відсотковими ставками: 12,5% річних (в розмірі, вказаному у п.1.1. кредитного договору) за період з дня видачі до строку повернення кредиту, вказаного у п.2.2 кредитного договору; 18,75% річних за період з 23.10.2010р. до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості.

Додатковою угодою №1 від 02.06.2008р. до кредитного договору №26v-01-07 від 24.10.2007р. було внесено зміни у п1.1. та п.3.1. кредитного договору відповідно до яких відповідач зобовязувався сплачувати позивачу відсотки за користування кредитом у валюті кредиту за відсотковими ставками: 14,0% річних (в розмірі, вказаному у п.1.1. кредитного договору) за період з дня укладання даної додаткової угоди №1 до строку повернення кредиту, вказаного у п.2.2 кредитного договору; 28% річних за період з 23.10.2010р. до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості.

Додатковою угодою №2 від 23.10.2008р. до кредитного договору №26v-01-07 від 24.10.2007р. позивачем та відповідачем внесено зміни у п.5.1. кредитного договору відповідно до яких забезпеченням виконання зобовязань за цим договором є застава нерухомості, за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 111, площею 227,3 кв.м; застава нежитлової нерухомості будівля торгівельного центру “Сітіком”, а саме: магазин непродовольчих товарів, літера Б-2, загальною площею 4335,4 кв. м. та теплогенераторна, літера Г-1, загальною площею 7,9 кв.м, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м.Полтава, вул. Ковпака, буд. 26 “В”; застава нежитлової нерухомості, а саме: приміщення магазину загальною площею 375,6 кв.м, розташованого за адресою: м.Львів, вул.П. Дорошенко,10-12.

Згідно додаткової угоди №3 від 05.11.2008р. до кредитного договору №26v-01-07 від 24.10.2007р. відповідач зобовязувався сплачувати позивачу відсотки за користування кредитом у валюті кредиту за відсотковими ставками: 17,0% річних (в розмірі, вказаному у п.1.1. кредитного договору) за період з дня укладання даної додаткової угоди №3 до строку повернення кредиту, вказаного у п.2.2 кредитного договору; 25,5% річних за період з 23.10.2010р. до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості.

Відповідно до п.3.3. кредитного договору розрахунок відсотків провадиться за період користування кредитними коштами з моменту видачі кредитних коштів до моменту повернення коштів позивачу. Розрахунок відсотків за день видачі провадиться як за повний день, а за день повернення не здійснюється. Розрахунок відсотків здійснюється виходячи із 360 днів за рік, у місяці за календарем. Відповідач має сплачувати відсотки за останній звітний період (тобто звітний період на який припадає строк повернення кредиту) не пізніше строку повернення кредиту, зазначеного у п.2.2. кредитного договору.

Пункт 3.4. кредитного договору передбачає, що нарахування та сплата відсотків за користування кредитними коштами відбувається щомісячно. Відповідач сплачує відсотки в строк з 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. У вказаний строк сплачуються відсотки, нараховані за використання кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно).

Умовами кредитного договору (п.6.1.), передбачено право позивача достроково вимагати повернення кредитних ресурсів, оплати нарахованих відсотків по ним, неустойки у разі порушення відповідачем умов кредитного договору.

Ч.1 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

За змістом ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Однак, відповідач належним чином договірних зобовязань не виконав, погашення відсотків за користування кредитом здійснив частково на 405886,11 доларів США, що підтверджується даними виписки по особовому рахунку за період з 24.10.2007р. по 20.01.2010р., яка міститься у матеріалах справи, загальна сума нарахованих відсотків за період з 24.10.2007р. по 18.01.2010р. становить 793627,81 доларів США.

Позивач звертався до відповідача з вимогами щодо виконання зобовязань за кредитним договором стосовно повернення кредитних коштів та спліті відсотків за користування кредитними коштами із застереженням про звернення стягнення на майно та задоволення кредиторських вимог за рахунок заставленого майна, але відповідач залишив вказані вимоги без розгляду, а зобовязання без виконання (листи-вимоги № 2396/1 від 02.03.2009р., №5452/1 від 27.07.2009р., №1725 від 27.01.2010р.).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязань за кредитним договором №26v-01-07 від 24.10.2007р. у останнього виникла перед позивачем заборгованість, яка станом на 18.01.2010р. становила 2687741,70 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти по курсу НБУ на 18.01.2010р. (8,0012) становить 21505158,89 грн., у тому числі: 2300 000,00 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти по курсу НБУ становить 18402 760,00 грн. сума основного боргу; 387741,70 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти по курсу НБУ становить 3102398,89 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами, що підтверджуються випискою по особовому рахунку за період з 24.10.2007р. по 20.01.2010р.

Стаття 564 Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 24.10.2007р. між позивачем (іпотекодержатель) та відповідачем (іпотекодавець) на забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №26v-01-07 від 24.10.2007р. укладено іпотечний договір №7491/1007 від (іпотечний договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 948.

Згідно п.1 іпотечного договору відповідач передав позивачу в іпотеку нерухоме майно, зокрема, нежитлові приміщення, загальною площею 375,6 кв.м, а саме позначені на плані цифрами: VIII; ІХ; XXII; XXIIIa; XXIV; XXIII; XXIIIr; XXV; XXVI; XXVIIa приміщення в підвалі, площею 130,6 кв.м; 25-1, від 25-6 по 25-9 приміщення на першому поверсі, площею 245,0 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. П.Дорошенка, будинок № 10-12. Зазначені нежитлові приміщення придбані відповідачем на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого ОСОБА_1, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.10.2007 р. за реєстровим № 944, відповідно до відомостей, викладених у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, вказані нежитлові приміщення мають загальну площу 375,6 кв.м та реєстраційний номер 1919117, що підтверджується матеріалами справи.

За даними витягів від 25.01.2010р. з державного реєстру іпотек та з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, що містяться у матеріалах справи, іпотечний договір № 7491І/1007 від 24.10.2007р. є підставою обтяження нерухомого майна: нежитлові приміщення, загальною площею 375,6 кв.м, а саме позначені на плані цифрами: VIII; ІХ; XXII; XXIIIa; XXIV; XXIII; XXIIIr; XXV; XXVI; XXVIIa приміщення в підвалі, площею 130,6 кв.м; 25-1, від 25-6 по 25-9 приміщення на першому поверсі, площею 245,0 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. П. Дорошенка, будинок № 10-12, власником та іпотекодавцем якого є відповідач, а іпотекодержателем позивач.

Згідно п.2 іпотечного договору вищезазначені нежитлові приміщення передаються в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих відповідачу за кредитним договором №26v-01-07 від 24.10.2007р. на загальну суму 2300000,00 грн. строком до 22.10.2010р., а також сплати процентів за користування кредитом, виходячи з п.3.1. основного зобовязання, а також комісійної винагороди за основним зобовязання зобовязанням, враховуючи відшкодування збитків, завданих простроченням платежів за основним зобовязанням, відшкодування витрат по звернення стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі (в тому числі витрати за виконавчим написом), визначеному на момент фактичного задоволення вимог.

Пунктом 7.4.3. іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання зобовязань, забезпечених іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані чи будуть виконані неналежним чином. Пунктом 7.4.7. іпотечного договору визначено право іпотекодержателя у разі виникнення права звернення стягнення на предмет іпотеки реалізувати його відповідно до умов цього договору. Пункт 7.4.15. іпотечного договору наділяє іпотекодержателя правом обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 9 іпотечного договору передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд іпотекодержателя: або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або іпотекодержателем самостійно на умовах цього договору.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про іпотеку”, іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч.3 ст.33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 35 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно ст.36 Закону України “Про іпотеку” договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.37 Закону України “Про іпотеку” іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності.

Отже, приписами вищенаведеного Закону та умовами іпотечного договору передбачено право позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання забезпечених іпотекою зобовязань, при цьому звернення стягнення здійснюється на розсуд іпотекодержателя: або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або іпотекодержателем самостійно на умовах договору, зокрема, згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок майна.

Згідно звіту про незалежну оцінку вартості нежитлових приміщень загальною площею 375,6 м2, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.П.Дорошенка, буд.10-12, яка міститься в матеріалах справи, вартість предмета оцінки становить 4868000,00 грн.

Позивач набув право власності на предмет іпотеки на підставі ст.ст.33,36,37 Закону України “Про іпотеку” та у відповідності до умов іпотечного договору.

Також судом встановлено, що в подальшому згідно договору купівлі-продажу приміщень від 14.12.2010р., посвідченого нотаріусом ОСОБА_2, №3632 у реєстрі нотаріальних дій, укладеного між Публічним акціонерним товариством “Банк “Фінанси та Кредит” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Техніка для Бізнесу” (покупець, третя особа), позивач здійснив продаж на користь третьої особи з самостійними вимогами нежитлових приміщень загальною площею 375,6 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. П. Дорошенка, будинок № 10-12 , а саме: - приміщення у підвалі: VIII; ІХ; XXII; XXIIIa; XXIV; XXIII; XXIIIr; XXV; XXVI; XXVIIa; - приміщення на першому поверсі: 25-1, від 25-6 по 25-9.

Згідно п.2 договору купівлі-продажу від 14.12.2010р. відчужувані приміщення належали продавцю на підставі чинних на час укладання договору рішення господарського суду Львівської області у справі №15/27 від 18.03.2010р. та ухвали господарського суду Львівської області у справі №15/27 від 18.05.2010р., зареєстрованих Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” 19.07.2010р. за реєстраційним номером 1919117.

Відповідно пункту 5 договору купівлі-продажу за домовленістю сторін сума договору купівлі-продажу від 14.12.2010р. становить 5841600,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Платіжним дорученням №7 від 14.12.2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Техніка для Бізнесу” здійснено перерахування грошових коштів в сумі 5841600,00 грн. на рахунок позивача.

Стаття 328 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні

Стаття 392 Цивільного кодексу України наділяє власника правом предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Крім того, якщо набувач майна підпадає під статус добросовісного набувача, стаття 388 Цивільного кодексу України захищає добросовісного набувача та встановлює певні умови за яких в нього може бути витребувано майно.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Техніка для Бізнесу” придбало майно та набуло право власності на спірне майно у передбачений законом спосіб, а отже є законним власником та добросовісним набувачем цього майна.

Проте, відповідач не визнає правомірність набуття та право власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Техніка для Бізнесу” на нерухоме майно: нежитлові приміщення, загальною площею 375,6 кв.м, а саме позначені на плані цифрами: VIII; ІХ; XXII; XXIIIa; XXIV; XXIII; XXIIIr; XXV; XXVI; XXVIIa приміщення в підвалі, площею 130,6 кв.м; 25-1, від 25-6 по 25-9 приміщення на першому поверсі, площею 245,0 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. П. Дорошенка, будинок № 10-12.

В свою чергу, відчуження публічним акціонерним товариством “Банк “Фінанси та Кредит” на корить Товариства з обмеженою відповідальністю “Техніка для Бізнесу” нежитлових приміщень м.Львів, вул. П. Дорошенка, будинок № 10-12 свідчить про припинення права власності позивача на згадане майно відповідно до п.1) ч.1ст.346 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги третьої особи про визнання права власності на вказане майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Техніка для Бізнесу” є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” слід відмовити повністю.

Керуючись ст. 1, 33,35,36,37 Закону України “Про іпотеку”, ст.ст. 321, 328, 388,392, 526, 548, 564, 629, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4, 33,34, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”.

2. Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю “Техніка для Бізнесу” задоволити.

3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Техніка для Бізнесу”, м.Львів, вул.Шептицьких, б.26 (ідентифікаційний код 22396671) право власності на нежитлові приміщення, загальною площею 375,6 кв.м, а саме позначені на плані цифрами: VIII; ІХ; XXII; XXIIIa; XXIV; XXIII; XXIIIr; XXV; XXVI; XXVIIa приміщення в підвалі, площею 130,6 кв.м; 25-1, від 25-6 по 25-9 приміщення на першому поверсі, площею 245,0 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. П.Дорошенка, буд. № 10-12.

Суддя Гоменюк З.П.