Рішення № 19894949, 15.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.11 Справа№ 5015/5822/11

за позовною заявою: фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів, фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Львів

до відповідача: приватного підприємства “Армод”, м. Львів

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобовязання приватного підприємства “Армод” передати фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1 технічні паспорти, дозволи, документи, що повязані з експлуатацією на незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 17% у АДРЕСА_1 та зобовязання приватного підприємства “Армод” передати фізичній особі підприємцю ОСОБА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_2 технічні паспорти, дозволи, документи, що повязані з експлуатацією на незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 17% у АДРЕСА_2 та визнання права власності

Суддя Н.Мороз

при секретарі Ю.Шиманській Представники:

від позивачів: ОСОБА_1

від відповідача: н/з

Суть спору:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Львів та фізична особа підприємець ОСОБА_2, м. Львів, звернулись із позовом до приватного підприємства “Армод”, м. Львів, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобовязання приватного підприємства “Армод” передати фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1 технічні паспорти, дозволи, документи, що повязані з експлуатацією на незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 17% у АДРЕСА_1 та зобовязання приватного підприємства “Армод” передати фізичній особі підприємцю ОСОБА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_2 технічні паспорти, дозволи, документи, що повязані з експлуатацією на незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 17% у АДРЕСА_2 та визнання права власності.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.10.2011 р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 17.10.2011 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 17.10.2011р., 27.10.2011р., 09.11.2011р.

Сторони ознайомлені з правами та обовязками, передбаченими у ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними матеріалами.

В судових засіданнях позивачі позов підтримали з мотивів, зазначених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог. Ствердили, зокрема, що придбавши у відповідача незавершений будівництвом будинок готовністю 17% у АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, самостійно за власний кошт завершили виконання робіт. Однак, всупереч п. 4 договору купівлі-продажу від 30.07.2009 р. відповідач не передає їм документи, повязані з експлуатацією будинків. Просять позов задоволити та усунути перешкоди у користуванні майном, передати технічні паспорти, дозволи, документи, що повязані з експлуатацією на незавершені будівництвом житлові будинки та визнати право власності на спірне майно..

Представник відповідача в попередньому судовому засіданні подав відзив на позов, яким проти позову заперечив. Зокрема, зазначив про відсутність у позивачів правовстановлюючих документів на спірне майно; дозволи, документи, що пов»язані з експлуатацією на незавершені будівництвом будинки у відповідача не збережені. В судове засідання 15.11.2011р. не з»явився, проте подав довідку від 25.10.2011р. №01 про те, що до 30.07.2009р. на балансі приватного підприємства «Армод»обліковувалось нерухоме майно: незавершені будівництвом житлові будинки (фундаменти) за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 готовністю 17 процентів по ціні 56640,00 грн. Зазначені незавершені будівництвом житлові будинки були продані та зняті з балансу підприємства 30.07.2009р.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника сторін, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

На балансі ПП „Армод” обліковувалось нерухоме майно- незавершені будівництвом житлові будинки (фундаменти) за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 готовністю 17%, балансова вартість 56640 грн., що підтверджується довідкою від 25.10.2011р.

30.07.2009 р. між позивачами (покупці) та відповідачем (продавець) був підписаний договір купівлі-продажу, згідно із п. 1 якого продавець передає у власність, а покупці приймають і зобовязуються оплатити незавершений будівництвом житловий будинок на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, готовність якого становить 17%. Продаж вчинено за 60000 грн. за кожен обєкт (п. 2). Договір укладено у простій письмовій формі.

Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. Згідно ч. 1 ст. 219 ЦК України, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним. В силу ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. З урахуванням наведеного, вимога позивачів щодо усунення перешкод в користуванні майном та зобов'язання передати технічні паспорти, дозволи, документи, що повязані з експлуатацією на незавершені будівництвом будинки, які ґрунтується на нікчемному правочині, не підлягає задоволенню.

Позивачі посилаються на ту обставину, що незважаючи на нікчемність правочину, домовленості сторін фактично виконувались, що підтверджено актом приймання-передачі до договору купівлі-продажу від 30.07.2009р. З даного акту вбачається, що продавець -ПП «Армод»передав у власність, а покупець-1 ФОП ОСОБА_1 прийняв незавершений будівництвом будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, готовність якого становить 17 відсотків і повністю сплатив його вартість у розмірі 60000,00 грн. та покупець-2 ФОП ОСОБА_2 прийняв незавершений будівництвом житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, готовність якого становить 17 відсотків і повністю сплатив його вартість у розмірі 60000,00 грн.

Крім того в акті зазначено, що на момент передачі технічні характеристики обєкту нерухомості наближені до незадовільних, обєкти являються незавершені будівництвом, перебувають у поганому стані і потребують вкладення грошових коштів для завершення будівництва, з приводу чого сторони претензій одна до одної не мають.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі самостійно за власний рахунок завершили будівництво будинків, що підтверджується договорами підряду №23-1 від 16.08.2010р, №23б-1 від 16.08.2010р., зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва від 20.08.2010р., актами приймання виконаних будівельних робіт за вересень-листопад 2010р. та за березень 2011р., довідками про вартість виконаних будівельних робіт від 30.03.2011р., накладними, товарними чеками. У відповідності до звітів “Про відповідність збудованих індивідуальних житлових будинків за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 державним нормам, стандартам і правилам, які діяли на момент закінчення будівництва”, технічний стан будинків нормальний, будинки закінчені будівництвом та відповідають державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству і можуть використовуватись за призначенням.

У відповідності до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 від 11.04.2011 р., загальна площа будинку становить 144,8 кв.м. У відповідності до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 від 11.04.2011 р., загальна площа будинку становить 144,4 кв.м.

Матеріали справи свідчать, що в силу, зокрема, нікчемності договору купівлі-продажу від 30.07.2009 р., відсутності дозвільних документів, таке завершення будівництва будинків носило характер самовільного будівництва.

Згідно ч. ч. 1 5 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Однак, належних доказів порушення будівництвом будь-чиїх прав, суду не надано. Вимог про знесення не заявлялось. Жодного доказу належності спірного майна іншим особам, ніж позивачам, суду не надано.

У відповідності до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, в частині визнання права власності.

Керуючись ст.ст. 15, 376, 386, 392, 657 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 43, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Визнати за фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на будинок за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 144,4 м2, відповідно до технічного паспорту, складеного 11.04.2011р. ОКП ЛОР «БТІ та ЕО».

3.Визнати за фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, АДРЕСА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності на будинок за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 144,8 м2 відповідно до технічного паспорту, складеного 11.04.2011р. ОКП ЛОР «БТІ та ЕО».

4. Стягнути з приватного підприємства «Армод», м. Львів, вул. Котляревського,45/7 (код ЄДРПОУ 33285797) на користь фізичноі особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судовго процесу.

5. В решті частини позовних вимог - відмовити.

6. Наказ видати, відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 17.11.2011р.