Рішення № 19894572, 02.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.11 Справа№ 5015/5114/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго», м. Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта»в особі Львівської дирекції, м. Львів

про: стягнення 9430 грн. 82 кой.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не зявився;

відповідача: не зявився;

Суть спору: Ухвалою господарського суду від 07.09.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву бід 27.08.2011 року про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди (в порядку регресу) в розмірі 9430 грн. 82 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 17.10.2011 року. Ухвалою господарського суду від 17.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 02.11.2011 року з огляду на неявку представників сторін.

В судове засідання 02.11.2011 року представники сторін повторно не зявилися, вимоги ухвал господарського суду не виконали, причини неявки не повідомили.

Зважаючи на сплив строку вирішення спору передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, суд, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

02.11.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 07.11.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку із невиконанням відповідачем грошових зобовязань. Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»(надалі по тексту рішення - позивач) звернулось з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта»в особі Львівської дирекції (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 9430 грн. 82 коп. витрат по виплаті страхового відшкодування в порядку регресу. Позивач вказує. 14.09.2007 року між ОСОБА_1 та позивачем було укладено договір страхування транспортних засобів № 206-02148-07, предметом якого є страхування автомобіля «Мітсубісі Ланцер», д.н.з. НОМЕР_1.

Внаслідок страхового випадку, що стався з вини водія автомобіля, який був застрахований відповідачем, позивачем понесено витрати в сумі 9630 грн. 87 коп., які позивач просить стягнути з відповідача в рогресному порядку.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 14 вересня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»уклало договір страхування транспортних засобів № 206-02148-07 із ОСОБА_1 на автомобіль «Мітсубісі Ланцер», д. н. з. НОМЕР_1.

29.02.2008 року по вул. Кульпарківська - Перфецького у м. Львові відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого позивачем автомобіля «Мітсубісі Ланцер» д. н. з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля «Фольксваген Гольф»д. н. з. НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_2.

20.03.2008 року, постановою Шевченківського районного суду м. Львова гіо справі № 3-4204/08 року винним в порушенні Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортного засобу автомобіля «Мітсубісі Ланцер»д.н.з. НОМЕР_1, визнано ОСОБА_2, автомобіль якої застрахований відповідачем.

Зазначена дорожнього транспортна подія була визнана страховою, про що було складено страховий акт № 3120/206/201 від 20.03.2008 року та № 1587/206/202 від 08.04.2008 року та складено розрахунок страхового відшкодування, що належить до виплати страхувальнику в загальному розмірі 9630 грн. 87 коп. Платіжними дорученням № 3453 від 14.04.2008 року на суму 8834 грн. 33 коп. та № 7711 від 28.08.2008 року на суму 596 грн. 49 коп. на рахунок страхувальника було здійснено виплату страхового відшкодування на загальну суму 9430 грн. 82 коп.

11.03.2010 року на адресу відповідача, на підставі ст. 1172 Цивільного кодексу України, було направлено регресну вимогу № 734/08, яку до даного часу не задоволено.

Відповідач проти позову не заперечує, однак просить суд відмовити в його задоволенні з підстав пропуску позивачем строку позовної давності, про що викладено у відзиві на позовну заяву № 1432 від 28 вересня 2011 року.

Дані обставини матеріалами справи підтверджуються, представниками сторін не спростовуються.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обгрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України зазначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання кого створює підвищену небезпеку. Джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, здійснення якої створює підвищену ймовірність завдання шкоди через неможливість повного контролю за нею людиною, а також діяльність по використанню, транспортуванню, збереженню предметів, речовин та інших обєктів виробничого, господарського або іншого призначення, які мають такі ж самі властивості. В даному випадку автомобіль небезпечний неможливістю його раптової зупинки. Джерело підвищеної небезпеки має місце там, де діяльність людини може заподіяти шкоду оточуючим під час його експлуатації при зведенні заподіяння шкоди вольовим зусиллям володільця джерела підвищеної небезпеки до можливого мінімуму. Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки полягає в наявності трьох підстав для відповідальності: а) наявність шкоди; б) протиправна дія заподіювана шкоди; в) наявність причинного звязку між протиправною дією та шкодою. Обовязок відшкодування завданої шкоди джерелом підвищеної небезпеки покладається на його володільця.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, а саме; «До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Стаття 116 Цивільного кодексу України встановлює, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Як встановлено судом, розмір виплаченого відшкодування складає 9430 грн. 82 коп.

Згідно ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України за регрес ними зобовязаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання зобовязання, тобто з моменту повної виплати страхового відшкодування. В даному випадку, строк строком здійснення позивачем останнього відшкодування згідно платіжного доручення № 7711 є 28.08.2008 року. Таким чином, трьохрічний термін спливає 28.08.2011 року. Згідно п. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Пункт 2 ст. 255 Цивільного кодексу України зазначає, що письмові заяви та повідомлення, здані до установи звязку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Як вбачається із поштових штемпелів на конверті позивача (29.08.2011 року), яким відправлено позовні матеріали до суду, позивач не пропустив строк позовної давності.

З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення із відповідача витрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 9430 грн. 82 коп.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрата покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 22, 116, 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49. 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта»в особі Львівської дирекції, м. Львів, вул Бортнянського, 12 (код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго», м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, причал № 4 (код СДРГІОУ 33831 166) грошові кошти в розмірі 9430 грн. 82 коп., 102 грн. 00 коп. сплаченого державного мита, 236 грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.