Рішення № 19894286, 08.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.11 Справа № 8/173/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Відкриті інвестиції»», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська торгівельна компанія «СМВ»», м. Луганськ, -

про стягнення 35000 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Дрожановій О.В.,

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник, - довіреність №б/н від 01.12.11 року;

від відповідача представник не зявився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача попередньої плати у сумі 35000,00 грн., здійсненої ним на користь відповідача на виконання досягнутої між ними усної домовленості про пошук відповідачем клієнтів для позивача з метою укладення останнім з ними договорів про надання послуг.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 24.11.11 року до 08.12.11 року у звязку з неявкою відповідача та невиконанням ним вимог суду про надання документів.

До початку судового засідання 08.12.11 року позивач подав клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки до суду не повідомив, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1;22).

У позовній заяві в якості адреси місцезнаходження відповідача вказано: м. Луганськ, вул. Совєтская, 40/28 (а.с.2-4), що також підтверджується довідкою з ЄДР за №11833099 від 22.11.11 року (а.с.20), на яку були спрямовані ухвали суду про порушення провадження по справі та про відкладення її слухання, - при цьому оператор поштового зв'язку повернув до суду обидва потові відправлення з доданням довідки «за зазначеною адресою не проживає»(а.с.16-18; та ін.).

З огляду на викладене суд керується ч.1 ст.64 ГПК України, у якій зазначено, що ухвала про порушення провадження по справі надсилається зазначеним особам (сторонам) за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. Уразі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження по справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою вважається, що ухвала про порушення провадження по справі вручена їм належним чином.

Аналогічна позиція викладена у підпункті 3.6 пункту 3 розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами), де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Позивач не заперечив проти вирішення спору по суті у цьому судовому засіднанні за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи, наявні у ній докази, а також те, що відповідач належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, суд, керуючись ст.4-3,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,43 та 75 ГПК України, вважає за можливе здійснити вирішення цього спору по суті у даному судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

Договірні правовідносини між сторонами по справі відсутні.

Як пояснив позивач, у березні 2011 року він досяг усної домовленості з відповідачем, згідно якій останній зобовязався надати на його користь інформаційно-консультаційні послуги, а саме: здійснити пошук клієнтів для Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Відкриті інвестиції»»(ТОВ «ДК «Відкриті інвестиції»») з метою укладення останнім договорів про надання клієнтам послуг стосовно: приведення всіх установчих документів акціонерних товариств у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства», інформаційного та організаційного забезпечення проведення загальних зборів та проведення документарної форми випуску цінних паперів акціонерних товариств у бездокументарну у відповідності до чинного законодавства України.

На виконання цієї домовленості відповідач виставив позивачеві рахунок-фактуру №СФ-0005 від 28.03.11 року на суму 35000,00 грн., а позивач на підставі платіжного доручення №59 від 31.03.11 року сплатив на користь відповідача грошові кошти у зазначеній сумі.

Позивач пояснив, що не тільки у березні-квітні 2011 року, але і у будь-які інші розумні строки відповідач своє зобовязання не виконав, що змусило його спрямувати на його адресу претензію з вимогою про виконання свого зобовязання або повернення отриманих коштів у семиденний строк, - однак відповідач не вчинив таких дій, у звязку з чим станом на 28.10.11 року він має перед позивачем заборгованість у сумі 35000,00 грн., яку позивач просить з нього стягнути.

Відповідач позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як сказано у ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ), цивільні права та обовязки виникають з дій осіб, які встановлені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, між іншим, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч.1 ст.202 ЦКУ).

Закон (ст. 206 ЦКУ) дозволяє укладати правочини в усній формі у разі, якщо правочин повністю виконується сторонами у момент його вчинення, - при цьому юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Одним з різновидів правочину є договір, який частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу визначено як домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків; він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Договір є укладеним , якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст. 638 ЦКУ).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.ч.1 та 2 ст. 639 ЦКУ).

Правовідносини, які мають місце між сторонами по справі, належать до договору про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ст. 901 ЦКУ).

Відповідно до ч.1 ст. 903 Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.

Наявними у справі доказами підтверджено, що позивач попередньо оплатив вартість послуги, - з огляду на що відповідач як виконавець повинен був керуватися приписами ст. 905 Цивільного кодексу, відповідно до якої строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Позивач стверджує, що виконавець повинен був надати обумовлені домовленістю послуги після оплати ним як замовником їх вартості, - тобто у березні-квітні 2011 року.

Сторони за цим спором, уклавши вищезгаданий усний договір, взяли на себе низку зобовязань.

Відповідно до ст. 509 Кодексу зобовязанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобовязана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобовязання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ). Згідно ст.526 ЦКУ зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутні таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, - при цьому відповідно до ст. 527 ЦКУ боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання.

З обставин справи вбачається, що відповідач припустився порушення своїх зобовязань.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Відповідно до п. 3 статті 611 ЦКУ у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, - сплата неустойки.

Як встановлено частинами 1 та 2 статті 614 ЦКУ, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. За загальним правилом, викладеним у частинах 1-3 статті 623 Цивільного кодексу, встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. В силу ч. 1 ст. 906 Кодексу збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач не ставить питання про стягнення штрафних санкцій, що є його правом.

Відповідач вимоги позивача не оспорив та не спростував.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає приписам ст. 16 Цивільного та ст.20 Господарського кодексів України.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного цивільного законодавства України та з вини якої спір доведено до суду.

Судом взято до уваги те, що позивач звернувся до суду з позовом 31.10.11 року (а.с.15), тобто до набрання чинності Законом України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, ст.ст. 11,16,202,205,509,525-527,530,610-614, 901 та 903 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,44,47-1,49, 75 та 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська торгівельна компанія «СМВ»», ідентифікаційний код 37384668, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул.Совєтська, 40/28, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Відкриті інвестиції»», ідентифікаційний код 35309987, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Цитадельна, 6/8, - основний борг у сумі 35000 (тридцять пять тисяч) грн. 00 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 350 (триста пятдесят) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.12.11 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 12 грудня 2011 року.

Суддя А.П.Середа