Рішення № 19894173, 08.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.11 Справа № 6/226/2011

За позовом

Приватного акціонерного товариства “МТС-Україна”, м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 2 309 грн. 88 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, дов. № 0158/11 від 10.05.2011;

від відповідача - не прибув;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за послуги зв'язку у сумі 465,86 грн., договірних санкцій у сумі 1844,02 грн. за договором про надання послуг мобільного звязку № 2172735/1.11160347 від 30.03.2005 року.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого повноважного представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Так, ухвали суду направлялись відповідачу за адресою АДРЕСА_1, яка є юридичною адресою відповідача та адресою проживання фізичної особи.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин справу слід розглянути в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Закрите акціонерне товариство "Український мобільний зв'язок" згідно п. 1.2 Статуту перейменоване в Приватне акціонерне товариство "МТС Україна", яке є правонаступником усіх прав та обовязків Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок"

30.03.2005 між Закритим акціонерним товариством "Український мобільний зв'язок" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг мобільного зв'язку № 2172735/1.11160347, згідно якого відповідачу наданий телефонний номер НОМЕР_2.

У відповідності до п. 3.1 договору кожному абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними в абонента телефонами. Відповідачу був наданий особовий рахунок 1.11160347.

Пунктом 2.4 договору передбачені обов'язки абонента, зокрема, своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та вносити плату за утримання номера в мережі мобільного зв'язку МТС по всіх телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку (плата за утримання номера в мережі сплачується і в тому разі, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків або за заявою абонента).

Відповідно до п. 3.3 договору відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати вартість наданих послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

За доводами позивача, відповідач, порушення вищеназваних умов оплату відповідних рахунків здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі.

Так, за розрахунком позивача, відповідач має заборгованість за надані послуги за період з 01.12.2008 по 01.03.2009 в сумі 465 грн. 86 коп.

Оскільки відповідач мав заборгованість за надані послуги строк дії договору було припинено на підставі розділу 5 договору.

Відповідно до п.1.3 додаткової угоди № 4091526 до договору сторони передбачили, що забезпеченням виконання зобовязань абонента є договірна санкція встановлена на підставі ст. 546 ЦК України у розмірі 2,74 грн. за кожен день. У звязку з тим, що відповідачем неналежним чином виконувалися умови договору щодо оплати наданих послуг, позивачем була нарахована договірна санкція в розмірі 1 844 грн. 02 коп. Оскільки відповідачем сума боргу в добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.5 ст. 33 ЗУ «Про телекомунікації», споживачі зобовязані своєчасно виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Як було вказано вище, між сторонами у справі був укладений договір № 2172735/1.11160347 від 30.03.2005. Як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання умов вказаного договору відповідачу надавалися відповідні послуги звязку, які відповідач в повному обсязі не оплатив, у звязку з чим за період з 01.12.2008 по 01.03.2009 утворилась заборгованість в сумі 465 грн. 86 коп. Відповідач доказів оплати заборгованості не надав, позовні вимоги в цій частині не оспорив.

Виходячи з матеріалів справи та наведених вище обставин слід зазначити, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача договірних санкцій в сумі 1 844 грн. 02 коп., то позовні вимоги в частині їх стягнення є обґрунтованими та підлягаю задоволенню. Таке, як було наведеного вище додатковою угодою до договору сторони узгодили можливість застосування позивачем договірної санкції відповідно до ст. 546 ЦК України.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. В даному випадку сторони узгодили застосування певного виду забезпечення виконання зобовязань, у звязку з чим нарахування позивачем 1 844 грн. 02 коп. є правомірним та позовні вимоги в цій частині слід також задовольнити.

За таких обставин, позов слід задовольнити повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь: - Приватного акціонерного товариства «МТС-Україна», м. Київ, вул. Лейпцизька, б. 15, код ЄДРПОУ 14333937, заборгованість у сумі 465 грн. 86 коп., договірну санкцію в сумі 1 844 грн. 02 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 09.12.2011.

Суддя Т.А.Василенко