ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.11 Справа № 28/197/2011
Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Антоновій І.В., розглянувши матеріали за позовом
Хмельницького комунального підприємства «Спецкомунтранс», м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східспецтехніка", м. Луганськ
про стягнення 56 297 грн. 40 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув
в с т а н о в и в:
суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 17 279 грн. 40 коп., штрафу у сумі 39 018 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, що не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Представники сторін до судового засідання не прибули, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.11.2011, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 ГПК України не скористалися.
Позивач у позові просив справу розглянути без участі свого представника.
Суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін, явка яких не визнавалась судом обов’язковою.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
07.03.2011 у віснику державних закупівель № 28(474) за № 002094 опубліковано оголошення Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс" про закупівлю автомобілів спеціальних та спеціалізованих КО-437 на шасі автомобіля КАМАЗ –43253 (або його еквівалент).
Згідно оголошення на конкурсні торги надійшло три пропозиції від учасників процедури закупівлі, які були відкриті на засіданні комітету конкурсних торгів 14.04.2011.
За результатами розгляду запропонованої документації комітету конкурсних торгів переможцем визнано ТОВ "Східспецтехніка".
23.05.2011 сторонами у справі укладеного договір № 23/05 про закупівлю товару за державні кошти, за умовами якого учасник (відповідач) зобов’язується у травні 2011 року поставити замовнику (позивачу) товар (або його еквівалент), зазначений в документації конкурсних торгів, а замовник –прийняти та оплатити товар.
Ціна цього договору становить 557 400 грн., у т.ч. ПДВ (п. 3.1.).
Розрахунки проводяться шляхом 100% оплати замовником протягом 30 днів після поставки товару та підписання сторонами акту приймання-передачі товару (п. 4.1).
Строк поставки товару –не пізніше 31.05.2011 (п. 5.1).
Відповідно до п. 7.2. договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань при закупівлі товару за бюджетні кошти учасник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день затримки, а у разі здійснення попередньої оплати учасник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.
Пунктом 7.3 договору встановлені види порушень та санкцій за них, а саме: штраф у розмірі 20% за порушення умов зобов’язання щодо якості товару; пеня у розмірі 0,1% вартості товару за кожний день прострочення виконання зобов’язання, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
За твердженням позивача, відповідач у строк, обумовлений договором, товар не поставив, тому позивач звернувся до відповідача 02.07.2011 з претензією № 1016 від 01.07.2011, в якій повідомив відповідача про розірвання договору з 01.07.2011 та про нарахування йому пені у сумі 17 279 грн. 40 коп. та штрафу у сумі 39 018 грн., які пропонував відповідачу погасити.
Дана претензія залишена відповідачем без відповіді, вимоги позивача –без задоволення, що стало підставою для звернення з даним позовом.
Правовідносини сторін виникли внаслідок укладення договору № 23/05 про закупівлю товару за державні кошти від 23.05.2011.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Договором визначені зобов’язання сторін і строк їх виконання. Зобов’язання учасника у договорі (відповідача у справі) по поставці товару повинно бути виконано до 31.05.2011.
Матеріалами справи підтверджений факт прострочення відповідачем виконання свого зобов’язання по поставці товару до 31.05.2011, що свідчить про неналежне виконання відповідачем умов договору.
Позивачем пеня нарахована у відповідності до п. 7.3. договору, яка складає 17 279 грн. 40 коп. за період з 01.06.2011 по 01.07.2011.
В обґрунтуванні від 31.10.2011 № 1669 позивач зазначив, що у застосуванні пунктів договору (п. 7.2 або п. 7.3) щодо нарахування пені останній покладається на думку суду.
У додатку до листа № 1774 від 01.11.2011 позивач підтвердив свою позицію щодо застосування п. 7.3 договору при нарахуванні пені.
Відповідно до п. 7.2. договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань при закупівлі товару за бюджетні кошти учасник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день затримки, а у разі здійснення попередньої оплати учасник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.
Пунктом 7.3 договору встановлені види порушень та санкцій за них, а саме: штраф у розмірі 20% за порушення умов зобов’язання щодо якості товару; пеня у розмірі 0,1% вартості товару за кожний день прострочення виконання зобов’язання, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Отже, і п. 7.2, і п. 7.3 договору передбачають розмір і порядок застосування штрафних санкцій, у т.ч. пені.
Таким чином, позивач при обрахуванні пені має право застосувати один із пунктів договору, у даному випадку позивач застосував п. 7.3 договору.
Оскільки зобов’язання відповідача не є грошовим зобов’язанням, то Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не повинен бути застосований до даних відносин.
Таким чином, обґрунтованим розміром пені у відповідності до п. 7.3. договору за період з 01.06.2011 по 01.07.2011 є 17 279 грн. 40 коп., яка підлягає до задоволення у цьому розмірі.
Штраф позивачем обрахований у відповідності до п. 7.3 договору і складає 7% від 557 400 грн. (ціни договору), що становить 39 018 грн., який підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.
Оскільки відповідачем доказів здійснення поставки не надано, заперечень щодо вірності розрахунку суми пені та штрафу не надійшло, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими в повному обсязі.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачу підлягають поверненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені платіжним дорученням № 1763 від 09.09.2011 за невірними реквізитами. Доказами належної сплати даних витрат за належними реквізитами є надане позивачем платіжне доручення № 2185 від 27.10.2011.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов Хмельницького комунального підприємства «Спецкомунтранс»до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східспецтехніка" про стягнення 56 297 грн. 40 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східспецтехніка", м. Луганськ, вул. Совєтська, 40, ідентифікаційний код 35844512, на користь Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс", м. Хмельницький, вул. Толстого, 1, ідентифікаційний код 03356565, пеню у сумі 17 279 грн. 40 коп., штраф у сумі 39 018 грн. 00 коп., державне мито у сумі 562 грн. 97 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс", м. Хмельницький, вул. Толстого, 1, ідентифікаційний код 033565651, невірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу платіжним дорученням № 1763 від 09.09.2011 у сумі 236 грн. 00 коп., видавши його з матеріалів справи позивачу.
Підставою для повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є дане рішення, скріплене гербовою печаткою суду, та оригінал платіжного доручення № 1763 від 09.09.2011 .
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 09.12.2011.
Суддя І.В. Семендяєва
Судове рішення № 19894116, Господарський суд Луганської області було прийнято 06.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 28/197/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: