Рішення № 19893892, 30.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.11                                                                                 Справа № 19/180/2011

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Танцювально-спортивний клуб „Дончанка”, м.Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будтехтранс”, м.Луганськ

про стягнення 505531 грн. 64 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –представник не прибув;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача за договором купівлі-продажу №07/12/10/1 від 07.12.2010 основного боргу в сумі 535000 грн. 00 коп., пені в сумі 39370 грн. 14 коп., індексу інфляції в сумі 26161 грн. 50 коп.

Клопотанням б/н від 28.11.2011 позивач просив розглянути справу без його участі.

Суд вважає можливим задовольнити вказане клопотання.

Заявою про зменшення позовних вимог б/н від 11.11.2011 позивач повідомив, що відповідач частково повернув суму передплати, а саме: 02.03.2011 –20000 грн. 00 коп., 10.06.2011 –20000 грн. 00 коп., 07.09.2011 –45000 грн. 00 коп., 10.11.2011 –10000 грн. 00 коп., та просив суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 440000 грн. 00 коп.

Дана заява була розглянута у судовому засіданні 30.11.2011 та підлягає задоволенню частково, в частині зменшення позовної вимоги стосовно стягнення передплати, оскільки зменшення розміру позовних вимог передбачає зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (зменшення ціни позову, зменшення кількості товару тощо). Як вбачається із поданої заяви, позивач фактично просить стягнути суму передплати, а відносно пені та інфляційних нарахувань позивач не висловився, тому суд не може прийняти вказану заяву, враховуючи приписи ст.22 Господарського процесуального кодексу України, до розгляду, оскільки такі дії кваліфікуються як часткова відмова від позовних вимог.

Тобто справа розглядається з урахуванням зменшення позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 №01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Танцювально-спортивний клуб „Дончанка” (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Будтехтранс” (продавець, відповідач) 07.12.2010 був укладений договір купівлі-продажу №07/12/10/1 (далі-договір), за умовами якого продавець зобов”язався поставити та передати у власність покупця самоскид КАМАЗ 65201, 2008 року випуску, в кількості 1 шт., а покупець зобов”язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору сторони визначили, що загальна сума договору складає 575000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.2.1.1 договору перша частина оплати від загальної суми договору складає 345000 грн. 00 коп., що складає 60%, оплачується в день підписання договору купівлі-продажу та виставлення рахунку, а п.2.1.2 –друга частина оплати від загальної суми договору складає 230000 грн. 00 коп., що складає 40%, оплачується покупцем на розрахунковий рахунок продавця за 7 днів до готовності до відвантаження. Обидві частини перераховуються покупцем на розрахунковий рахунок продавця і складає в сумі 100% оплати.

Підставою для платежу покупця є: рахунок-фактура та договір купівлі-продажу (п.2.2).

Згідно п.3.5 строк поставки товару 21 робочий день з моменту підписання договору купівлі-продажу і внесення оплати п.2.1 на розрахунковий рахунок продавця.

В п.3.11 договору сторони домовились, що у випадку прострочення строку поставки товару продавцем, в строки, вказані в п.3.5 даного договору, продавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочення.

На виконання вказаних умов договору позивач перерахував відповідачу передплату у розмірі 100%, тобто в сумі 575000 грн. 00 коп., що підтверджено матеріалами справи (а.с.16-17).

Відповідач взяті на себе зобов’язання в передбачений договором строк не виконав.

07.02.2011 між сторонами було укладено та підписано додаткову угоду №1 до договору, в якій сторони змінили п.1.1 договору, виклавши його в наступній редакції „п.1.1 Продавець зобов’язується поставити та передати у власність покупця самоскид КАМАЗ 6520, 2008 року випуску, в кількості 1 шт., а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору”, п.1.2 також змінений „п.1.2.Загальна сума договору складає: всього 535000 грн. 00 коп., враховуючи ПДВ”, п.3.5 „Строк поставки товару до 20 лютого 2011 з моменту підписання договору купівлі-продажу і внесення оплати п.2.1 на розрахунковий рахунок продавця”.

Таким чином сторони змінили предмет та його ціну за договором купівлі-продажу №07/12/10/1 від 07.12.2010.

Відповідач в свою чергу перерахував позивачу різницю вартості товару у сумі 40000 грн. 00 коп., але в передбачений додатковою угодою строк, 20.02.2011, товар не поставив, в зв”язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Проаналізувавши зміст договору №07/12/10/1 від 07.12.2010, суд дійшов висновку, що умовами договору сторони не передбачили права покупця вимагати повернення попередньої оплати у випадку невиконання чи несвоєчасного виконання відповідачем зобов’язання в частині поставки обладнання.

Відповідно до ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 220 Господарського кодексу України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитись від прийняття виконання.

Аналогічне положення передбачене ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов’язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань.

Відповідно до ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних обов’язків з поставки самоскида КАМАЗ, позивач відповідно до приписів законодавства має право відмовитись від прийняття автомобілю та вимагати повернення попередньої оплати.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

24.06.2011 позивач звернувся до відповідача з претензією №51 (а.с.18-19, 23), в якій просив повернути суму передплати в розмірі 535000 грн. 00 коп.

Таким чином, з моменту отримання вказаної претензії відповідачем, він повинен був у 7-денний термін, як це передбачено приписами ст.530 Цивільного кодексу України, повернути позивачу суму передплати 535000 грн. 00 коп., але в свою чергу відповідач здійснив лише часткове повернення у розмірі 95000,00 грн.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню і стягненню з відповідача є сума передплати в розмірі 440000 грн. 00 коп.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за період з 20.02.2011 по 28.07.2011 в сумі 39370 грн. 14 коп. Вказана вимога задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.3.11 договору сторони домовились, що у випадку прострочення строку поставки товару продавцем, в строки, вказані в п.3.5 даного договору, продавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочення.

Таким чином, сторони передбачили відповідальність у вигляді пені за прострочення строку поставки товару, а не за неповернення передплати, а тому відсутні підстави для нарахування та стягнення пені.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

На підставі зазначеної норми позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування за період з лютого 2011 року по червень 2011 року.

В даному випадку посилання позивача на ст.625 Цивільного кодексу України в обґрунтування розміру інфляційних нарахувань є неправомірним, оскільки вказана стаття передбачає відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а відповідач за умовами договору мав зобов’язання з поставки товару, а неповернення попередньої оплати не є порушенням договірного зобов’язання в розумінні ст.611 Цивільного кодексу України.

Таким чином у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 30.11.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Танцювально-спортивний клуб „Дончанка”, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будтехтранс”, м.Луганськ, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будтехтранс”, м.Луганськ, вул.Совєтская, б.40, офіс 105, код 36409136 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Танцювально-спортивний клуб „Дончанка”, м.Донецьк, вул.Молодих Шахтарів, б.8В, код 33912868 суму передплати у розмірі 440000 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 4400 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 172 грн. 91 коп., видати наказ позивачу.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 05.12.2011.

Суддя                                                             Т.В. Косенко

Секретар судового засідання                                                   І.В.Хухрянська

вих.№          

2                    

05.12.2011

Надр. 3 прим.                                                                                                     

1-до справи                                                                                                    

2-позивачу: вул.Молодих Шахтарів, 8В, м.Донецьк, 83121 (рекомендованою)

3- відповідачу: вул.Совєтская, 40, офіс 105, м.Луганськ, 91055 (рекомендованою)