Рішення № 19893852, 01.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.11 Справа № 26/218/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства „Робоче ресурсна група „Енвей”, м.Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „МКЛ”, м.Луганськ

про стягнення 47265 грн. 79 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача не прибув;

від відповідача представник за довіреністю ОСОБА_1., довіреність б/н від 12.01.2011.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №10/12/10 від 10.12.2010 в сумі 44738 грн. 96 коп. та пені в сумі 2526 грн. 83 коп.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11727823 від 14.11.2011 правильною адресою відповідача є: вул.Совєтская, б.76, офіс 1409, м.Луганськ, що приймається судом до уваги.

Позивач клопотанням від 25.11.2011 просив розглянути справу без участі представника, а також повідомив. Що ніякого договору про заміну боржника не підписував.

Суд, з урахуванням думки відповідача, вважає можливим задовольнити вказане клопотання та розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Приватним підприємством „Робоче ресурсна група „Енвей” (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „МКЛ” (покупець, відповідач) 10.12.2010 був укладений договір поставки №10/12/10 в редакції протоколу узгодження (далі-договір), за умовами якого постачальник зобовязався передати у власність покупця заморожені полуфабрикати (товар) протягом строку дії договору в асортименті, вказаному в заявці покупця, а покупець зобов”язався приймати та своєчасно оплачувати товар на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору сторони визначили, що повний асортимент товару, що поставляється по даному договору, вказується в додатку (специфікації) до договору.

Відповідно до п.2.1 договору постачальник зобовязався виконати поставку товару на підставі письмових заявок покупця, підтверджених письмово, печаткою постачальника.

Згідно п.2.2 поставка здійснюється не пізніше 7 днів з дня підтвердження постачальником заявки покупця. Доставка товару здійснюється транспортом постачальника. Постачальник здійснює завантаження товару своїми силами і за свій рахунок, а покупець зобовязаний прийняти товар і здійснити його вивантаження. Покупець зобовязується надати необхідні технічні умови для підключення до транспортного засобу з метою запобігти його псуванню.

В п.2.6 договору сторони домовились, що товар поставляється на деревяних піддонах, які є неповерненою тарою. Вартість тари включена в вартість товару.

Згідно п.4.1 договору ціна на товар визначається згідно додатку (специфікації), діючого на момент поставки товару.

Відповідно до п.4.3 оплата за поставлений товар здійснюється протягом 37 календарних днів з дати фактичного отримання товару покупцем, вказаної в видатковій накладній.

Покупець відзначає отримання товару на видатковій накладній підписом і печаткою (або штампом) (п.4.4).

Згідно п.5.1 договору за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, передбачених п.4.3 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми неоплаченого товару, за кожен календарний день прострочення платежу.

На виконання умов договору сторонами було підписано специфікацію №1 від 10.12.2010, в якій було узгоджено ціну товару, що поставляється.

За видатковою накладною №РН-0000400 від 18.04.2011 (а.с.22) відповідачем було отримано товар на загальну суму 77743 грн. 26 коп.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 44738 грн. 96 коп., що відповідачем не оспорюється, та стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Договір №10/12/10 від 10.12.2010 за своєю правовою природою є договором поставки, до якого застосовуються відповідні положення Цивільного та Господарського кодексів України., в т.ч. параграфу 3 глави 54 Цивільного кодексу України та параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, враховуючи викладені приписи законодавства та матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар за договором №10/12/10 від 10.12.2010 в сумі 44738 грн. 96 коп.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, передбачених п.4.3 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми неоплаченого товару, за кожен календарний день прострочення платежу.

Таким чином нарахована позивачем пеня за період з 27.05.2011 по 06.10.2011 в сумі 2526 грн. 83 коп. є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 01.12.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства „Робоче ресурсна група „Енвей” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „МКЛ” задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „МКЛ”, вул.Совєтская, б.76, офіс 1409, м.Луганськ, код 32065760 на користь Приватного підприємства „Робоче ресурсна група „Енвей”, провулок Генерала Вишневського, б.1, кв.25, м.Одеса, код 33721580 заборгованість за договором поставки №10/12/10 від 10.12.2010 в сумі 44738 грн. 96 коп., пеню в сумі 2526 грн. 83 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 472 грн. 66 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 05.12.2011.

Суддя С.С. Єжова

Помічник суддіС.І. Заєць