Рішення № 19893801, 28.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.11 Справа № 17/158/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне обєднання”, м. Луганськ

до Публічного акціонерного товариства Кремінський завод “Хімавтоматика”, м. Кремінна Луганської області

про стягнення 96399 грн. 31 коп.

Суддя Фонова О.С.

в присутності представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Кремінським МВ УМВС України в Луганській області 07.11.00, довіреність № 58 від 01.01.11;

від відповідача: не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за активну електричну енергію у сумі 76056,50 грн., боргу по компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 15916,88 грн., інфляційних нарахувань у сумі 581,67 грн., пені за прострочення оплати спожитої електричної енергії у сумі 3001,23 грн., 3% річних у сумі 843,03 грн., за договором про постачання електричної енергії №411 від 09.06.2008.

Відповідач відзивом від 20.10.2011 № 285 на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує, та зазначає, що борг за спожиту активну електроенергію складає 66556,50 грн. , оскільки ним було сплачено 9500,00 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між ТОВ “Луганське енергетичне обєднання” (позивач у справі), як Постачальником, та Відкритим акціонерного товариства Кремінський завод “Хімавтоматика”, назва якого змінена на Публічне акціонерне товариство Кремінський завод “Хімавтоматика” (відповідач у справі), як Споживачем, було укладено договір на постачання електричної енергії № 411 від 09.06.2008, за яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електричних установок Споживача з загальною приєднаною потужністю 5,0 кВт, а Споживач зобовязується оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами додатку «Порядок розрахунків»до Договору.

Згідно п. 2.3.3 Договору Споживач для визначення величини спожитої електроенергії зобовязаний щомісячно зобовязується щомісячно 15-го числа згідно з Додатком «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії»знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за формою, наведеною в Додатку «Форма «Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку»та надавати його позивачу.

Згідно до п. 3 Додатку до Договору «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії»у разі неподання Споживачем даних про обсяги спожитої електричної енергії в зазначений у п. 2 Договору, термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим споживанням за попередній період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Відповідно до п. 9 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору кінцевий розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, а також надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

На виконання умов вказаного договору позивачем були надані послуги в повній мірі та поставлено електричну енергію відповідачеві у квітні серпні 2011 року на сумі 84561,44 грн.

Однак, відповідачем умови договору по сплаті спожитої активної електроенергії у встановлені строки не виконано, на дату подання позову сплатило частково 8504,93 грн., внаслідок чого, за ним утворилась заборгованість за послуги надані у квітні серпні 2011 року в сумі 76056,50 грн., та заборгованість за перетікання реактивної електроенергії за листопад 2010 року серпень 2011 року в сумі 15916,88 грн. (сплачено частково 4012,60 грн.), яку відповідач не погасив у строк, зазначений у п. 9 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору. У звязку з зазначеним, позивач звернувся до суду з позовними вимогами.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії у сумі 15916,88 грн., 3% річних у сумі 843,03 грн., інфляційних нарахувань у сумі 581,67 грн., за періоди, згідно наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем електричної енергії відповідачу, на виконання умов Договору, та виставлення рахунків на її оплату. Однак, зобовязання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої у квітні серпні 2011 року активної електроенергії в сумі 76056,50 грн. та плати з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за листопад 2010 року - серпень 2011 року у сумі 15916,88 грн. в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами та не спростовано відповідачем.

Поте, згідно виписок по рахунку позивача відповідачем 18.10.2011 було сплачено 9500,00 грн. та 17.11.2011 було сплачено 2000,00 грн. без вказання призначення платежу.

Позивачем з посиланням на пункт 10 Додатку до Договору «Порядок розрахунків»було вірно зараховано вказані оплати в рахунок погашення заборгованості з найдавнішим терміном виникнення, тобто в погашення боргу за активну електроенергію, спожиту в квітні 2011 року.

Таким чином, стосовно боргу за активну електроенергію в сумі 11500,00 грн. провадження у справі слід припинити на підставі п.11 ч.1 статті 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору, оскільки погашення відбулось вже після звернення позивач з позовом до суду (04.10.2011 згідно календарного штемпеля на конверті).

В решті вимог щодо стягнення вартості активної електроенергії в сумі 64556,50 грн. та послуг з перетікань реактивної електроенергії в сумі 15916,88 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені на борг, що виник у травні-серпні 2011 року в сумі 3001,23 грн. за період згідно наданого розрахунку.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань передбачена сторонами у п. 4.4.1 Договору у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення.

Отже, зазначена пеня є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних у сумі 843,03 грн., нарахованих за борг, що виник у листопаді 2010 року серпні 2011 року та інфляційних нарахувань у сумі 160,33 грн. нарахованих на той самий борг, за періоди згідно наданого до матеріалів справи розрахунку, слід зазначити, що відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань є обґрунтованими, вірно нарахованими, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, проте з віднесенням судових витрат на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України, з огляду на оплату боргу вже після доведення спору до суду.

Відповідно до пункту «а»частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993, державне мито з заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, сплачується у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ціна позову складає 96399,31 грн., отже державне мито складатиме 969,99 грн., тоді як позивачем сплачено 1044,34 грн. за платіжним дорученням № 27751 від 26.09.2011, що міститься в матеріалах справи. Зайве сплачене державне мито у сумі 74,35 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п.11 ч.1 ст. 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Кремінський завод “Хімавтоматика”, м. Кремінна Луганської області, вул. Куйбишева, 161, ідентифікаційний код 04699244, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання», м. Луганськ, кв. Гайового, 35а, ідентифікаційний код 31443937 заборгованість за активну електроенергію у сумі 64556,50 грн. на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260303289060 в філії ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Кремінський завод “Хімавтоматика”, м. Кремінна Луганської області, вул. Куйбишева, 161, ідентифікаційний код 04699244, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання», м. Луганськ, кв. Гайового, 35а, ідентифікаційний код 31443937, заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії у сумі 15916,88 грн., пеню в сумі 3001,23 грн., інфляційні нарахування в сумі 581,67 грн., 3% річних у сумі 843,03 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 963,99 грн. інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. на поточний рахунок № 2600518818 в ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007.

4. В решті вимог провадження у справі припинити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання», м. Луганськ, кв. Гайового, 35а, ідентифікаційний код 31443937, зайве сплачене державне мито у сумі 74,35 грн.

Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 05.12.2011.

Суддя О.С. Фонова