Рішення № 19893409, 22.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.11 Справа № 26/217/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Торгового Дому „ТАНА” Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Сєвєродонецьк Луганської області

до Луганського учбово-виробничого обєднання „УТОС”, м.Луганськ

про стягнення 58027 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача начальник відділу маркетингу ОСОБА_2, довіреність б/н від 14.11.2011;

адвокат ОСОБА_1, довіреність б/н від 21.11.2011;

від відповідача представник за довіреністю ОСОБА_3, довіреність б/н від 26.08.2011;

представник за довіреністю ОСОБА_4, довіреність б/н від 17.05.2011.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №36 від 30.03.2007 в сумі 58027 грн. 00 коп.

Відповідач заявою б/н від 15.11.2011 просив застосувати до позову строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач запереченням б/н від 18.11.2011 доводи відповідача в частині застосування позовної давності відхилив, оскільки відповідач постійно на протязі спірного періоду проводив часткові оплати та надав копії відповідних платіжних документів.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 15.11.2011 та 18.11.2011 оголошувались перерви.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Торговим Домом „ТАНА” товариства з обмеженою відповідальністю (позивач, постачальник) та Луганським учбово-виробничим обєднанням „УТОС” (відповідач, покупець) 30.03.2007 був укладений договір поставки товару №36 (далі-договір), за умовами якого постачальник зобовязався передати у власність покупця полімерні матеріали (товар) відповідно до специфікацій, а покупець зобовязався прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1).

Специфікації є невідємними частинами договору.

Згідно п.2.1 договору ціни на товар вказуються в специфікаціях, які є невідємною частиною договору.

Відповідно до п.2.3 умови оплати товару обумовлюються в специфікаціях.

Датою передачі товару покупцю є дата, зазначена в видатковій накладній і завірена підписом представника покупця (п.2.4 договору).

На виконання вказаних умов договору між сторонами за специфікаціями, які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств, в т.ч. №13 від 14.12.2007, №14 від 31.01.2008 та №15 від 13.02.2008 відповідачу було поставлено товар.

В даних специфікаціях сторони обумовили умови оплати товару: відстрочка платежу 21 календарний день з моменту передачі товару покупцю.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставлений позивачем товар за специфікаціями №13 від 14.12.2007, №14 від 31.01.2008 та №15 від 13.02.2008 отримав на підставі видаткових накладних №ТД-1524 від 14.12.2007, №ТД-132 від 13.02.2008, №ТД-93 від 31.01.2008 (а.с.11-13) та відповідних довіреностей (а.с.14-16).

Отриманий товар відповідач вчасно і в повному обсязі не оплатив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 58027 грн. 00 коп., за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Сторонами в специфікаціях до договору передбачено умову оплати з відстрочкою платежу 21 календарний день з моменти передачі товару покупцю.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Враховуючи викладені приписи законодавства позивачем доведено, а відповідачем не спростовано порушення останнім зобовязань за договором №36 від 30.03.2007 в частині оплати поставленого товару, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 58027 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Доводи відповідача, викладені в заяві про застосування до позовних вимог строків позовної давності є необґрунтованими, враховуючи наступне.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначений загальний строк позовної давності в три роки.

Відповідно до ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Враховуючи часткові проплати відповідача, які останній проводив протягом 2008 року, суд дійшов висновку, що строк позовної давності переривався.

Доводи відповідача, що із документів на оплату і із акту звірення розрахунків не вбачається, що ці документи відносяться саме до цього договору, суд також вважає необгрунтованими, оскільки інших договорів відповідачем е надано, а представник позивача усно в судовому засіданні пояснив, що інших договорів між сторонами не існує.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Зайве сплачені позивачем при поданні позовної заяви за квитанцією №1793040 від 27.09.2011 витрати по державному миту в сумі 41 грн. 78 коп. підлягають поверненню з Державного бюджету України на підставі п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

У судовому засіданні 22.11.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1.Позов Торгового Дому „ТАНА” товариства з обмеженою відповідальністю до Луганського учбово-виробничого обєднання „УТОС” задовольнити повністю.

2.Стягнути з Луганського учбово-виробничого обєднання „УТОС”, вул.Щорса, б.26, м.Луганськ, код 05513508 на користь Торгового Дому „ТАНА” товариства з обмеженою відповідальністю, провулок Ломоносова, б.7, м.Сєвєродонецьк Луганської області, код 24195267 заборгованість за договором №36 від 30.03.2007 в сумі 58027 грн. 00 коп., державне мито в сумі 580 грн. 27 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Торгового Дому „ТАНА” товариства з обмеженою відповідальністю, провулок Ломоносова, б.7, м.Сєвєродонецьк Луганської області, код 24195267 зайве сплачені за квитанцією №1793040 від 27.09.2011 витрати по державному миту в сумі 41 грн. 78 коп.

Повернення витрат по державному миту здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 28.11.2011.

Суддя С.С. Єжова

Помічник суддіС.І. Заєць