Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.11 Справа № 19/177/2011
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю „АВМ Ампер”, м.Кременчук Полтавської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТД „Проминвестгрупп”, м.Луганськ
про стягнення 150000 грн. 16 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача –представник не прибув;
від відповідача –представник не прибув.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача передплати в сумі 150000 грн. 16 коп.
Сторони не скористалися наданим їм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних представників у судовому засіданні, хоча були належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу № 9101900556768, позивачу були об"явлені дата та час в судовому засіданні 09.11.2011, де був присутній його представник.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.
Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.
Позивач подав клопотання №2374 від 15.11.2011, в якому просить суд розглянути справу за відсутності його представника.
Дане клопотання було розглянуто у судовому засіданні та визнано таким, що підлягає до задоволення.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.
Як зазначив позивач, на підставі попередньої домовленості між Товариством з обмеженою відповідальністю „АВМ Ампер” (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТД „Проминвестгрупп” (відповідач) було досягнуто усної домовленості про постачання відповідачем балки двотавр 70 ш3 (долі –товар) на загальну суму 400000 грн. 16 коп. з урахуванням ПДВ.
На підставі виставлених відповідачем рахунків-фактури №СФ-90201 від 09.02.2011 та №СФ-93091 від 09.03.2011 (а.с.9-10) позивач здійснив часткову передплату, що підтверджується платіжними дорученнями №653 від 10.02.2011 на суму 100000 грн. 00 коп., №117 від 22.02.2011 на суму 100000 грн. 16 коп., №1455 від 01.04.2011 на суму 50000 грн. 00 коп.(а.с.11-13).
Позивач на виконання вказаних домовленостей отримав від відповідача товар в кількості 20 тон на загальну суму 100000 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-11021103 від 16.02.2011 (а.с.14).
Інших поставок, як зазначив позивач, що відповідачем не оспорено, між сторонами не було.
Оскільки поставки товару відповідачем не здійснювались, позивач звернувся до нього з вимогою №2022 від 03.10.2011 про повернення суми передплати, на яку не був поставлений товар, яку останній отримав 05.10.2011 (а.с.16-18).
Дана вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань) є, зокрема, договір.
Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачена форма окремих видів договорів купівлі-продажу.
В даному випадку дії сторін, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, здійснення часткової передплати позивачем товару та часткова поставка товару відповідачем за видатковою накладною №РН-11021103 та прийняття товару позивачем, свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Згідно ч.ч.1, 2 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Оскільки сторонами по справі письмового договору поставки укладено не було, то і сторони не передбачили права покупця (позивача у справі) вимагати повернення попередньої оплати у випадку невиконання чи несвоєчасного виконання відповідачем зобов’язання в частині поставки товару.
Але, згідно ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно статті 220 Господарського кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитись від прийняття виконання.
Відповідно до ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов’язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань.
Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач перерахував відповідачу передплату за поставлений у майбутньому товар.
Оскільки, враховуючи обставини справи, відповідач здійснив тільки часткову поставку оплаченого товару, позивач відповідно до приписів законодавства має право відмовитись від прийняття товару та вимагати повернення попередньої оплати.
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи викладене, позивач звернувся до відповідача з вимогою №2022 від 03.10.2011 (а.с.16), в якій просив повернути суму передплати в розмірі 150000 грн. 16 коп.
Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача про стягнення з відповідача передплати в сумі 150000 грн. 16 коп.
Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності боргу не подав.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” зайве сплачене позивачем державне мито в сумі 00 грн. 01 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.
У судовому засіданні 23.11.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „АВМ Ампер”, м.Кременчук Полтавської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТД Проминвестгрупп”, м.Луганськ, задовольнити у повному обсязі.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТД Проминвестгрупп”, м.Луганськ, вул.Артема, б.417А, код 36562542 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АВМ Ампер”, Полтавська область, м.Кременчук, вул.Красіна, б.6, код 30484951 суму попередньої оплати в розмірі 150000 грн. 16 коп., державне мито в сумі 1500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АВМ Ампер”, Полтавська область, м.Кременчук, вул.Красіна, б.6, код 30484951 зайве сплачене за платіжним дорученням № 4333 від 03.10.2011 державне мито в сумі 00 грн. 01 коп.
Повернення державного мита здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 28.11.2011.
Суддя Т.В. Косенко
Помічник судді Г.А.Кравцова
вих.№
2
28.11.2011
Надр. 3 прим.
1-до справи
2-позивачу: вул.Красіна, 6, м.Кременчук Полтавської області (рекомендованою)
3- відповідачу: вул.Артема, 417А, м.Луганськ, 91000 (рекомендованою)
Судове рішення № 19893397, Господарський суд Луганської області було прийнято 23.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 19/177/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: