Рішення № 19893274, 22.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.11 Справа № 26/187/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”, м.Сєвєродонецьк Луганської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 21331 грн. 99 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача начальник юридичного відділу ОСОБА_2. довіреність №12-01-152/1413 від 21.09.2011;

відповідач підприємець ОСОБА_1, паспорт серії ЕК №НОМЕР_1, виданий Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області 11.11.1996.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача за договором №494 від 10.10.2007 заборгованості в сумі 10502 грн. 47 коп., пені в сумі 10502 грн. 47 коп., індексу інфляції в сумі 184 грн. 93 коп., 3% річних в сумі 142 грн. 12 коп.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Державним підприємством „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль” (позивач, енергопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, споживач) 10.10.2007 був укладений договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №494, за умовами якого енергопостачальна організація прийняла на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1 договору).

Відповідно до п.2.1 теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води на опалення в період опалювального сезону у приміщення за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 61,80 кв.м.

Згідно до п.4.2.2 договору споживач зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії споживачем в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

В п.5.1 договору сторони домовились, що облік споживання теплової енергії проводиться за прилади обліку, у разі їх відсутності розрахунковим способом.

Відповідно до п.6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць), встановлених виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради.

Згідно п.6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 7.2.3 договору сторони визначили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, нараховується пеня за 1 рік в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

На виконання вказаних умов договору за період з жовтня 2010 по квітень 2011 позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на суму 10502 грн. 47 коп. та предявив відповідачу на оплату відповідні рахунки (а.с.14-19), які отримані відповідачем.

Відповідач взяті на себе зобовязання по оплаті наданих послуг виконав не виконав, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 10502 грн. 47 коп., на яку позивач нарахував пеню в сумі 10502 грн. 47 коп., 3% річних у сумі 142 грн. 12 коп. та інфляційні нарахування в сумі 184 грн. 93 коп., за стягнення яких останній звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензії позивача №16-20-144 від 21.02.2011, №16-20-226 від 22.03.2011, №16-20-293 від 25.04.2011, №16-20-360 від 30.05.2011 залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Таким чином позивачем доведено, а відповідачем не оспорено заборгованість за договором №494 від 10.10.2007 в сумі 10502 грн. 47 коп. і в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В п.7.2.3 договору сторони домовились, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” субєкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Враховуючи викладене, позивачем правомірно та обґрунтовано нарахована відповідачу пеня за період з 31.12.2010 по 09.09.2011 в сумі 10502 грн. 47 коп., яка і підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже, позивачем правомірно нараховані 3% річних за період з 31.12.2010 по 09.09.2011 в сумі 142 грн. 12 коп. та сума інфляційних нарахувань за період з жовтня 2010 по квітень 2011 в розмірі 184 грн. 93 коп.

З вищенаведеного вбачається, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

У судовому засіданні 22.11.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2 на користь Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”, м.Сєвєродонецьк Луганської області, , код 00131050 заборгованість за договором №494 від 10.10.2007 в сумі 10502 грн. 47 коп., пеню в сумі 10502 грн. 47 коп., інфляційні нарахування в сумі 184 грн. 93 коп., 3% річних в сумі 142 грн. 12 коп., державне мито у сумі 213 грн. 32 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 25.11.2011.

Суддя С.С. Єжова

Помічник суддіС.І. Заєць