Рішення № 19893169, 18.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.11 Справа № 19/178/2011

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича компанія "Пожавтоматика”, м.Луганськ

до Хімічного казенного об"єднання імені Г.І.Петровського, м.Петровське Луганської області

про стягнення 206979,60 грн.

в присутності представників сторін:

від позивача представник не прибув;

від відповідача ОСОБА_1., юрисконсульт, довіреність № 29 від 22.06.2011.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за виконані підрядні роботи за договором № 0345.09-420/2.3-09 від 21.04.2009 у розмірі 206979,60 грн.

09.11.2011 представник відповідача надав відзив № 5026/юр від 08.11.2011, в якому він повідомив, що з позовними вимогами згоден частково, а саме в частині 206979,60 грн. та просить розстрочити заборгованість на 12 місяців шляхом щомісячної оплати, починаючи з січня 2012 року. Також посилаючись на важкий фінансовий стан підприємства відповідач просить не стягувати з нього витрати на оплату послуг адвоката.

17.11.2011 позивач здав до канцелярії суду лист від 17.11.2011, де повідомив, що він заперечує щодо розстрочення виконання рішення, але зазначив, що переговори стосовно розстрочення виконання рішення та підписання графіку розстрочення будуть вестися після отримання рішення суду. Стосовно витрат на оплату послуг адвоката позивач зазначив, що 10000,00 грн. складає приблизно 0,5% від ціни позову, така сума витрат є середньою у Луганському регіоні для даного виду справ та не є безпідставно завищеною.

В цьому ж листі позивач просить відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв"язку з від'їздом його адвоката за межі М.Луганська.

Дане клопотання було розглянуто у судовому засіданні та відхилено судом, оскільки ст.28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Виходячи з викладеного, представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації, в даному випадку, керівник підприємства не позбавлений права видати довіреність за своїм підписом або іншої уповноваженої ним особи на ведення справи в господарському суді, іншій особі.

Відповідач у судовому засіданні 18.11.2011 подав заяву про встановлення порядку та способу виконання рішення шляхом розстрочення його виконання, в якій просить розстрочити заборгованість на 6 місяців шляхом щомісячної оплати, згідно графіку, починаючи з січня 2012 року.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Пожавтоматика" (підрядник, позивач) та Хімічним казенним об"єднанням ім.Г.І.Петровського (замовник, відповідач) 21.04.2009 уклали договір № 0345.09-420/2.3-09 на виконання робіт, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов"язання по проведенню монтажу системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та сповіщення людей у випадку їх виникнення на Хімічному казенному об"єднанні ім.Г.І.Петровського.

Відповідно до п.2.1 договору орієнтирна сума договору складає 262280,40 грн. з ПДВ.

Замовник оплачує підряднику передплату у розмірі 100% вартості обладнання, що складає 125301,60 грн. у тому числі ПДВ 20% з моменту підписання договору (п.2.2 договору).

На виконання умов договору замовник у липні 2009 року сплатив підряднику 125301,60 грн.

Підрядник виконав роботи, обумовлені в договорі, у повному обсязі, що підтверджується актами за формою КБ-2в за серпень 2010 року на суму 304290,00 грн. та на суму 27991,20 грн., які підписані обома сторонами без заперечень та будь-яких зауважень (а.с.34-38, 40-42), і виставив рахунок-фактуру № СФ-00000469 від 14.09.2010 (а.с.32).

Загальна вартість виконаних робіт становить 332281,20 грн.

Згідно п.2.3 договору розрахунки за договором здійснюються з відстроченням платежу в 5 календарних дні з дати підписання акту приймання-здачі виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, на підставі пред"явленого рахунка.

Відповідач, в свою чергу, взятих на себе зобов"язань не виконав, роботи не оплатив, у зв"язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 206979,60 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами актом звірення розрахунків станом на 30.06.2011 (а.с.44) та не заперечується позивачем.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

За вказаних обставин вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам та підлягають до задоволення.

Стосовно поданої відповідачем заяви про розстрочення виконання рішення строком на 6 календарних місяців господарський суд зазначає наступне.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначається у абз.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” від 26.12.2003 №14, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сімї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Важке положення в країні, обумовлене фінансової кризою, уповільнення економічного зростання і відсутність попиту на продукцію, що випускається, наявність неплатежів, а також нестабільність гривні, різке підвищення цін на газ та енергоресурси, не може розглядатись тією винятковою обставиною, що надає право на розстрочку виконання грошового зобовязання.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Отже, господарський суд не зобовязаний задовольняти заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання.

З наявних у справі матеріалів не вбачається винятковості обставин, що ускладнюють виконання даного рішення суду або роблять його неможливим, тобто відповідачем у справі не надані докази у підтвердження відсутності достатніх коштів для погашення боргу перед позивачем.

За таких обставин, заява відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області по справі № 19/178/2011 розглянута та залишена без задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати на оплату послуг адвоката, які заявлені позивачем, підлягають задоволенню у розмірі 10000,00 грн., на підставі ст.44 Господарського процесуального кодексу України.

З п.10 розяснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, повязані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських обєднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст.2 Закону України „Про адвокатуру”, де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України. Згідно ст.12 вказаного Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським обєднанням чи адвокатом.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Відповідно до поданих позивачем документів до матеріалів справи вбачається, що 11.10.2011 між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги (а.с.45).

Позивач, в свою чергу, згідно платіжного доручення № 843 від 12.10.2011 (а.с.8), здійснив передплату юридичних послуг в сумі 10000 грн. 00 коп., видав на ім"я адвоката ОСОБА_2. довіреність № 8 від 11.10.2011 (а.с.46) та прийняв виконані роботи, що підтверджується актом від 14.10.2011 приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання правової допомоги № б/н від 11.10.2011, який підписаний сторонами без будь-яких зауважень або заперечень (а.с.47).

У підтвердження факту надання послуг саме адвокатом надано свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3243 від 27.05.2009 (а.с.48).

Факт надання юридичної допомоги адвокатом ОСОБА_2 підтверджений, оскільки він готував та підписував позовну заяву, здійснював розрахунки позовних вимог.

Діюче господарське процесуальне законодавство не передбачає граничного розміру відшкодування витрат на правову допомогу, однак господарські суди використовують обмеження згідно позиції Вищого господарського суду України, яка викладена в роз"ясненнях Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України (з наступними змінами та доповненнями). В п.12 цього роз"яснення зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Аналогічна позиція Вищого господарського суду України викладена у Інформаційному листі від 13.02.2002 № 01-8/155.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” передбачено, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено), вартість економних транспортних послуг, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка складається в країні або регіоні, наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг, тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати на оплату послуг адвоката ОСОБА_2., сплачені позивачем, складають 4,8% від ціни позову. Такий розмір витрат на оплату послуг адвоката є середнім у місті Луганську та області для даного виду справ та з огляду на надану позивачем калькуляцію наданих послуг не є безпідставно завищеним.

У судовому засіданні 18.11.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Пожавтоматика", м.Луганськ, до Хімічного казенного об"єднання імені Г.І.Петровського, м.Петровське Луганської області, задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Хімічного казенного об"єднання імені Г.І.Петровського, Луганська область, м.Красний Луч, м.Петровське, вул.Леніна, б.1, код 14312683 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Пожавтоматика", м.Луганськ, вул.Фрунзе, б.67, код 32278972 заборгованість у розмірі 206979 грн. 60 коп., витрати по сплаті послуг адвоката у розмірі 10000 грн. 00 коп., державне мито у сумі 2069 грн. 80 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

3. Заяву Хімічного казенного об"єднання імені Г.І.Петровського про розстрочення виконання рішення по справі № 19/178/2011 залишити без задоволення.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 23.11.2011.

Суддя Т.В.Косенко