Рішення № 19893159, 21.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.11                                                                                 Справа № 26/182/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства „Білокуракінське лісомисливське господарство”, смт.Білокуракине Луганської області

до Закритого акціонерного товариства „Старобільський завод замінника незбираного молока”, м.Старобільськ Луганської області

про стягнення 15900 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за договором поставки №35 від 26.04.2011 в сумі 15900 грн. 00 коп.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 №01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Державним підприємством „Білокуракінське лісомисливське господарство” (позивач, постачальник) та Закритим акціонерним товариством „Старобільський завод замінника незбираного молока” (замовник, відповідач) 26.04.2011 було укладено договір поставки №35 (далі –договір), за умовами якого постачальник зобов’язався на умовах даного договору поставити дрова паливні твердих порід, однометрові в кількості 400 куб.м по ціні 200 грн. 00 коп. за 1 куб.м без ПДВ, а замовник зобов’язався прийняти та оплатити цей товар (п.1.1).

Згідно п.2.1 договору загальна сума договору становить 80000 грн. 00 коп. без ПДВ.

Відповідно до п.4.2 договору строк поставки: квітень-грудень 2011 року.

Згідно п.6.1 договору замовник здійснює оплату товару за ціною, зазначеною в договорі по факту поставки в термін 3 банківських днів з дня отримання рахунку.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав повністю, що підтверджується матеріалами справи (в т. ч. виставленими рахунками №17/1 від 19.04.2011, №21/1 від 19.05.2011, №25 від 14.06.2011, №36 від 28.07.2011), та відповідачем не оспорено.

Відповідач оплату поставлено товару здійснив частково, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 15900 грн. 00 коп., за стягненням якої позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачена форма окремих видів договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Вимога позивача б/н та без дати, яка направлена відповідачу 12.08.2011 (а.с.14), залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи викладені приписи законодавства та умови договору №35 від 26.04.2011, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем вимог позову про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 15900 грн. 00 коп.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.11.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства „Білокуракінське лісомисливське господарство” до Закритого акціонерного товариства „Старобільський завод замінника незбираного молока” задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Старобільський завод замінника незбираного молока”, вул.Старотаганрогська, б.111, м.Старобільськ Луганської області, код 00444837 на користь Державного підприємства „Білокуракінське лісомисливське господарство”, вул.Магістральна, б.2, смт.Білокуракине Луганської області, код 25359239 заборгованість за договором №35 від 26.04.2011 в сумі 15900 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 159 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 24.11.2011.

Суддя                                                             С.С. Єжова

Помічник судді                                                                                С.І. Заєць