Рішення № 19892927, 16.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.11 Справа № 19/132пд/2011

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

1-го позивача Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ

2-го позивача - Луганської міської ради, м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Татася”, м.Луганськ

про внесення змін до договору

в присутності представників сторін:

від 1-го позивача ОСОБА_1, заступник начальника відділу, довіреність № И 01/03-30./5444/0/2-10 від 24.11.2010;

від 2-го позивача - ОСОБА_1, заступник начальника відділу, довіреність № И 01/03-30./5445/0/2-10 від 24.11.2010;

від відповідача ОСОБА_2, адвокат, довіреність № б/н від 26.07.2011..

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимоги про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 18.08.1997, реєстрація від 18.08.1997 за № 2166 зі змінами до нього, який укладений між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Татася”, відносно земельної ділянки площею 0,4100 га для проектування, будівництва та розміщення міні-ринку на кв.Південний, а саме:

- Викласти п.2.1 розділу 2 „Плата за землю” договору у новій редакції: „п.2.1.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку з застосуванням до нього договірного коефіцієнту 5”.

- Викласти п.2.2. розділу 2 „Плата за землю” договору у новій редакції: „п.2.2. Річна орендна плата сплачується орендарем у грошовій безготівковій формі за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Орендна плата сплачується на розрахунковий рахунок, реквізити якого орендар уточнює у орендаря, або уповноваженого ним органу”.

- В абзаці 4 пп.а) пункту 3.1 розділу 3 „Права та обов”язки сторін” слова „економічної оцінки земель” змінити на слова „нормативної грошової оцінки земель м.Луганська”.

- Викласти абзац 11 пп.б) п.3.2 розділу 3 „Права та обов”язки сторін” договору у новій редакції: „У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, з орендаря справляється пеня у розмірі пені, передбаченої діючим законодавством за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу”.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 14.09.2011, 19.10.2011 оголошувались перерви.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.10.2011 строк розгляду справи продовжений на 15 днів, згідно ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач відзивом б/н від 05.10.2011 вимоги позову відхилив, посилаючись на їх необгрунтованість та незаконність, з підстав викладених у відзиві.

В судовому засіданні 19.10.2011 представник позивачів надав письмові пояснення, де нормативно обгрунтував позовні вимоги та заперечення на відзив відповідача.

В доповненні до відзиву б/н від 19.10.2011 відповідач наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачами, на думку відповідача, порушений порядок внесення змін до договору, який передбачений діючим законодавством.

В судовому засіданні 16.11.2011 представник відповідача надав ще один відзив на позовну заяву, в якому частково визнав позовні вимоги, а саме в частині внесення змін до п.2.2 розділу 2 „Плата за землю”, абзац 4 пп.а) пункту 3.1 розділу 3 „Права та обов”язки сторін”, абзац 11 пп.б) п.3.2 розділу 3 „Права та обов”язки сторін”. Стосовно внесення змін до п.2.1 договору відповідач повідомив, що застосовувати договірний коефіцієнт 5 до всієї земельної ділянки площею 0,4100 га немає підстав, оскільки не на всій земельний ділянці розташований міні-ринок.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших обєктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Згідно до ст.33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Рішенням Виконавчого комітету Луганської міської ради від 28.05.1997 №185/26 зі змінами, внесеними рішеннями Виконавчого комітету Луганської міської ради від 29.12.1997 №139 та від 05.04.2001 №147/7 Товариству з обмеженою відповідальністю „Татася” була надана у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 20 років земельна ділянка загальною площею 0,4100 га для проектування, будівництва та розміщення міні-ринку на кв.Південний.

На виконання вказаного рішення між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Татася” укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 18.08.1997, реєстрація від 18.08.1997 №2166 зі змінами.

Відповідно до п.2.1 договору плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати в розмірі земельного податку рівними частками.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 03.06.2008 № 309-VI” були внесені зміни до Земельного кодексу України та Закону України „Про оренду землі”, згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Згідно п.1 ч.5 ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до ст.274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється в розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Статтею 18 Закону України „Про оцінку земель” передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Рішенням Луганської міської ради від 28.12.2007 №28/10 була затверджена нормативна грошова оцінка земель м.Луганська, яка набрала чинності 01.03.2008. В звязку з чим до усіх землекористувачів м.Луганська, в тому числі і до відповідача, була застосована нова нормативна грошова оцінка землі.

Також Луганською міською радою було прийняте рішення від 25.04.2008 № 33/13, яким були внесені зміни в рішення Луганської міської ради від 31.10.2007 № 25/5, яким регулюється порядок встановлення розміру орендної плати за землю при передачі земельних ділянок в оренду та при внесенні змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати в залежності від видів діяльності, які здійснюються на земельній ділянці. Вказаним рішенням розмір річної орендної плати встановлено від 3 до 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передається в оренду.

Рішенням Луганської міської ради від 27.05.2011 №9/12 встановлено, що в договорах оренди землі розмір річної орендної плати встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (договірні коефіцієнти) зазначені у додатку до цього рішення.

Тобто, вказаним рішенням Луганської міської ради встановлені ставки орендної плати за землю відповідно до ст.632 Цивільного кодексу України.

З метою приведення договору оренди земельної ділянки від 18.08.1997 у відповідність з вимогами діючого законодавства позивачем був надісланий відповідачу лист №01/03-13/4035/0/2-11 від 12.07.2011 з пропозицією про внесення змін до договору оренди.

Відповідач відповіді на вказану пропозицію не надав, що стало підставою для звернення позивачів з даним позовом до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про оренду землі” відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Статтею 16 Закону України „Про оренду землі” та ст.124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Стаття 30 Закону України “Про оренду землі” передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Аналогічна норма закріплена і в ч.4 ст.188 Господарського кодексу України, в якій передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже діючим законодавством України передбачено, що сторона за договором може звернутися до суду з вимогою щодо внесення змін до діючого договору за умови, якщо сторони не дійшли згоди про внесення відповідних змін.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст.652 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, переддоговірну роботу з відповідачем по даному спору позивачем було проведено, що підтверджується листом №01/03-13/4035/0/2-11 від 12.07.2011.

Законом України від 03.06.2008 №309-VI „Про внесення змін до деяких законодавчих актів в Україні” законодавець встановив, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, та не може перевищувати 12% їх нормативної грошової оцінки (ст.21 Закону України „Про оренду землі”).

Статтями 13, 14, 19 Закону України „Про плату за землю” було визначено в якості підстав для нарахування земельного податку дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, договір оренди такої земельної ділянки.

З наведеного випливає, що розмір орендної плати, яку відповідач має сплачувати за договором оренди земельної ділянки, безпосередньо залежить від грошової оцінки земельної ділянки.

До того ж з 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, який аналогічно Закону України „Про оренду землі” регулює дані питання, а саме ст.ст.274, 288 Податкового кодексу України.

Пунктом 129.4 ст.129 Податкового кодексу України передбачено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Аналогічні положення містяться в ч.5 ст.188 Господарського кодексу України.

З цього вбачається, що зазначені зміни для сторін набирають сили з моменту набрання чинності рішенням суду та підлягають державній реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином обґрунтованими та такими, що визнані відповідачем і підлягають задоволенню, є вимоги позивача в частині внесення змін до абзацу 11 пп.б) п.3.2 розділу 3 „Права та обов”язки сторін” договору викласти в новій редакції: „У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, з орендаря справляється пеня у розмірі пені, передбаченої діючим законодавством за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу”.

Що стосується вимоги позивача про внесення змін до п.2.2 розділу 2 „Плата за землю”, а саме: „п.2.2 Річна орендна плата сплачується орендарем у грошовій безготівковій формі за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Орендна плата сплачується на розрахунковий рахунок, реквізити якого орендар уточнює у орендодавця, або уповноваженого ним органу” слід зазначити наступне.

Згідно з п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Враховуючи викладене п.2.2 розділу 2 „Плата за землю” договору слід викласти в наступній редакції: „п.2.2 Річна орендна плата сплачується орендарем рівними частками у грошовій безготівковій формі за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Орендна плата сплачується на розрахунковий рахунок, реквізити якого орендар уточнює у орендодавця, або уповноваженого ним органу”.

Вимога позивача про зміну абзацу 4 пп.а) пункту 3.1 розділу 3 „Права та обовязки сторін”, а саме зміну слів „економічної оцінки земель” на слова „нормативної грошової оцінки земельної ділянки”, нормативно необґрунтована, тому суд відмовляє у її задоволенні.

Що стосується вимоги про викладення п.2.1 розділу 2 „Плата за землю” у новій редакції, а саме: „п.2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку з застосуванням до нього договірного коефіцієнту 5” слід зазначити наступне.

Як вбачається з п.1.2 договору в редакції додаткової угоди від 15.05.2001 земельна ділянка надається на умовах оренди терміном на 20 років для проектування та розміщення міні-ринку з автостоянкою на кв.Південний.

В додатку до рішення Луганської міської ради від 27.05.2011 №9/12 залежно від цілі використання земельної ділянки передбачені договірні коефіцієнти до розміру земельного податку, які слід застосовувати.

Так, позивач вважає обґрунтованим застосування до відповідача договірного коефіцієнту 5, але дані доводи є безпідставними, оскільки спірна земельна ділянка площею 0,4100 га використовується відповідачем і для розміщення автостоянки, що також передбачено п.1.2 договору, тобто до неї слід застосовувати інший договірний коефіцієнт.

22.03.2004 Управлінням комунальним майном Луганської міської ради було видано відповідачу свідоцтво про право власності на обєкт нерухомого майна, який в подальшому зареєстрований в міському комунальному підприємстві Бюро технічної інвентаризації м.Луганська 09.04.2004 за №1663 в книзі 19, що розташований у місті Луганську на кв.Южний, б.15, згідно якого відповідачу належить на праві приватної власності міні-ринок з автостоянкою, що складається з: літ.1А1 приміщення адміністрації площею 29, 9 кв.м, літ Б м”ясного павільйону площею 25,9 кв.м, літ.Г шиномонтажної майстерні з двома боксами площею 75 кв.м, літ.Д приміщення охорони автостоянки площею 10,1 кв.м, літ.В, Ж, З навісів, літ.У туалету, №1 огорожі, І замощення.

Як вбачається з технічної документації, під кіосками, тобто під міні-ринком, розташована земельна ділянка загальною площею 0,1000 га, тому до вказаної частини слід застосовувати договірний коефіцієнт 5, що не заперечується відповідачем.

До іншої частини земельною ділянки, а саме, 0,3100 га слід застосовувати договірний коефіцієнт 3 (інші обєкти), оскільки на ній розташовані наступні обєкти: автостоянка площею 0,1712 га, СТО площею 0, 0172 га та проходи, проїзди і площадки площею 0,1216 га.

Враховуючи викладене п.2.1 розділу 2 "Плата за землю" договору необхідно викласти в наступній редакції: „п.2.1.Річна орендна плата до земельної ділянки площею 0, 1000 га, на якій знаходяться торгівельні кіоски (міні-ринок), встановлюється у розмірі земельного податку з застосуванням до нього договірного коефіцієнту 5, до іншої частини земельної ділянки загальною площею 0,3100 га річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку з застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

З огляду на вищевикладене позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.11.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ, та Луганської міської ради, м.Луганськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Татася”, м.Луганськ, задовольнити частково.

2. Внести зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 18.08.1997, реєстрація від 18.08.1997 за № 2166 зі змінами до нього, який укладений між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Татася”, відносно земельної ділянки площею 0,4100 га для проектування, будівництва та розміщення міні-ринку на кв.Південний, які набирають сили з моменту набрання чинності рішенням суду та підлягають державній реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства.

3. Викласти п.2.1 розділу 2 „Плата за землю” договору у новій редакції: „п.2.1.Річна орендна плата до земельної ділянки площею 0, 1000 га, на якій знаходяться торгівельні кіоски (міні-ринок), встановлюється у розмірі земельного податку з застосуванням до нього договірного коефіцієнту 5, до іншої частини земельної ділянки загальною площею 0,3100 га річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку з застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

4. Викласти п.2.2 розділу 2 „Плата за землю” договору в наступній редакції: „п.2.2 Річна орендна плата сплачується орендарем рівними частками у грошовій безготівковій формі за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Орендна плата сплачується на розрахунковий рахунок, реквізити якого орендар уточнює у орендодавця, або уповноваженого ним органу”.

5. Викласти абзац 11 пп.б) п.3.2 розділу 3 „Права та обов”язки сторін” договору в новій редакції: „У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, з орендаря справляється пеня у розмірі пені, передбаченої діючим законодавством за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу”.

6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Татася”, м.Луганськ, вул. 2-а Краснознаменна, б.1а, код 03329700 на користь Луганської міської ради, м.Луганськ, вул.Коцюбинського, б.14, код 26070794 державне мито у сумі 42 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 21.11.2011.

Суддя Т.В. Косенко