Рішення № 19892919, 16.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.11 Справа № 19/184/2011

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Донбаспродукти”, м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Глорія”, м.Луганськ

про стягнення 423599 грн. 25 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1., представник за довіреністю № 646 від 15.11.2011;

від відповідача представник не прибув;

вільний слухач ОСОБА_2., паспорт НОМЕР_1, виданий Жовтневим РВУМВС України в Луганській області від 09.02.2000.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу в сумі 411880,41 грн. та пені у розмірі 11718,84 грн.

В судовому засіданні 16.11.2011 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 9100200869858, згідно якого відповідач отримав поштову кореспонденцію 31.10.2011.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Донбаспродукт” (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Глорія” (покупець, відповідач) 04.01.2011 був укладений договір постачання № 17/11, за умовами якого постачальник зобов”язується протягом терміну дії договору передавати покупцю у власність товар, найменування якого наведене в п.1.2 договору, а покупець зобов”язується приймати товар і оплачувати його в порядку, визначеному договором.

Загальна кількість та вартість товару, який постачається за договором, встановлюється виходячи з накладних на постачання товару, оформлених на виконання договору (п.1.5 договору).

Днем постачання партії товару є день виконання постачальником зобов”язань по постачанню, визначений відповідно до п.2.2 договору і зафіксований у накладній на постачання товару, один примірник якої, підписаний покупцем і скріплений його печаткою, покупець зобов”язується негайно повернути постачальнику. Підписання накладної свідчить про приймання партії товару в кількості за цінами, вказаними в ній (п.2.3 договору).

Товар надається постачальником представнику покупця на підставі доручення на одержання товарно-матеріальних цінностей, оформленого відповідно до вимог законодавства. Вказане доручення залишається у постачальника і є безспірним підтвердженням видачі партії товару в кількості, вказаних у ньому, представнику покупця. При централізовано-кільцевих перевезеннях припускається постачання товару без доручення, за умови, що до моменту передачі товару покупець письмово сповістив постачальника про матеріально-відповідальних осіб, уповноважених на одержання товару, зразках печаток (штампів), якими матеріально-відповідальні особи, що приймають товар, будуть засвідчувати свій підпис на супровідних документах (п.2.4 договору).

На виконання умов договору, згідно видаткових накладних (а.с.27, 29, 31-33, 35, 37, 39-40, 42-43, 45-47, 49-52, 54-57, 59, 61-63, 65-69, 71-73, 75-79, 81, 83, 85-90, 92-94, 96-100, 102-106, 108-109, 111, 113-115, 117), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3033021,90 грн.

Відповідно до п.4.2 договору покупець сплачує 100% ціни за товар на протязі 14 календарних днів з моменту відвантаження.

Відповідач, в свою чергу, на підставі відповідних довіреностей (а.с.28, 30, 34, 36, 38, 41, 44, 48, 53, 58, 60, 64, 70, 74, 80, 82, 84, 91, 95, 101, 107, 110, 112, 116), отримав поставлений товар, але здійснив лише часткову оплату, у зв”язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 411880,41 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 16.08.2011 (а.с.12).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з приписів ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В п.5.2 договору сторони дійшли згоди, що за прострочення оплати товару, який постачається за договором, (за винятком прострочення сплати авансу), покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми не перерахованих або недоперерахованих грошових коштів.

Тобто позивачем обгрунтовано нарахована відповідачу пеня за період з 11.08.2011 по 16.10.2011 у розмірі 11718,84 грн.

Таким чином вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 16.11.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Донбаспродукти”, м.Луганськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Глорія”, м.Луганськ, задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Глорія”, м.Луганськ, вул.Карла Лібкнехта, б.16А, код 24188280 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Донбаспродукти”, м.Луганськ, кв.Ольховський, б.16, кв.138, код 31673829 борг в сумі 411880 грн. 41 коп., пеню в розмірі 11718 грн. 84 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 4235 грн. 99 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 21.11.2011

Суддя Т.В.Косенко