Рішення № 19892910, 17.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.11                                                                                 Справа № 35/04-06/2-26/221/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Комунального підприємства „Комунальник” Селидівської міської ради”, м.Селидове Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Східспецтехніка”, м.Луганськ

про стягнення 3000 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –представник не прибув;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 3000 грн. 00 коп.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 №01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Позивач телеграмою №1021 від 11.11.2011 просив суд розглянути справу за відсутності представника.

Суд вважає можливим задовольнити вказане клопотання та розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Комунальним підприємством „Комунальник” Селидівської міськради” (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Східспецтехніка” (учасник, відповідач) 24.05.2011 було укладено договір №24/05 про закупівлю товару за державні кошти, за умовами якого учасник зобов’язався у 2011 році поставити замовникові товар, зазначений у п.1.2 договору, а замовник –прийняти і оплатити такий товар (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент) товару –34.10.5 автомобілі спеціальні та спеціалізовані (сміттєвоз із заднім завантаженням для механізованого і ручного збирання твердих побутових відходів КО-427-32, 16 м3). Кількість товару – 1 одинця –сміттєвоз із заднім завантаженням для механізованого і ручного збирання твердих побутових відходів КО-427-32, 16 м3 2008 року випуску, не бувший в експлуатації.

Згідно п.5.1 договору строк поставки товару –45 календарних днів з моменту підписання даного договору.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов’язань при закупівлі товару за бюджетні кошти учасник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 0,5% від загальної вартості товару.

Листом №07/0711-1 від 07.07.2011 відповідач повідомив позивача про неможливість виконання умов договору №24/05 від 24.05.2011.

18.07.2011 між сторонами було укладено угоду про розірвання договору №24/05 від 24.05.2011, яка підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

За умовами п.1 вказаної угоди сторони дійшли згоди розірвати договір №24/05 в зв’язку з неможливістю виконати умови договору з боку відповідача на підставі його повідомлення.

Відповідно до п.2 вказаної угоди відповідач зобов’язався сплатити позивачу штрафні санкції у розмірі 0,5% від загальної вартості товару на протязі одного місяця з дня підписання угоди.

Відповідач в передбачений цією угодою строк штраф не оплатив, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею – неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи викладені приписи законодавства, умови договору №24/05 та угоди про розірвання договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 3000 грн. 00 коп.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.11.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Комунального підприємства „Комунальник” Селидівської міськради” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецтехніка” задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецтехніка”, вул.Совєтская, б.40, офіс 105, м.Луганськ, код 35844512 на користь Комунального підприємства „Комунальник” Селидівської міськради”, вул.Шевченко, б.122, м.Селидове Донецької області, код 37314281 штраф за договором №24/05 від 24.05.2011 та угоди до нього від 18.07.2011 у сумі 3000 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 10 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 21.11.2011.

Суддя                                                             С.С. Єжова

Помічник судді                                                                                С.І. Заєць