Рішення № 19892441, 07.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.11 Справа № 4/181/2011

Розглянувши матеріали справи за позовом

Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганське обласне управління , м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стронг Мега-Строй”, м. Алчевськ Луганської області

про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії у сумі 395274 грн. 94 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.

у присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 1345 від 23.06.2011; ОСОБА_2, довіреність

№ 79-02/2013 від 06.10.2011;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредитної лінії № 35 від 10.09.2008 у сумі 395274 грн. 94 коп., з яких: 298997,28 грн. відсотки за користування кредитом, 22066,43 грн. пеня за прострочення повернення відсотків за користування кредитними коштами, 73825,22 пеня за прострочення повернення кредитних коштів, 386,01 грн. пеня за прострочення сплати комісійної винагороди.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялись за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Отримання ухвал відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача надав у судовому засіданні 07.11.2011 клопотання, в порядку ст. 22 ГПК України, яким просить залучити до матеріалів справи надані документи. Вказане клопотання судом розглянуто та задоволено, надані документи долучаються до матеріалів справи.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" (далі Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стронг Мега-Строй" (далі- Позичальник, відповідач) був укладений договір кредитної лінії № 35 від 10 вересня 2008 року (далі - Договір кредитної лінії).

Відповідно до змін до статуту ВАТ «Державний ощадний банк України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 № 502, змінено найменування банку, зокрема, слово «відкритого»замінено словом «публічного», тому цей позов пред'явлено Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України».

Між сторонами у справі 27.11.2009 була укладена додаткова угода № 1 від 27.11.2009 до договору кредитної лінії № 35 від 10.09.2008.

Також, 29.01.2010 між сторонами у справі був укладений додатковий договір про реструктуризацію № 2 від 29.01.2010 до договору кредитної лінії № 35 від 10.09.2008. Відповідно до п.п. 2.2. - 2.4., 2.7.4. зазначеного договору кредитної лінії з урахуванням додаткових угод позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 1800000,00 грн. на поповнення обігових коштів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 21,5 % річних з остаточним терміном повернення не пізніше 09 вересня 2011 року.

Згідно із п. 2.4. договору кредитної лінії, кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів з погашенням кожного траншу протягом 12 місяців з дня його видачі.

Відповідно до п. 2.12. договору кредитної лінії погашення заборгованості за основною сумою боргу та/або процентами та/або комісійними винагородами та/або іншими платежами за цим договором здійснюється Позичальником на рахунок 373990052 в філії - Алчевському відділенні № 3113 ВАТ "Ощадбанк".

Позивач у позовні заяві зазначив, що відповідач систематично не виконував свої зобов'язання за договором кредитної лінії, зокрема, порушував п. 2.4, п. 2.7.6, п. 2.10 договору кредитної лінії, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість.

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.01.2011 у справі № 13/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганське обласне управління до TOB «Стронг Мега-Строй» про стягнення 2234958,58 грн. позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 1 800 000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 337000,00 грн. - заборгованості зі сплати процентів за користування кредитною лінією, 9000,00 грн. - заборгованості зі сплати комісійної винагороди, 87379,67 грн. - пені , державне мито у сумі 22333,79 грн., витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу у сумі 235 грн. 83 коп.. В решті вимог відмовлено.

Позивач вказує на те, що станом на 14.09.2011 заборгованість за Договором кредитної лінії в сумі 1800000,00 грн. відповідач не сплатив та не сплатив комісійну нагороду в сумі 9000,00 грн. (п. 2.10 договору).

Відповідно до п. 2.7.5 договору кредитної лінії, проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим договором.

На підставі п. 2.7.5 Договору кредитної лінії, відповідачу нараховано проценти за користування кредитом за період з 31.12.2010 по 09.09.2011 в сумі 298997,28 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку (а.с.18).

Крім того, відповідно до п. 7.1.1 Договору кредитної лінії за порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми Кредиту комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування Кредитом Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення.

На підставі п. 7.1.1 Договору кредитної лінії, відповідачу нараховано пеню за прострочення повернення процентів по кредиту за період з 01.12.2010 по 14.09.2011 в сумі 22066,43 грн. (а.с.18).

Крім того, відповідачу нараховано пеню за прострочення повернення кредитних коштів за період з 01.12.2010 по 16.03.2011 в сумі 73825,22 грн. (а.с.18).

Також, відповідачу нараховано пеню за прострочення сплати комісійної винагороди в сумі 386,01 грн. за період з 01.12.2010 по 11.03.2011 (а.с.18).

Оскільки відповідач своєчасно та в повному обсязі не виконав свої зобовязання за Договором кредитної лінії, позивач звернувся до господарського суду Луганської області із позовною заявою, якою просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованості за договором кредитної лінії № 35 від 10.09.2008 у сумі 395274 грн. 94 коп., з яких: 298997,28 грн. відсотки за користування кредитом, 22066,43 грн. пеня за прострочення повернення відсотків за користування кредитними коштами, 73825,22 пеня за прострочення повернення кредитних коштів, 386,01 грн. пеня за прострочення сплати комісійної винагороди (згідно надано позивачем розрахунку суми позовних вимог (а.с.18). Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на умови договору кредитної лінії №35 від 10 вересня 2008 року, додаткового договору до нього та на положення ст.ст. 525,526,530,1050,1054 ЦК України.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ним докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог частково виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Керуючись ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського Кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір з обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася , по сплаті процентів.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено факт порушення відповідачем зобовязань за договором кредитної лінії № 35 від 10.09.2008.

Як свідчать матеріали справи, між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" (далі Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стронг Мега-Строй" (далі- Позичальник, відповідач) був укладений договір кредитної лінії № 35 від 10 вересня 2008 року (далі - Договір кредитної лінії).

Відповідно до змін до статуту ВАТ «Державний ощадний банк України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 № 502, змінено найменування банку, зокрема слово «відкритого»замінено словом «публічного», тому цей позов пред'явлено Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України».

Між сторонами у справі 27.11.2009 була укладена додаткова угода № 1 від 27.11.2009 до договору кредитної лінії № 35 від 10.09.2008.

Також, 29.01.2010 між сторонами у справі був укладений додатковий договір про реструктуризацію № 2 від 29.01.2010 до договору кредитної лінії № 35 від 10.09.2008. Відповідно до п.п. 2.2. - 2.4., 2.7.4. зазначеного договору кредитної лінії з урахуванням додаткових угод позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 1800000,00 грн. на поповнення обігових коштів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 21,5 % річних з остаточним терміном повернення не пізніше 09 вересня 2011 року.

Згідно із п. 2.4. договору кредитної лінії, кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів з погашенням кожного траншу протягом 12 місяців з дня його видачі.

Відповідно до п. 2.12. договору кредитної лінії погашення заборгованості за основною сумою боргу та/або процентами та/або комісійними винагородами та/або іншими платежами за цим договором здійснюється Позичальником на рахунок 373990052 в філії - Алчевському відділенні № 3113 ВАТ "Ощадбанк".

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.01.2011 у справі № 13/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганське обласне управління до TOB «Стронг Мега-Строй» про стягнення 2234958,58 грн., позов задоволено частково, та стягнуто з відповідача на користь позивача 1 800 000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 337000,00 грн. - заборгованості зі сплати процентів за користування кредитною лінією, 9000,00 грн. - заборгованості зі сплати комісійної винагороди, 87379,67 грн. - пені , державне мито у сумі 22333,79 грн., витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу у сумі 235 грн. 83 коп.. В решті вимог відмовлено(а.с.16-17).

Позивач вказує на те, що станом на 14.09.2011 заборгованість за Договором кредитної лінії в сумі 1800000,00 грн. відповідач не сплатив та не сплатив комісійну нагороду в сумі 9000,00 грн. (п. 2.10 договору).

Судом встановлений факт порушення відповідачем зобовязання по сплаті грошових коштів відповідно до умов договору кредитної лінії № 35 від 10.09.2008.

Як вбачається, відповідач в супереч взятих на себе зобов'язань порушив умови договору кредитної лінії № 35 від 10.09.2008, в термін, передбачений вищезазначеним договором, тобто - кінцевий термін погашення кредиту 09 вересня 2011 року відповідач не виконав.

Рішення господарського суду Луганської області від 10.01.2011 у справі № 13/11 відповідачем не виконано, сплати заборгованості за вказаним рішенням суду не здійснено.

Вимоги позивача, відповідно до п. 2.7.5 Договору кредитної лінії, щодо нарахування відповідачу процентів за користування кредитом за період з 01.12.2010 по 09.09.2011 в сумі 298997,28 грн. (а.с.18), нараховані позивачем обґрунтовано, підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, відповідачем не оспорюються, тому підлягають до задоволення повністю.

Суд, відповідно до умов п. 7.1.1 Договору кредитної лінії, не приймає у повному обсязі наданий до позовної заяви розрахунок позивача щодо нарахування відповідачу пені за прострочення повернення процентів по кредиту за період з 01.12.2010 по 14.09.2011 в сумі 22066,43 грн. (а.с.18).

Вимоги позивача, відповідно до п. 7.1.1 Договору кредитної лінії, щодо нарахування відповідачу пені за прострочення повернення процентів по кредиту суд приймає частково, та вважає, що пеня за прострочення повернення процентів в сумі 15040,41грн. за період з 05.01.2011 по 09.09.2011, нараховані позивачем обґрунтовано, підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, відповідачем не оспорюються, тому підлягають до задоволення повністю.

В решті позовних вимог щодо стягнення пені за прострочення повернення процентів по кредиту слід відмовити.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо нарахування відповідачу пені за прострочення повернення кредитних коштів за період з 01.12.2010 по 16.03.2011 в сумі 73825,22 грн., пені за прострочення сплати комісійної винагороди в сумі 386,01 грн. за період з 01.12.2010 по 11.03.2011 (а.с.18), заявлені позивачем не обґрунтовано, не відповідають фактичним обставинам, з урахуванням рішення господарського суду Луганської області від 10.01.2011 у справі № 13/11, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Таким чином, відповідач в строк, передбачений договором кредитної лінії № 35 від 10.09.2008, погашення суми кредиту не здійснив, в зв'язку з чим, суд вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача, з урахуванням умов вказаного договору, підлягає заборгованість за вищевказаним договором у сумі 314037,69 грн., в тому числі:

- проценти за користування кредитом в сумі 298997,28 грн. за період з 01.12.2010 по 09.09.2011;

- пеня за прострочення повернення процентів в сумі 15040,41грн. за період з 05.01.2011 по 09.09.2011.

У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені за прострочення повернення процентів по кредиту, пені за прострочення повернення кредитних коштів, пені за прострочення сплати комісійної винагороди слід відмовити.

За вказаних обставин, вимоги позивача за договором кредитної лінії № 35 від 10.09.2008 щодо стягнення процентів за користування кредитом в сумі 298997,28 грн. за період з 01.12.2010 по 09.09.2011; пені за прострочення повернення процентів в сумі 15040,41грн. за період з 05.01.2011 по 09.09.2011, підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, відповідачем не оспорюються, тому підлягають до задоволення повністю.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

У судовому засіданні 07.11.2011 була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита у сумі 3140 грн. 38 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 187 грн. 49 коп. покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Стронг Мега-Строй”, м. Алчевськ Луганської області, пров. Краснооктябрський,20а, м.Алчевськ Луганської області, код ЄДРПОУ 34166286 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганське обласне управління, вул. Шевченка,1, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 09304612, проценти за користування кредитом в сумі 298997 грн. 28 коп.; пеню за прострочення повернення процентів в сумі 15040 грн. 41 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 3140 грн. 38 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 187 грн. 49 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення пені за прострочення повернення процентів по кредиту, пені за прострочення повернення кредитних коштів, пені за прострочення сплати комісійної винагороди відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено і підписано 14.11.2011.

Суддя Г.М.Старкова